Література

а) основна

1. Козачук Г.О.Українська мова. Практикум. – К., 1991. – С.15-17.

2. Шевчук С.В. Ділове мовлення. Модульний курс. – К., 2003. – С.224-226.

б) додаткова

1. Головащук С.І. Складні випадки наголошення: Словник-довідник. – К., 1995. – 191с.

2. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів. – К., 2001. – С.32-36.

3. Сучасна українська літературна мова: Підручник/ За ред. А.П.Грищенка. – К., 1993. – С.53-58.

Завдання

1.Виконайте вправи № 33 та 36 (за посібником Козачук Г.О. Українська мова. Практикум. – К., 1991).

2.Доберіть десять прикладів слів з подвійним наголосом (використовуйте словник).

Методичні рекомендації

Запам’ятайте, що між фонетичним та орфографічним складоподілом немає повного збігу. При переносі частин слів слід враховувати морфологічну будову слова, дотримуватися принципу збереження єдності морфеми.

Практичне заняття №6

Тема Позиційні та історичні чергування голосних звуків

Мета з’ясувати поняття чергування звуків; виявити відмінності між історичними та позиційними чергуваннями звуків; розглянути основні випадки чергування голосних в українській мові, а також чергування [і] з [j] та [у] з [у] (орф. в) за законами милозвучності.

Основні поняття чергування звуків; історичні чергування голосних; позиційні чергування голосних; чергування за законами милозвучності.

Студенти повинні знати визначення чергування; відмінності між позиційними та історичними чергуваннями; особливості чергування [і] з [j] та [у] з [у] (орф. в); закономірності чергування [о] та [е] з [і], а також [е] з [о] після шиплячих та [j]; випадки, коли відбувається відхилення від чергування.

Студенти повинні вміти визначати слова, в яких відбулося чергування, а також слова з відхиленням від чергування; правильно використовувати в мовленні й на письмі сполучники й,і та прийменники (префікси) у,в.

План заняття

1.Чергування звуків і відображення його на письмі.

2 Позиційні чергування голосних звуків (наголошені та ненаголошені е, и, о).

3.Евфонічні чергування української мови.

4.Історичні чергування голосних звуків:

а) найдавніші чергування [е] з [о], [і] з [а], [е] з [і], [о] з [а];

б) чергування [о], [е] з [і];

в) чергування [о] з [е] після шиплячих та [j].

5.Відхилення від чергування.

Література

а) основна

1. Козачук Г.О. Українська мова. Практикум. – К.,1991. – С.19-37.

2. Нечволод Л.І. Сучасний український правопис. – Харків,2005. – С.4-7,19-22.

3. Український правопис. – К.,1993. – С.9-16.

б) додаткова

1. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів. – К., 2001. – С.57-63.

2. Сучасна українська літературна мова: Підручник/ За ред. А.П. Грищенка. – К., 1993. – С.24-32, 48-51.

Завдання

Виконати вправи №51 (4 речення), 63, 66 (за посібником Козачук Г.О. Українська мова. Практикум. – К., 1991).

Методичні рекомендації

Запам’ятайте, що історичні чергування не залежать від фонетичних умов, властивих мові на сучасному етапі розвитку. Вони належать до таких звукових явищ, які сформувалися на праслов’янському чи давньоруському грунті або виникли у період становлення самої української мови.

Опрацьовуючи питання №4 (а), розгляньте чергування цих звуків у дієслівних формах (напр., вЕзти-вОзити, гОнити-гАняти).