Практичне заняття №6

Тема Дієслово

Мета Розширити та поглибити знання студентів про дієслово як

самостійну частину мови, ознайомити зі специфікою розмаїття граматичних категорій дієслова, подати основні відомості про синтаксичні функції дієслова та особливості їх вживання; з’ясувати правопис особових закінчень дієслів, творення часових форм; поглибити знання студентів про такі особливі форми дієслова, як дієприкметник і дієприслівник, їх творення та вживання на практиці; оволодіти морфологічним розбором дієслова.

Студенти повинні знати: поняття «дієслово», множинність граматичних

категорій дієслова, основні відомості про синтаксичні функції та особливості їх уживання; специфіку творення та вживання особових закінчень дієслів, часових форм, їх використання згідно з вимогами чинного Українського правопису; специфіку творення та вживання таких особливих форм дієслова, як дієприкметник і дієприслівник, їх правопис; основи морфологічного розбору дієслів.

Студенти повинні вміти: використовувати набуті знання з вивченої теми на

практиці; користуватися засвоєними орфограмами та пунктограмами, вживати дієслово та розмаїття його форм відповідно до комунікативної мети та завдань мовця згідно з вимогами чинного Українського правопису; утворювати особові форми дієслова відповідно до вивчених правил; робити морфологічний розбір дієслова та його форм.

Основні поняття теми: дієслово, граматична категорія дієслова, категорія

стану, категорія способу дієслова, дієвідмінювання, тематичні та атематичні дієслова.

План:

1. Поняття про дієслово як самостійну частину мови. Граматичні категорії дієслова.

2. Категорія стану та способу дієслів, специфіка творення і вживання.

3. Творення часових форм дієслова.

4. Поняття про дієвідмінювання, зміна атематичних дієслів дати, бути, їсти, (відпо)вісти.

5. Дієприкметник. Активний і пасивний стан дієприкметників. Вираження національної специфіки української мови у творенні і правописі дієприкметників і дієприслівників.

6. Дієприслівник. Доконаний та недоконаний вид дієприслівників.

7. Морфологічний розбір дієслова.

Література:

Основна:

1. Козачук Г.О. Українська мова: Практикум. ― К.: Вища школа, 1991. ― 398 с. ― С. 166-181.

2. Нечволод Л.І. Сучасний український правопис. ― 3-е вид., доповн. ― Харків: Торсінг, 2005. ― 223 с. ― С. 118-137, 214-215.

3. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. ― К.: Освіта, 1997. ― 254 с. ― С. 127-142.

4. Український правопис. ― К.: Наукова думка, 2003. ― 236 с. ― §80-85.

5. Фурдуй М.І. Українська мова. Практикум з правопису: Навч. посібник / За ред. В.В.Різуна. ― К.: Либідь, 2004. ― 272 с. ― С. 77-81.

Додаткова:

1. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів: Практичний посібник. ― 4-те вид. ― К.: Либідь, 2006. ― 296 с. ― С. 138-141, 145-147, 151-154.

2. Гуйванюк Н.В., Кардащук О.В., Кульбабська О.В. Українська мова. Схеми, таблиці, тести: Навчальний посібник. ― Львів: Світ, 2005. ― 304 с. ― С. 115-135.

Методичні рекомендації

Опрацюйте питання плану за рекомендованою літературою.

При підготовці до практичного заняття треба пам’ятати наступне:

1. Дієслово має п’ять основних форм: неозначену, способові, безособову на -но, -то, дієприкметник і дієприслівник. Способові форми та дієприкметник змінювані, останні три – незмінювані.

2. У способових формах розрізняють три способи: дійсний, умовний та наказовий. Дієслова дійсного способу мають три часи: минулий, теперішній і майбутній. За особами та числами дієслова змінюються в теперішньому та майбутньому часі і в наказовому способові; у минулому часі та в умовному способі – за родами й числами.

3. Особливу увагу зверніть на відмінювання дієслів бути, дати, їсти, -вісти.

4. Морфологічний розбір дієслова опрацюйте за пос. Нечволод Л.І. Сучасний український правопис. ― 3-е вид., доповн. ― Харків: Торсінг, 2005. ― 223 с. ― С. 214-215.

Практичні завдання:

1. Виконайте вправу 271 (пос. Козачук Г.О., 1991).

2. Виконайте морфологічний розбір дієслів, уживаних у тексті:

Сонечко зайшло, і надворі почало вже темніти. На заході небо червоніло жаром, неначе в печі вигорювало; на сході понад зеленим лісом небо було синє-синє, аж чорнувате, а на йому подекуди плавали невеличкі хмарочки, тліли й жевріли, неначе жар в темних челюстях вечірньою добою.