2. Стан здоров’я та фізкультурно-оздоровча діяльність дошкільнят і школярів.

Україна, що мала до 1929 р. одні з найвищих показників народжуваності і природного приросту населення в Європі, тепер має найнижчі їх значення: за народжуваністю — передостаннє, за природним приростом — останнє місце.

З 1991 році смертність в Україні вперше за повоєнні роки перевищила народжуваність (-12,9).

Дитяча смертність в Україні на сьогодні у 4 рази вища, ніж у Японії і Швеції та в 2,5 рази вища, ніж у США. На фоні зниження народжуваності збільшується кількість дітей з порушенням психіки (психічно неповноцінною є кожна 30-та дитина).

За даними академіка Бадаяна серед новонароджених лише 20-30% здорові.

Показник	рік	К-ть
- народжуваність на 1000 чол.	2002	9,3
	2005	9,0
	2009	11,1
	2010	10
- смертність на 1000 чол.	2002 2008 2010	16,4 16,4 18,5
- коефіцієнт природного приросту населення на 1000 осіб (різниця між к-тю що родилися і вмерли)	2002 2004 2010	-7,1 -7,6 -8,5
- рівень дитячої смертності (к-ть вмерлих на 1000 дітей)	1995 2000 2005 2010	15 12 10 9
- смертність дітей до 5 років на 1000 народжених	2000 2008	21 17-21
- рівень народжуваності (середня к-ть дітей, яка припадає на 1 жінку в дітородному віці)	2000-2005 2010	1,1 1,4
- к-ть осіб, які приходяться на 1 лікаря	2005	345

як би не зростала народжуваність, все одно смертність в Україні її перевищує.

Загалом, кількість зареєстрованих смертей в Україні протягом першого півріччя 2010 року перевищувала кількість зареєстрованих народжень в середньому на 34%

Попередня влада в Україні намагалася стимулювати народжуваність більшими одноразовими виплатами на кожну народжену дитину. Демографи відзначили деяке поліпшення ситуації, дехто у владі навіть заговорив про бебі-бум. Однак це виявилося перебільшенням, загальний коефіцієнт народжуваності зараз не перевищує 1,5 відсотка (15 немовлят на 10 жінок). А тільки для відтворення покоління потрібен коефіцієнт 2,2 відсотка (22 народжених – на 10 жінок), зазначає демограф Елла Лібанова.

Наукові дослідження інституту педіатрії, акушерства і гінекології показали, що при обстеженні дітей семи дошкільних закладів м. Києва, які готувались до школи, лише 22,7% - були віднесені до групи здорових, а у 51,7% - дітей є різні хронічні захворювання.

Викликає занепокоєння стан здоров’я учнівської молоді. 78% дітей, які поступили у І клас, мають відхилення у стані здоров’я; до 60% хворіють гострими респіраторними захворюваннями; 17-20% - мають надлишок ваги. Відмічено, також, збільшення рівня хронічної патології з 39,5% в перших класах до 61,9% в 11-тих класах.

Незадовільний психологічний стан спостерігався у 58,3% учнів мо­лодших класів і у 60,3% - середніх класів.

Як відомо, крім школи, на дітей впливають умови їх життя і виховання в сім'ї. Проведене анкетування батьків дітей шкіл м.Києва показали, що 27% дітей недосипає, а от 32,8% дітей молодших класів, 45,9% - середніх та 40% - старших недостатньо перебувають на свіжому повітрі, та тільки біля 25% дітей займаються фізкультурою поза школою.

з 1996 р. зростає кількість дітей хворих на активну форму туберкульозу.

Водночас українське суспільство все частіше стикається з соціально-негативними формами поведінки, статевою розбещеністю, що наносить велику шкоду здоров'ю. З 2000 р. зростає кількість. підлітків хворих на сифіліс та ін.венеричні захворювання.

На 60% збільшилася кількість неповнолітніх, які вживають наркотики. За даними опитування серед 16-річних підлітків, 29% хлопчиків і 12% дівчаток приймали наркотичні речовини (маріхуану або гашиш).

На 63% зросла кількість неповнолітніх, притягнутих до кримінальної відповідальності.

Нажаль, занепокоєння викдикає і фізична готовність дітей.

Дошкільнята у ДУ мають щоденні фізкультурні заняття.

Учнівська молодь відвідує обов’язкові фізкультурні заняття у навчальних закладах, але їх кількість (2 –3 години на тиждень у школі є недостатньою для задоволення природної потреби у руховій активності дитини або молодої людини.

Всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи в Україні охоплено 38,5% учнівської молоді.

Збільшилася кількість учнівської, віднесеної за станом здоров’я до спеціальної медичної групи.

Проведена оцінка показників фізичної підготовленості свідчить, що знижені показники є у 30,5% учнів молодших класів, у 56,5% - середніх класів та у 60,3% - старших класів, шо пов'язано з гіпокінезією дітей і незадовільною організацією фізичного виховання.

За даними В”ячеслава Гамова, Голови Комітету з ФВ та С МОН України, зараз ведеться дискусія з приводу запровадження у ЗОШ ранкової дихальної гімнастики. Розглядається питання впровадження до штатного шкільного розкладу посади інструктора зі спортивної позаурочної роботи.