3.2. Проектування тимчасових доріг
Тимчасові дороги будують одночасно з тими постійними дорогами, що призначені для будівельного транспорту: вони складають єдину транспортну мережу, що забезпечує наскрізну чи кільцеву схему руху.
Проектування будівельних доріг у складі БГП включає наступні задачі: розробку схеми руху транспорту і розміщення доріг у плані, визначення параметрів доріг, встановлення небезпечних зон, визначення додаткових умов, призначення конструкції доріг, розрахунок обсягів робіт і необхідних ресурсів.
Схеми руху транспорту і розташування доріг у плані повинні забезпечувати під'їзд у зону дії монтажних і в вантажно-розвантажувальних механізмів, до засобів вертикального транспорту, майданчикам укрупнювального складання, складам, майстерням, механізованим
установкам, побутовим приміщенням і т.п. При розробці схеми руху автотранспорту максимально використовують існуючі і дороги, що проектуються. Будівельні дороги повинні бути кільцевими, на тупикових під'їздах влаштовують роз'їзні і розворотні майданчики.
При трасуванні доріг повинні дотримуватися мінімальні відстані між дорогою і складською площадкою - 0,5-1,0 м; між дорогою і підкрановими коліями - 6,5 - 12,5 (цю відстань приймають виходячи з величини вильоту стріли крана і раціонального взаємного
розміщення крана - складу - дороги); між дорогою і забором, що огороджує будівельний майданчик, - не менш 1,5 м.
Неприпустиме розміщення доріг над підземними мережами. Якщо проект передбачає паралельне розташування тимчасових доріг і комунікацій, то рекомендується в першу чергу улаштовувати тимчасові дороги з метою їхнього використання для будівництва.
На будгенплані повинні бути чітко визначені відповідними умовними знаками і написами в'їзди (виїзди) транспорту, напрямок руху, розвороти, стоянки при розвантаженні, прив’язні розміри, а також зазначені місця установки знаків, що забезпечують раціональне та безпечне використання транспорту. Усі ці елементи повинні мати прив’язні розміри. Параметрами тимчасових доріг є: число смуг руху, ширина полотна проїзної частини, радіуси заокруглення, величина розрахункової видимості.
Ширину проїзної частини транзитних доріг приймають з урахуванням
розміру плит: однополосних - 3,5 м, двуполосних з розширенням для зупинки машин при розвантаженні - 6 м. При використанні машин вантажопідйомністю 25-30 т і більше ширину проїзної частини збільшують до 8 м. На ділянки доріг, де організовано однобічний рух по кільцю, улаштовують площадки шириною 6 м і довжиною 12-18 м. Такі ж площадки виконують у зоні розвантаження матеріалів при будь-якій схемі руху автотранспорту.
Мінімальний радіус заокруглення для будівельних проїздів 12 м, проїзди в межах кривих (габаритних коридорів) необхідно розширяти до 5 м (рис 22.).
Розрахункова видимість по напрямку руху для однополосних доріг повинна бути не менше 50 м, а бічна (на перехресті) - 35 м.
Рис. 17 Схема розширення доріг при повороті під кутом 900.
Небезпечною зоною дороги вважається та її частина, що попадає в межі зони переміщення вантажу і зони монтажу. На ділянках доріг небезпечні зони виділяють подвійним штрихуванням. Наскрізний проїзд транспорту через ці ділянки заборонений і варто запроектувати об'їзні шляхи.
Постійні проїзди для використання в період будівництва виконують в дві черги. Спочатку роблять бетонну основу та укладають нижній шар асфальтобетонного покриття. Будівельний транспорт рухається по нижньому шарі покриття, що влаштовується з
грубозернистих асфальтобетонних сумішей. В другу чергу, до моменту закінчення забудови і здачі будинків в експлуатацію виконують ремонт нижнього шару і облаштування верхнього шару покриття і асфальтобетонних піщаних сумішей.
Конструкції тимчасових автодоріг в залежності від конкретних умов можуть бути наступних типів: природні ґрунтові профільовані; ґрунтові поліпшеної конструкції; із твердим покриттям; зі збірних залізобетонних інвентарних плит. Вибір типу дороги залежить від інтенсивності руху, типу і маси машин, несучої спроможності і гідрогеологічних умов і визначаються в кінцевому рахунку економічним розрахунком.
Ґрунтові профільовані дороги (рис.23.) улаштовують при невеликої інтенсивності руху (до 3 автомашин за 1 год. в одному напрямку) при сприятливих ґрунтових і гідрогеологічних умовах. Застосовують такі дороги для невеликих розосереджених об’єктів у сільському і цивільному будівництві.
Ґрунтові шляхи поліпшеної конструкції, що сприймають великі навантаження чи знаходяться в менш сприятливих умовах укріплюють гравієм, шлаком, щебенем і т.п. Відсипання гравію чи інших добавок виконують з чи без облаштування корита 1-2 шарами
і наступним ущільненням котком.
Рис. 18. Конструкція тимчасової будівельної ґрунтової профільованої дороги.
Рис. 19. Поперечні профілі тимчасових доріг з покриттям з плит:
а - однополосні; б - двухполосні; 1 - плити розміром 6000х1750 мм; 2 - те ж, 3500 мм.
Будівельні тимчасові дороги під встановлене навантаження 120 кН на вісь звичайно виконують зі збірних залізобетонних плит (рис.24.). Плити укладають на піщану подушку. Товщина шару піску залежить від групи ґрунтів земляного полотна і ступеня зволоження і береться 10-25 см. Для збереження автодоріг зі збірних залізобетонних дорожніх плит скручують катанкою між собою або зварюють, використовуючи монтажні петлі.
Розрахунок обсягів робіт і ресурсів, необхідних для облаштування тимчасових доріг, виконують у пояснювальній записці. В експлікацію БГП записують окремими позиціями обсяги робіт з будівництва тимчасових доріг по кожному виду.