9. Роль держави у ринковій економіці:

Ринковий механізм вільної конкуренції має багато достоїнств, його можливості великі, але все ж таки не безмежні. Існують області, де механізм вільної конкуренції не спрацьовує і потрібне втручання держави. Нерегульованого ринку взагалі не буває, бо в певному впливі з боку держави потребує навіть ідеальний вільний ринок.  Державне регулювання економіки представляє собою систему опосередкованого впливу на поведінку суб'єктів господарювання і тим самим на економіку в цілому шляхом зміни законодавства, системи оподаткування, митних зборів, валютних курсів, застосування інших інструментів обмеження або, навпаки, мотивації тієї чи іншої діяльності.  Доцільно розглянути причини державного втручання в економіку. Ще у XVIII ст. А. Сміт визначив наступні функції уряду:  · Забезпечення національної оборони;  · Відправлення правосуддя;  · Організація громадських робіт, невигідних для приватного підприємництва, але необхідних громадянам;  · Освіта юнацтва;  · Збір податків для оплати потреб держави.  До цього дня ніхто не оспорює необхідність цих функцій, крім того, до них додалися й нові. Але що особливо показово, центральні органи втручаються сьогодні навіть в процес ціноутворення. Звичайно, в умовах ринкової економіки вони не встановлюють прямо цін на окремі товари, але, регулюючи, скажімо, відсоток, що стягується банками за кредит, вони можуть прискорювати або сповільнювати загальний темп зростання цін. Питається, навіщо держава бере на себе такі економічні функції, які в теорії «ідеально» повинен вирішувати ринок? Реальний ринок далекий від абстрактної моделі досконалої конкуренції, а значить, і від самої досконалості. Тому держава вимушено втручатися.  Варто відзначити, що серед економістів немає єдиної думки про те, якою мірою і в якій формі державі слід це робити. Одні вважають, що воно має почасти вирішувати за ринок проблему ефективного розподілу ресурсів. Інші, навпаки, застерігають, що нічого путнього з такого прямого втручання не вийде і функції держави повинні зводитися виключно до підтримки правил «ринкової гри», наприклад обмеження влади «диктаторів» на ринку.  Як вже зазначалося представлення різних економістів і політиків про те, які саме процеси можуть регулюватися державою і які - ринком, не збігаються. Тому ступінь державного втручання в економіку в різних країнах неоднакова.     Функції державного регулювання.  Роль держави в ринковій економіці виявляється через його функції. Діяльність держави спрямована на досягнення генеральної мети - блага людини, його морального та фізичного благополуччя, максимальної правової і соціальної захищеності особистості.  Як правило, держава коректує ті "недосконалості", які притаманні ринковому механізму і з якими він сам або впоратися не в змозі, або це рішення неефективно. Держава бере на себе відповідальність за створення рівних умов для суперництва підприємців, для ефективної конкуренції, за обмеження влади монополій. Воно також піклується про виробництво достатньої кількості суспільних товарів і послуг, так як ринковий механізм не в змозі належним чином задовольняти колективні потреби людей. Участь держави в економічному житті диктується ще й тим, що ринок не забезпечує соціально справедливий розподіл доходу. Держава мала б дбати про інвалідів, малозабезпечених, людей похилого віку. Йому також належить сфера фундаментальних наукових розробок. Це необхідно тому що для підприємців це дуже ризиковано, надзвичайно дорого і, як правило, не приносить швидких доходів. Оскільки ринок не гарантує право на працю, державі доводиться регулювати ринок праці, вживати заходів щодо скорочення безробіття. У цілому держава реалізує політичні та соціально-економічні принципи даного співтовариства громадян. Воно активно бере участь у формуванні макроекономічних ринкових процесів.  Економічні функції сучасної держави досить різноманітні і складні.  Можна виділити наступні функції держави:  - Стимулювання збалансованого економічного зростання  - Забезпечення зайнятості  - Регулювання цін  - Створення правової основи  - Розподіл ресурсів  - Регулювання ринку праці  - Забезпечення соціального захисту  - Збереження та поліпшення навколишнього середовища  - Регіональна політика  - Реалізація національних інтересів