3.5 Водопостачання і каналізація будівельних майданчиків.
Тимчасове водопостачання і каналізація на будівництві призначені для забезпечення виробничих, господарсько-побутових і протипожежних потреб.
Проектування тимчасового водопроводу виконують наступним чином:
- визначають розрахункову потребу;
- вибирають джерело постачання;
- розраховують діаметри трубопроводів;
- прив'язують трасу і споруди на БГП.
Так само, як і при розробці інших тимчасових пристроїв, варто гранично використовувати постійні джерела і мережі водопостачання.
Потреба у воді складається з урахування витрати води по групам споживачів, виходячи з встановлених нормативів питомих витрат.
Сумарний розрахунок витрати води QЗАГ (л/c) визначають за формулою:
QЗАГ = QВИР + QГОС + QПОЖ
де: QВИР ,QГОС , QПОЖ - відповідно витрати води на виробничі, господарчо-побутові і протипожежні цілі, л/с.
де: 1,2 - коефіцієнт на невраховані витрати води;
QСР - середня виробнича витрата води в зміну (приймається, виходячи з даних табл. 6.1. і змінних обсягів відповідних робіт, обумовлених у відповідності календарних планів виробничих робіт), л;
k1 - коефіцієнт нерівномірності споживання води (див.табл. 21.);
8 - кількість годин роботи в зміну;
3600 - число секунд у 1 год.
де: nP - найбільша кількість робітників у зміну;
n1 - норма споживання води на 1 чол. у зміну (див.табл. 22);
. n2 - норма споживання на прийом одного душу;
k2 - коефіцієнт нерівномірності споживання води;
k3 - коефіцієнт, що враховує відношення тих, що користуються душем до найбільшої кількості робітників у зміну (приймають 0,3-0,4).
Мінімальна витрата води для протипожежних цілей визначають з розрахунку одночасної дії струменів із двох гідрантів по 5 л/с на кожен струмінь, тобто Q =5·2 = 10 л/c. Така витрата може бути прийнятий для невеликих об'єктів із площею забудови до 10 га,
на площі до 50 га включно - 20 л/с.
Якщо витрата води на протипожежні цілі перевищує потреби на виробничі і господарчо-побутові, то розрахунок може бути зроблений тільки виходячи з протипожежних потреб. У зв'язку з тим, що промисловість випускає пожежні гідранти з мінімальним
діаметром 100 мм, будівельники змушені діаметри труб тимчасового
водопроводу приймати такими ж; однак для тимчасового водопостачання це недоцільно. Тому гідранти рекомендуються проектувати на постійній лінії водопроводу, а діаметр тимчасового водопроводу розраховувати без врахування пожежегасіння.
Питомі витрати води на виробничі потреби
Таблиця 21
Процеси і споживачі |
Одиниці вимірювання |
Питомі витрати, л |
Заправка екскаваторів та кранів з двигунами внутрішнього згорання Виготовлення та змочування залізобетонних виробів Полив цегли (з виготовленням розчину) Штукатурні роботи Малярні роботи Автомашини (на заправку, живлення та промивку) Трактори Установки з двигунами внутрішнього згорання |
1 м.см 1м3 1 тис. шт. 1м2 1м2 авт.доб. авт.доб. кВт год |
70-100 200-400 100-200 7-8 0,5-1,0 300-400 300-600 10-29 |
Норми витрат води на господарчо-побутові потреби і коефіцієнти змінної
нерівномірності споживання води
Таблиця 22
Споживачі води |
Одиниця вимірювання |
Норма витрат, л |
Коефіцієнт нерівномірності споживання |
Виробничі витрати Силові установки Транспортне господарство Санітарно-побутові витрати Господарчо-питні потреби будівельного майданчика (без каналізації) Те ж, з каналізацією Душові установки
|
Один робітник
Те ж Один приймаючий душ |
10-15
20-25 30-40 |
1,6 1,2 2,0 2,7 |
Рис. 20. Номограма для визначення діаметра труб водогону.
а - при швидкості руху води = 1,5 м/с; б - при швидкості руху води = 2 м/с.
Розрахунок водопровідних труб. Діаметр водопровідної труби напірної мережі, мм, можна визначити по номограмі (рис. 25) або розрахувати за формулою:
де: QЗАГ - сумарні витрати води, л/с;
V - швидкість руху води по трубах приймають для великих діаметрів 1,5-2 м/с і для малих 0,7-1,2 м/с.
Для мереж тимчасового водопроводу значення приймають більшими; чим для постійного водопроводу, а саме близько 1,5 м/с, що дозволяє застосовувати труби меншого діаметра.
Джерелами тимчасового водопостачання є: існуючі водопроводи з пристроєм у необхідних випадках додаткових тимчасових споруд - резервуарів, насосних станцій, водонапірних башт та ін.; водопроводи, що проектуються за умови введення їх у експлуатацію по постійній чи тимчасовій схемі в необхідний термін; самостійні тимчасові джерела водопостачання - водойми та артезіанські скважини.
У залежності від цілей застосування вода на будівництві повинна задовольняти вимогам стандарту. Поверхневі і ґрунтові води неглибокого залягання застосовують тільки після очищення і знезаражування.
Схема та спорудження тимчасового водопроводу. Система водопостачання звичайно складається з водоприймача, насосних станцій для підйому води на очисні споруди та до споживача, очисних споруд, ємностей для зберігання запасу чистої води, водопроводів та водопровідної мережі. У конкретних умовах може знадобитися обладнання тільки частини цих споруджень чи навпаки, більш складної системи.
На відміну від постійних споруд для забору й обробки води застосовують мобільні установки, змонтовані на авто- або пневмоходу (насосні й очисні споруди),а також плаваючі водозабірні пристрої.
Пожежні водоймища і резервуари влаштовують на площадці в тих випадках, коли водопровід не забезпечує розрахункову кількість води при пожежегасінні. Водогони від насосних станцій та розвідну мережу виконують зі сталевих труб, покладених нижче рівня промерзання по поверхні ґрунту в утеплених коробах. Розвідна мережа в літніх умовах може бути влаштована з гумових або тканих рукавів.
При проектуванні тимчасової мережі необхідно враховувати ймовірність послідовного нарощування і перекладки трубопроводів в міру розвитку будівництва. Мережі тимчасового водопроводу облаштовують по кільцевій, тупиковій або змішаній схемах. Кільцева система з замкнутим контуром забезпечує безперебійну подачу води при можливих ушкодженнях на одній з ділянок і є більш надійною. Тупикова схема складається з основної магістралі, від якої йдуть відгалуження до точок водоспоживання. Змішана система має внутрішній замкнутий контур, від якого прокладаються відгалуження.
Прив'язка тимчасового водопроводу виконується в позначенні на будгенплані місць підключення траси тимчасового водопроводу до джерела споруд на трасі (насосних станцій, колодязів, гідрантів и т.д.) і роздаточних пристроїв у робочій зоні або вхід до споживача. Колодязі з пожежними гідрантами розміщують з врахуванням можливої прокладки рукавів від них до місця гасіння пожежі на відстані не більше 150 м при водопроводі високого тиску і 100 м низького тиску. Пожежні гідранти повинні розташовуватися не більш 2-х м від дороги і не менш 5 м від будинку.
Тимчасова каналізація. Роботи з пристрою каналізації дуже трудомісткі і тому тимчасову каналізацію влаштовують у рідких випадках і мінімальних обсягах. Для відводу дощових та умовно чистих виробничих вод зазвичай прокопують водостоки. На будівництві, що має фекальну мережу, варто застосовувати каналізаційні інвентарні санвузли пересувного чи контейнерного типу, розташовуючи їх біля колодязя. До санвузла підводяться тимчасова електромережа та водопровід. Якщо фекальна каналізація відсутня то санвузли влаштовують з вигребом. Їхнє розміщення затверджуються органами санітарного нагляду при узгодженні БГП. При значній кількості стічних вод, що вимагають очищення, необхідно встановлювати септики. Тимчасові каналізаційні мережі виконують з азбестоцементних і керамічних труб.