Види навчальної діяльності студентів:

А). Лекція: Соціально-економічний та політичний розвиток Російської імперії на межі ХІХ – ХХ ст. (2 год.)

ПЛАН

1. Соціально-економічний розвиток країни:

2. Характеристика політичної системи Російської імперії кінця ХІХ – початку ХХ століття та ставлення уряду до необхідності реформ.

3. Ліберально-буржуазні гуртки та їх програми політичних перетворень.

4. Російсько-японська війна (самостійне опрацювання).

Б). Семінарське заняття робочим планом не передбачене.

В). Завдання для самостійної роботи:

Завдання першого рівня

1. Запишіть до словника і вивчіть значення наступних опорних понять і термінів: Імперіалізм, монополія, криза перевиробництва, картель, синдикат, трест, концерн, “ера довіри”, “поліцейський соціалізм”.

2. Оберіть правильні відповіді:

А) Дворянсько-кріпосницький напрям у вирішенні аграрного питання в Росії на межі ХІХ – ХХ ст. очолював:

1) С. Вітте;

2) В. Плеве;

3) П. Святополк-Мирський.

Б) При укладенні договору 1907 р. Росії з Англією країни домовилися про розподіл сфер упливу в:

1) Китаї;

2) Афганістані;

3) Персї;

4) Індії.

В) На початку ХХ ст. (до 1905 р.) в Росії існували:

1) легальні політичні партії;

2) демократичні свободи для населення;

3) центральні представницькі установи;

4) розвинутий апарат самодержавної влади.

Г) За Портсмутським миром Японія отримала:

1) південну частину о. Сахаліна і право на оренду Ляодунського півострова;

2) контрибуцію;

3) гілку залізниці від Чанчуня до Порт-Артура;

4) Камчатку.

3. Розташуйте у хронологічній послідовності події російсько-японської війни:

А) битва під Ляояном;

Б) Цусімська битва;

В) початок оборони Порт-Артура;

Г) японська атака на крейсер “Варяг”;

Д) вихід з Любави Другої тихоокеанської ескадри.

Завдання другого рівня

1. Дайте відповідь на запитання “Чи перетворив іноземний капітал Росію в колонію чи напівколонію?” Відповідь обґрунтуйте.

2. За що Микола ІІ отримав прізвисько “кривавий”?

2.6. Перша російська революція Зміст теми

Характер, рушійні сили і особливості першої російської революції. Початок революції. Кривава неділя 9 січня 1905 р. Січнево-лютневі страйки. Акти 18 лютого 1905 р. Булигінський проект: походження та доля. Буржуазно-опозиційний рух.

Розвиток революції навесні і влітку 1905 р. Першотравневі страйки. Івано-Вознесенський страйк. Боротьба селянських мас. Політичне розшарування селянства. Всеросійський селянський союз. Професійно-політичні союзи і “Союз союзів”. Булигінська Дума.

Всеросійський жовтневий політичний страйк. Початок і хід страйку. Ради робітничих депутатів. Маніфест 17 жовтня. Утворення буржуазних партій. Кабінет С.Ю. Вітте. Перегляд положення про вибори до Державної думи. Перегляд положень про Думу та Державну Раду. Редакція Основних законів Російської імперії. Відставка першого кабінету С.Ю. Вітте.

Піднесення селянського руху. Революційні виступи в армії і на флоті. Національно-визвольна боротьба народів Росії. Грудневе збройне повстання в Москві. Повстання в інших містах Росії. Чорносотенні погроми. “Союз руського народу”. Відступ революції. Революційний рух армії і на флоті. Селянський рух. Допомога царизму з боку міжнародної буржуазії.

І Державна дума. Кадети і трудовики. Аграрне питання в Думі. Розгін Думи. Міністерство П.А. Столипіна. Указ 9 листопада 1906 p. II Державна дума. Державний переворот 3 червня 1907 p. Причини поразки революції. Історичне значення російської революції 1905 - 1907 pp.