Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція робочим планом не передбачена.

Б). Семінарське заняття: Розвиток незалежних слов’янських держав Сербії та Чорногорії в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття

(2 год.)

ПЛАН

1. Сербське князівство за Михайла Обреновича (1860 – 1868 рр.). Конституція 1869 р.

2. Політичний та економічний розвиток Сербії після Берлінського конгресу. Конституція 1888 року.

3. Державний переворот 1903 року у Сербії: причини та наслідки.

4. Розвиток Чорногорії після Берлінського конгресу. Реформи князя Ніколи Петровича-Негоша (1860 – 1918 рр.).

Методичні поради

У ХХ столітті Сербія стане центром об’єднаної Югославської держави, а в ХІХ столітті вона ще виборювала свою незалежність. Після визнання у 1833 р. автономії Белградського пашалику (було створено Сербське князівство у складі Османської Туреччини) постало завдання становлення усіх елементів державності та здобуття повної державної незалежності Сербії. Саме під цим кутом зору необхідно розглянути суспільно-політичну ситуацію в країні у 1860 – першій половині 1870-х років, розкрити зміст внутрішньої і зовнішньої політики Михайла Обреновича, проаналізувати конституцію 1869 р.

На початку розгляду другого питання варто пригадати положення Берлінського трактату про Сербське князівство. При аналізі політичного розвитку Сербії звертаємо увагу на процес становлення політичних партій, їх ставлення до режиму короля Мілана Обреновича та прийняття конституції 1888 р.

Пошуки причин державного перевороту 1903 р. необхідно розпочати з аналізу внутрішньополітичного життя Сербії за останнього представника династії Обреновичів – Олександра. Для його правління були характерні політична нестабільність, криза владних структур. Зокрема, розгляньте ставлення Олександра Обреновича до основного закону країни – Конституції.

Четверте питання теж потрібно розпочати з аналізу рішень Берлінського конгресу щодо статусу Чорногорії. Важливе значення в утвердженні Чорногорії як незалежної держави мала діяльність князя Ніколи Петровича-Негоша. Розкрийте зміст його реформ у галузі державного управління, судочинства тощо.

В). Завдання для самостійної роботи.

Завдання першого рівня

1. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: “Начертаніє”, Тимоцьке повстання, скупщина, напредняцька партія, праваші, клубаші.

1. Виберіть правильні твердження:

А) після Берлінського конгресу Сербія отримала статус адміністративної автономії під владою султана;

Б) Берлінський трактат визнавав незалежність Чорногорії;

В) родоначальниками династій сербських правителів стали ватажки сербських повстань – Карегеоргієвичі та Обреновичі;

Г) підготовлений Ілією Гарашанином документ під назвою “Начертаніє” визначав програму реформ у Сербії та Чорногорії;

Д) чорногорський князь Нікола Петрович-Негош правив з 1860 р. по 1910 р.;

Є) у 1882 р. Сербію проголосили королівством;

Ж) після державного перевороту 1903 р. в Сербії до влади прийшла династія Карегеоргієвичів.

Завдання другого рівня

1. Порівняйте зміст сербських конституцій (1869 р., 1888 р.) за самостійно обраними критеріями.

2. Які факти розвитку Чорногорії в останній чверті ХІХ – на початку ХХ століття свідчать про процеси модернізації в країні?