Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України національний педагогічний університет імені м.П.Драгоманова

“ЗАТВЕРДЖЕНО”

на засіданні Вченої ради

НПУ імені М.П.Драгоманова

“____” ______________ 20___ р.

Протокол № __________________

Голова Вченої ради, ректор

акад.Андрущенко В.П.

_____________________________

“ Українська етнографія ”

Програма

варіативної навчальної дисципліни

(за вибором студента)

підготовки - бакалавр

напряму 8.03.03.00

спеціальності 6.020302 історія

(Шифр за ОПП 0203 – гуманітарні науки)

Київ

2013 рік

РОЗРОБЛЕНО ТА ВНЕСЕНО: кафедрою етнології Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

РОЗРОБНИКИ ПРОГРАМИ: Лущай В.І., доцент, кандидат історичних наук.

Обговорено та рекомендовано до видання Президією Науково-методичної комісії з напряму підготовки

__________________________________________________________________________________________

(шифр і назва напряму)

“_______” __________________ 20___ року, протокол №__

ВСТУП

Програма вивчення варіативної навчальної дисципліни «Українська етнографія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму 8.03.03.00 – «Історія».

Предметом вивчення навчальної дисципліни «Українська етнографія» є тисячолітній надзвичайно місткий і автентичний пласт матеріальної та духовної культури українського народу, історія її збирання, вивчення та наукового дослідження, вивчення наукових і теоретико-методологічних основ української етнографічної науки.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Предмет, завдання і наукові та теоретико-методологічні основи курсу. Етнографічні дослідження українського народу.

2. Матеріальна культура українського народу.

3. Духовна культура українського народу.

1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1. Метою викладання навчальної дисципліни є ознайомити студентів з понятійним апаратом української етнографічної науки, її термінологічною і об’єктно-предметною еволюцією, науковими та теоретико-методологічними основами, методами польової та науково-дослідної роботи, історією збирання, вивчення та наукового дослідження матеріальної та духовної культури українського народу, а також сформувати у студентів цілісне бачення і розуміння матеріальної та духовної культури українців, її витоків та основних етапів становлення, уявлення про локальні особливості традиційної культури українського народу.

1.2.Основними завданнями вивчення дисципліни «Українська етнографія» є дати студентам базові уявлення про матеріальну та духовну культуру українського народу, її витоки та основні етапи становлення з урахуванням кількасот річних етнографічних досліджень українського народу та новітніх досягнень етнологічної науки, формування у студентів розуміння принципів використання сучасної наукової методології етнології, соціальної та культурної антропології передовою світовою народознавчою наукою, сприяння підвищенню науково-пошукової активності студента, вирішення актуальних у науковому і практичному значенні проблем, пов'язаних з відродженням українських обрядів та звичаїв, їх повернення до активного побутування у громадському житті населення України, збагаченню духовного світу молоді, набуття студентами комплексу знань і умінь з української етнографії для їх практичного використання у професійній та громадській діяльності.

1.3. Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

предмет української етнографії, її понятійний апарат, термінологічну і об’єктно-предметну еволюцію, наукові та теоретико-методологічні основи, методи польової та науково-дослідної роботи;

основні етапи становлення та розвитку етнографічної науки в Україні та їх зміст;

особливості традиційних галузей господарства українського народу, домашніх промислів і ремесел;

форми і типи сільських поселень в Україні, конструктивні особливості та планувальні типи традиційного житла;

чоловічий та жіночий комплекси традиційного українського народного одягу, форми традиційного народного одягу;

елементи та особливості системи харчування;

особливості громадського життя та звичаєвого права українців;

етнічну специфіку традицій звеличення сім'ї, шлюбу, домашнього вогнища;

традиції дошлюбного спілкування молоді;

типи й форми шлюбу, історичні типи сім'ї, стадії формування української родини;

цикли весільної обрядовості українців, весільні обряди та звичаї, регіональні прояви українського весілля;

форми і зміст родильних звичаїв і обрядів, цикли родильної обрядовості;

поховально-поминальні звичаї і обряди нашого народу;

обрядове та звичаєве багатство чотирьох циклів календарних свят українського народу;

раціональні знання і уявлення народу, набуті шляхом життєвого і виробничого досвіду в галузях народної медицини, ботаніки, зоології, математики, метрології, астрономії, космогонії тощо;

дуалізм світоглядних уявлень народу та історичні шари світогляду українців: демонологічний, міфологічний та християнський;

основні напрями та характерні риси народного мистецтва українців.

вміти:

сформулювати предмет української етнографії, володіти її понятійним апаратом, науковими та теоретико-методологічними основами, методами польової та науково-дослідної роботи, аналізувати термінологічну і об’єктно-предметну еволюцію в галузі народознавчої науки;

розкрити особливості протікання процесу етнологізації етнографічної науки в Україні на сучасному етапі та виявляти розуміння принципів використання сучасної наукової методології етнології, соціальної та культурної антропології передовою світовою народознавчою наукою;

визначити основні етапи становлення та розвитку етнографічної науки в Україні та їх зміст, аналізувати вплив етнографічних центрів на розвиток етнографічної науки, аналізувати збирацьку, наукову і видавничу діяльність видатних представників етнографічної науки в Україні;

розпізнавати характерні етнічнообумовлені особливості традиційних галузей господарства українського народу, порівнювати значення основних і допоміжних господарських занять у житті народу, враховуючи регіональну специфіку;

визначати та відрізняти в межах всього комплексу домашніх промислів ремесел найбільш характерні та розповсюджені з метою збереження існуючих та відновлення забутих народних ремесел та промислів;

представляти загальне історико-культурне тло, на якому відбувалась еволюція форм і типів сільських поселень в Україні та планувальних типів традиційного житла, його конструкції, інтер'єру та екстер'єру;

визначати особливості форм традиційного народного одягу, зокрема, крою, матеріалу, способу носіння, оздоблення тощо;

виявляти розуміння системи харчування як складової матеріальної культури українців, визначати її елементи та особливості;

узагальнювати і аналізувати досвід регулятивних механізмів громадського життя українців, аналізувати норми звичаєвого права і визначати їх вплив на життя українського народу;

формувати уявлення про дошлюбне спілкування молоді як про невід'ємну частину шлюбних звичаїв українського народу, усвідомлювати етнічну специфіку етичних традицій звеличення сім'ї, шлюбу, домашнього вогнища;

виділяти та інтерпретувати типи і форми шлюбу, історичні типи сім'ї, а також розрізняти всі три стадії формування української родини;

визначати особливості українського весілля через аналіз передвесільного, весільного та післявесільного циклів обряду, розпізнавати та порівнювати регіональних типи українського весілля;

описати за формою і змістом родильні звичаї і обряди, чітко розрізняти цикли обрядів, пов'язаних з народженням дитини (передродові, власне родильні, післяродові та соціалізуючі);

пояснити космогонічну сутність поховально-поминальних звичаїв і обрядів нашого народу, визначити витоки неоднозначного ставлення до шанування померлих та культу предків в етнічному середовищі українців.

чітко формулювати й охарактеризовувати чотири цикли календарних свят, виявляти основу календарної обрядовості - с/г цикл робіт, співвідносити трудовий с/г календар – основу календарних свят і обрядів з церковним календарем, визначити необхідність збереження і відновлення набутих народом традицій, в процесі навчання набути знання про календарну обрядовість шляхом порівняння вже відомих з різних джерел матеріалів новими, більш глибокими й деталізованими на основі польових етнографічних досліджень, оцінити неперевершену значимість здобутків календарно-обрядового фольклору українців;

розпізнавати і порівнювати раціональні знання і уявлення народу, набуті шляхом життєвого і виробничого досвіду в галузях народної медицини, ботаніки, зоології, математики, метрології тощо з ірраціональними уявленнями з метою дослідження і використання в повсякденному житті; вміння аналізувати народні фітотерапевтичні та натуропатичні рецепти лікування різних хвороб; здійснювати вирішення математичних вправ і задач, базуючись на народному досвіді;

аналізувати, пояснювати, розуміти причини дуалізму світоглядних уявлень народу та історичних шарів світогляду українців: демонологічного, міфологічного та християнського з метою дослідження процесу формування і зміни ментальності українського етносу, розкривати питання походження світоглядних уявлень, давати характеристику пантеону богів в українській міфології та українського пандемоніуму, структурі вірувань та повір'їв;

визначати основні напрями та характерні риси народного мистецтва, обґрунтовано оцінювати культурну спадщину свого народу, розуміти світове значення українського мистецтва, аналізувати різні стилі з метою практичної реалізації права українського народу на розвиток, збереження і пропаганду різних видів народного мистецтва.

що забезпечують формування компетенцій: викладача історії.

1.4. Тематичний план

Лекційні заняття – 32 (години)

Семінарські заняття – 24 (години)

Самостійна робота студента – 60 (годин)

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 140 годин/ 4 кредити ECTS.