Передмова

Методика проектування підприємств автомобільного транспорту (в тому числі курсового та дипломного проектування) викладена у багатьох підручниках і методичних посібниках. У них докладно розглянуті питання проектування підприємств в цілому та їх окремих підрозділів, але відповіді на всі питання, що стоять перед студентами при виконанні технологічної частини проектів, знайти в одному джерелі неможливо. Крім того, зміни, що відбуваються в нормативній базі роблять багато існуючих підручників морально застарілими.

Розроблені Методичні рекомендації мають на меті допомогти студентам у виконанні дипломних проектів, зробити більш доступним ознайомлення з даними законодавчих, керівних і нормативних документів.

Методичні рекомендації містять матеріали довідкового характеру, а також окремі текстові фрагменти, які взяті з деяким доопрацюванням і перекладом з джерел, що містяться у переліку посилань.

Розрахунки у технологічному розділі ведуться у відповідності до вимог і рекомендацій ОНТП-01-91 [41], ВСН 01-89 [20], СНиП 2.04.01–85 [52], СНиП 2.04.05–91 [53], СНиП 2.09.04–87 [54], ДНАОП 0.00-1.28–97 [14] та ін.

Формули, у більшості, використані з різних джерел із внесенням змін у позначеннях величин, які до них входять (у різних джерелах одні й ті самі величини мають різне позначення, що ускладнює їх використання в єдиному документі).

Весь необхідний для розрахунків і оформлення довідковий матеріал наведений у додатках до методичних рекомендацій.

Методичні рекомендації розроблені й оформлені у відповідності до ДСТУ 3008-95 [3] і ГОСТ 2.105-95 [21].

-13-

Вступ

Автомобільний парк України можна поділити на дві великі групи, які розрізняються за умовами та, особливо, за інтенсивністю експлуатації, організації технічного обслуговування (ТО) та ремонту (Р):

- парк комерційних вантажних і пасажирських автомобілів, що обслуговується й ремонтується в основному силами автотранспортних підприємств (АТП) з використанням при необхідності принципів кооперування та централізації;

- парк легкових і вантажних не комерційних автомобілів, що знаходяться в особистому користуванні, який обслуговує потреби родини або фермерського господарства. ТО або ремонт цього парку здійснюється на підприємствах загального користування, тобто на станціях технічного обслуговування автомобілів (СТОА), у дилерів, в майстернях, а також силами самих власників.

Досвід проектування виробничо-технічної бази (ВТБ) СТОА ґрунтується на типових проектах, які створювалися для досить великих підприємств, що мали тенденцію до постійного укрупнення. СТОА формально класифікуються відповідно до ОНТП-01-91 і включають міські та дорожні СТОА потужністю від 2 до 50 постів (таблиця А.5). За цільовим призначенням і характером виробничої діяльності розрізняють наступні типи СТОА:

- комплексного обслуговування (всі види ТО та ремонту);

- спеціалізованого обслуговування (діагностика, ремонт і регулювання гальм, ремонт приладів системи живлення та електрообладнання, ремонт і зарядка акумуляторних батарей, ремонт кузовів, миття) (додаток А);

- гарантійного обслуговування;

- самообслуговування;

- суміщені з автозаправними станціями.

«При розробці технологічних рішень проектів на будівництво нових, реконструкцію, розширення та технічне переозброєння діючих СТОА слід дотримуватись ОНТП-01-91. Проте, створювався цей нормативний документ на основі досвіду та правил планової економіки. В даний час фактичний ряд СТОА істотно відрізняється від передбаченого цим документом. За останні 15 років не було побудовано жодної станції, яка б відповідала параметричному ряду ОНТП-01-91. СТОА будуються або не за типовими проектами параметричного ряду ОНТП-01-91, або за проектами відповідно до вимог зарубіжних автомобільних фірм, або створюються на базі існуючих приміщень» [32, с.32].

Перехід України до ринкової економіки супроводжувався розукрупненням всіх підприємств автотранспорту. Малим підприємством набагато легше керувати, воно є більш мобільним в оточуючому середовищі [7, с.323, 324]. До 70% СТОА – мають загальну чисельність працюючих 3-4 чол., тобто малої потужності*.

___________________

* За даними досліджень, проведених журналом «Автомастер» (серпень, 2004), у Києві з 1500 СТОА 29% мали потужність 1-2 пости (в даному випадку під постом розуміється робоче місце), 40% – 3-5 постів, 15% – 6-8 постів, 16% – 9 і більше постів, тобто 69% станцій мали потужність малої СТОА [32, с.33].

-14-