3. Основні поняття і визначення

Визначення дисципліни “ОФК” пов’язане із з’ясуванням складових понять (категорій) – “організація”, “методика”.

Організація – це група людей, які працюють разом .

Організація – це діяльність, яка спрямована на успішне вирішення завдань фізкультурно-оздоровчої роботи;

У більшості випадків для досягнення конкретних завдань необхідне виконання комплексу організаційних дій, які:

- послідовно змінюють одна одну;

- тісно взаємопов’язані й часто повторюються;

- не завжди рівноцінні за об’ємом та значенням, але завжди впливають на кінцевий результат.

Організаційна діяльність тісно пов’язана з особистими якостями окремого фахівця, до яких можна віднести рівень організаційних знань та вмінь.

Організаційні знання – це сукупність необхідних відомостей, розуміння завдань, вірне відображення науково-теоретичних положень організаційної діяльності.

Організаційні вміння – це здатність людини ефективно застосовувати набуті організаційні знання у практичній діяльності, яка вимагає втілення у життя прийнятих рішень з урахуванням постійних змін ситуації.

Методика – це сукупність різноманітних методів, прийомів дій й форм організації занять для досягнення мети.

Фізична культура (ФК) – це складова частина загальної культури суспільства, сукупність духовних і матеріальних цінностей, способів їх виробництва та використання з метою оздоровлення людей і розвитку їхніх фізичних здатностей.

Фізична культура людини - процес оволодіння знаннями, вміннями і навичками виховної, навчальної, оздоровчої, рекреаційної діяльності для подальшого використання у процесі самовдосконалення. І як результат – рівень фізичного здоровя, який людина змогла зберегти або покращити завдяки своєму бажанню, знанням, ЗСЖ та РА.

Термін ОФК з’явився у нас тоді, коли Україна розробила свою класифікацію професій (стандартів) згідно світових вимог.

Отже, ОФК – це частина фізичної культури, яка застосовує спеціально спрямовані фізичні вправи як засоби оздоровлення, зміцнення здоровя, підвищення працездатності, а також лікування і профілактики захворювань.

Термін оздоровча фізична культура в міжнародній практиці – відсутній. Розповсюдженим є терміни: fisical fitness або fisical recreatіon.

Оздоровча фізична культура (ОФК) – це складова частина культури суспільства і самої людини , основою специфічного змісту якої є раціональне використання рухової активності як фактору зміцнення здоров’я, оптимізації фізичного стану.

Первинним елементом ОФК є оздоровчі заняття, які повинні відповідати певним принципам.

Основні принципи організації оздоровчих занять:

1. Систематичність (послідовність, регулярність навантажень).

2. Поступовість (поступове підвищення навантаження).

3. Адекватність (індивідуальність навантажень).

Фізкультурно-оздоровча діяльність (ФОД) – це система заходів масового спорту та фізичного виховання, спрямованих на створення умов для забезпечення оптимальної РА кожної людини за місцем навчання, роботи, проживання та відпочинку з метою зміцнення здоров”я та профілактики захворювань, активного дозвілля.

Тобто, фізкультурно-оздоровча діяльність не орієнтована на спортивні досягнення.

Показниками ФОД у суспільстві є:

• рівень здоров’я та всебічний розвиток фізичних здібностей людей;

• ступінь використання засобів фізичної культури у сферах суспільства;

• діяльність органів системи управління фізкультурним рухом;

• матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення;

- наявність та рівень підготовки професійних кадрів.

З поняттям ФК тісно пов’язане поняття фізичне виховання (ФВ). У статті 12 Закону України “Про фізичну культуру і спорт” зазначено: “ФВ є головним напрямком впровадження фізичної культури і становить органічну частину загального виховання, покладену забезпечувати розвиток фізичних, морально-вольових, розумових здібностей людини”.

У теорії ФК під поняттям “фізичне виховання” розуміють педагогічний процес, який спрямований на формування спеціальних знань, вмінь і навичок, а також на розвиток різнобічних фізичних здібностей людини.

Метою ФВ є розвиток фізичного і морального здоров’я школярів, формування розумових і фізичних якостей, вдосконалення фізичної і психологічної підготовки до активного життя і професійної діяльності.

Фізичний розвиток вживається у 2 значеннях: як процес і як стан.

Фізичний розвиток (ФР) - природний процес вікової зміни морфологічних і функціональних ознак організму, обумовлений спадковими факторами та конкретними умовами зовнішнього середовища.

Фізичний розвиток (як стан) – це комплекс ознак, які характеризують морфофункціональний стан організму, рівень розвитку фізичних якостей і здібностей, необхідних для його життєдіяльності. Ознаки ФР поділяють на соматометричні (довжина, маса тіла, обхватні розміри грудної клітки, талії, стегон та ін.), соматоскопічні (форма грудної клітки, спини, ніг, стопи постава, рельєф і пружність мускулатури, статевий розвиток), фізіометричні (рівень розвитку скелетної мускулатури, фізична працездатність, рівень фізичних якостей).

Фізична підготовленість (ФП) – це результат ФВ. Характеризується можливостями функціональних систем організму і рівнем розвитку основних фізичних якостей – бистроти, сили, витривалості, спритності та гнучкості.

В нашій країні розвивається також самодіяльний спорт. Як зазначено у Законі, масовий спорт (Спорт для всіх) – суспільний прояв та напрям впровадження ФК, складова частина ЗСЖ громадян та спорту, яка характеризується використанням під час дозвілля для зміцнення здоров”я та активного відпочинку різних видів РА, що реалізується в умовах помірних навантажень (без прагнення до найвищих спортивних результатів, рекордів) з елементами змагальності (або без них) в формальних чи не формальних організаційних структурах, самостійно.

Фізична рекреація (відновлення) – комплекс заходів, спрямований на вдосконалення процесів відновлення працездатності після фізичної та розумової праці. Це здійснення активного відпочинку людей із використанням фізичних вправ, отримання задоволення від цього процесу.