Джерела

• Бочкарёва Е.И. Практикум по истории СССР ХХ века (1900 - 1917) / Е.И. Бочкарёва, Л.А. Карлова. — М., 1965.

• Государственная дума в России в документах и материалах /Сост. Ф.И.Калинычев. — М., 1957.

• Программные документы политических партий России (1905 — 1917) // Антология мировой политической мысли. В 5 т. Т.V. Политические документы. — М., 1997. — С.187-210.

• Хрестоматия по истории СССР. 1861 — 1917. Под ред. В.Г.Тюкавкина. — М., 1990.

• Ушаков А.В. Практикум по истории СССР периода империализма. Вып.1. / А.В. Ушаков. — М.,1979. — С.84-101.

Література

• Ананьич Б.В. Кризис власти в России. Реформы и революционный процесс.1905 и 1917 годы. / Б.В. Ананьич, Р.Ш. Ганелин // История СССР. — 1991. — №2. — С.96-І06.

• Вебер М.О. О буржуазной демократии в России (Социальное изучение революции 1905-1907 гг.) / М.О. Вебер // Социологические исследования. — 1992. — №3. — С.130-134.

• Ганелин Р.Ш. Российское самодержавие в 1905 году. Реформы и революция / Р.Ш. Ганелин. — СПб.,1991.

• Греков В.И. Эволюция политической структуры России в конце ХІХ — начале ХХ веков. (1895-1913) / В.И. Греков, К.Ф. Шацилло, В.В. Шелохаев // История СССР. — 1988. — №5. — С.36-53.

• Из истории трёх русских революций: Сб. ст. – М., 1976.

• Искандеров А.А. Российская монархия: реформы и революция / А.А. Искандеров // Вопросы истории. — 1993. — №7. — С.11-131.

• История политических партий в России / Под ред. А.И.Зевелева. — М., 1994.

• Киселёв И.Н. Политические партии в России в 1905 — 1907 гг: численность, состав, размещение (количественный анализ) / И.Н. Киселёв, А.П. Корелин, В.В. Шелохаев // История СССР. — 1990. - №4. — С.71-87.

• Кризис самодержавия в России. 1895-1917. — Л., 1984.

• Леонов С.В. Партийная система России (кон. ХІХ — 1917 гг.) / С.В. Леонов // Вопросы истории. — 1999. — №11-12. — С.29-46.

• Медушевский А.Н. Конституционная монархия в России / А.Н. Медушевский // Вопросы истории. — 1994. — №8. — С. 30-47.

• Медушевский А.Н. Конституционная монархия в России: политический режим и проблемы типологии / А.Н. Медушевский // Европейские монархии в прошлом и настоящем. — СПб.-М., — 2001. — С.65-75.

• Рутыч Н.Н. Думская монархия: Статьи разных лет. / Н.Н. Рутыч. — СПб., 1993.

• Сидельников С.М. Образование и деятельность первой Государственной Думы. / С.М. Сидельников. — М.,1962.

• Совет министров и Государственная Дума: из опыта российского парламентаризма (начало ХХ века) // Свободная мысль. — 1993. —№8. —С.65-81.

• Спирин Л.М. Крушение помещичьих и буржуазных партий в России (начало ХХ в. - 1920). / Л.И. Спирин. — М., 1977.

• Тронько Т.В. Вивчення проблеми реформування державного ладу Росії в період першої російської революції / Тетяна Тронько // Актуальні питання всесвітньої історії та методика їх викладання: Матеріали доповідей і повідомлень Третього Всеукраїнського науково-практичного семінару. – Полтава: АСМІ, 2006. – С.290-303.

• Цитрон А. 72 дня первого русского парламента. / А. Цитрон. — СПб., 1906.

• Шацило К.Ф. Николай ІІ: реформы или революция // История Отечества: люди, идеи, решения. Очерки по истории России ХІХ — начало ХХ в. — М.,1991. — С.326-366.

• Шацило К.Ф. Первая революция в России. 1905-1907. / К.Ф. Шацилло. — М.,1985.

• Щербаков А. 1905 год. Прелюдия катастрофы. / А. Щербаков. – М.: Олма Медиа Групп, 2011. – 512 с.

Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція: 1905 – 1907 рр.: революція і реформи (2 год.)

ПЛАН

1. Назрівання, характер, особливості та головні етапи революції 1905 – 1907 рр.

2. Стратегія і тактика головних партій у революції.

3. Початок російського парламентаризму.

4. Третьочервневий переворот.

Б). Семінарське заняття: Думська монархія в Росії (2 год.)

ПЛАН

1. Зміни державного ладу в Росії впродовж 1905 — 1906 рр.

2. Утворення політичних партій, їхні програми.

3. Діяльність І і ІІ Державних дум.

Методичні поради

Під тиском революційних подій першої російської революції Микола ІІ змушений був піти на поступки в реформуванні політичного устрою країни. У центрі уваги семінару є з’ясування питання “Чи можна внаслідок проведених у ході революції перетворень державного апарату вважати Росію конституційною монархією?” Отже, усі складові теми спрямовані на розв’язання цієї проблеми.

Головними віхами процесу зміни державного ладу в Росії відображають наступні документи, із змістом яких студенти повинні ознайомитися при підготовці до семінару, — царський рескрипт Булигіну від 18 лютого 1905 р., Положення про Думу та Положення про вибори до Державної думи від 6 серпня 1905 р.; Маніфест 17 жовтня 1905 р.; указ про зміни виборчого закону від 11 грудня 1905 р.; нова редакція “Основних законів Російської імперії” 1906 р.

Розкриваючи друге питання, необхідно звернути увагу на формування багатопартійності в Росії, детально охарактеризувати ідейні платформи й тактику консервативних, ліберальних і радикальних партій, з’ясувати як вони пропонували розв’язати нагальні проблеми російської дійсності (форма державного устрою, аграрне, робітниче, національне питання) і вимоги якої партії відповідали особливостям розвитку Росії.

Відповідь на останнє питання семінару передбачає висвітлення не лише фактичного матеріалу (час діяльності Дум, їх партійний склад, характер законотворчої діяльності, причини розпуску), але й розуміння того, що незважаючи на обмежені повноваження діяльність Думи свідчила про ліквідацію абсолютного характеру законодавчої влади царя і можливість становлення в країні правової держави.

В). Завдання для самостійної роботи

Завдання першого рівня

1. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: Булигінська дума, Основні закони Російської імперії, конституція, парламентаризм, конституційна монархія, думська монархія, багатопартійність, монархісти, октябристи, кадети, меншовики, більшовики, есери.

2. Оберіть правильні відповіді:

А) Маніфест 17 жовтня 1905 р. проголошував:

1) створення Державної Ради.;

2) надання законодавчих прав Державній думі.;

3) скасування кругової поруки в селянській общині;

4) дарування демократичних свобод населенню.

Б) У ході революції 1905 – 1907 рр. в Росії виникла партія:

1) есерів;

2) кадетів;

3) соціал-демократів;

4) октябристів.

В) Програма партії кадетів вимагала:

1) запровадження в країні широких громадянських свобод;

2) повалення самодержавства і заміни його диктатурою пролетаріату;

3) установлення республіки з однопалатним парламентом;

4) встановлення конституційної монархії.

3. Розташуйте у хронологічній послідовності революційні події 1905 р.:

А) Всеросійський політичний страйк;

Б) “Кривава неділя”;

В) повстання на панцернику “Потьомкін”;

В) збройне повстання у Москві.

Завдання другого рівня

1. Спираючись на документи, заповніть таблицю “Еволюція державного ладу Російської імперії впродовж 1905 — 1906 рр.”

Питання для порівняння	Характеристика державного ладу Росії
	на початку 1905 року	після 6 серпня 1905 року	на початку 1906 року	після 27 квітня 1906 року
Кому належала виконавча влада? Наявність представницьких органів. Їх повноваження. Хто представляв законодавчу владу? Наявність політичних прав і свобод. Висновок