2.Оволодіння навиками користування інструментами для введення ліків ректально, нанесення ліків на шкіру, в рубець, на слизові оболонки.

При введенні ліків через рот застосовують гумові пляшки, рото- та носостравохідні зонди, гумові трубки з лійками, шпателі, ложки, склянки, спринцівки, пілюле-, болюсо-, капсуло-, таблеткодавачі.

Ректально використовують клізми, мікро-клізми, кварти Есмарха, свічки.

При введенні ліків в рубець проколюють черевну стунку довгою голкою для взяття крові або троакаром.

На шкіру та на слизові оболонки ліки можна наносити за допомогою спринцівок, шприців, порошковдувачів, скляних паличок, шпателів або застосовувати ванни чи обмивання тварин.

3.Оволодіння навиками ентерального, парентерального, ректального та інших шляхах введення ліків в організм тварин.

О ральне введення ліків - проводять на тваринах, яких попередньо надійно фіксують.

Введення рідких форм за допомогою спринцівок застосовують переважно великій рогатій худобі. Для цього тварині піднімають голову, лівою рукою надавлюють язик, або захвачують його рукою і витягують по беззубому краю, а правою рукою вводять пляшку, кладуть її на корінь язика і поступово виливають вмістиме пляшки. Збудження тварини, або кашель вказують на те, що рідина попала в трахею, в такому випадку голову тварині відпускають, щоб вона заспокоїлась. Дрібним тваринам рідкі форми вводять з ложки, спринцівки, або шприца на кінець якого надівають гумову трубку.

При застосуванні рото- та носостравоходних зондів, їх попередньо обмивають г арячою водою і змазують вазеліном. Правильність проходження носо-стравоходного зонду контролюють вказівним пальцем, введеним у відповідну ніздрю. Носовий хід зонд проходить вільно, а досягнувши глотки, зустрічає п ерешкоду, тому зонд витягують трохи назад і знову штовхають в глотку в момент акту ковтання. При цьому зонд повинен потрапити в стравохід, але може потрапити і в трахею, тому вільний кінець зонду опускають в стакан з водою. Якщо зонд буде в трахеї то при видиханні в стакані з'являться пухирці повітря, а якщо в стравоході, то пухирці можуть з'явитися, але їх поява не буде співпадати з актом дихання і потім вони зовсім зникнуть. Після того, як буде встановлено правильне положення зонду, через лійку вливають лікарський засіб.

Ректальне введення — дрібним тварина використовують мікро-клізми, а крупним тваринам кварту Есмарха. Воду, або розчини які беруть для клізм підігрівають до температури тіла, наконечник змазують вазеліном, і обережно вводять в пряму кишку. У крупних тварин попередньо звільняють пряму кишку від калових мас. Щоб рідина, яку ввели, не витікала хвіст прижимають до ануса.

Застосування ліків на шкіру та слизові оболонки.

Цими шляхами наносять розчини, мазі, лініменти, пасти та порошки місцевої дії (в'язучі, обволікаючі, пом'якшувальні, кровоспинні, місцево анестезуючі) рефлекторної та резорбтивної дії. Велику кількість рідини наносять шприцами, спринцівками, а малу кількість піпетками. Порошки у вигляді дустів вдувають порошковдувачем. На слизову оболонку ока застосовують розчини і мазі, які вносяться за нижнє віко піпеткою, спринцівкою, або скляною паличкою. Бажано на кілька секунд натискати пальцем у внутрішній кут ока, зажимаючи цим самим сльозо - носовий канал. Після цього роблять пальцем легкий масаж третього віка.