Структура ринку цінних паперів.

Суб΄єкти економіки, що мають недостат- ні заожадження		Фінансові посередники Банки. Трастові компанії, кредитні спілки і т.д. Пенсійні фонди, страхові компаніі і т.д.		Суб΄єкти економіки, що мають надли-шок заожаджень
Домашні господарства				Домашні господарства
Компанії				Компанії
Уряд		Ринкт зобов΄язань (цінних паперів) Організована фондова біржа. Ринок грошей. Ринок капіталу.		Уряд
Іноземці				Іноземці
		Гроші Зобов΄язання (цінні папери)

Ринок цінних паперів структурується за двома ознаками: стадіями та місцем торгівлі.

За стадіями торгівлі виділяють:

• первинний ринок;

• вторинний ринок.

Первинний ринок

Центральне місце посідають фінансові посередники. До них відносяться спеціалізовані інвестиційні компанії, банки, трастові компанії, кредитні спілки, страхові компанії, пенсійні фонди. Вони трансформують прямі вимоги в посередні шляхом придбання первинних цінних паперів та випуску своїх власних.

Фінансові посередники надають багато корисних послуг учасникам фінансового ринку:

• сприяють зниженню вартості операцій при одночасному зростанні їхньої кількості;

• об'єднують заощадження своїх клієнтів для здійснення великих інвестицій на первинному ринку;

• диверсифікують ризик, що досить важко зробити окремим власникам заощаджень самостійно;

• трансформують термін первинного цінного паперу в різні терміни погашення посередніх зобов'язань.

Посередники спрямовують кошти від кінцевого кредитора до кінцевого позичальника за нижчою ціною та з меньшими перешкодами, ніж якби це було при прямій купівлі первинних цінних паперів кінцевими кредиторами.

Значні послуги на фінансовому ринку надаються групою фірм, що займаються цінними паперами. Вони організовані спеціалістами в галузі дилерської, брокерської та консультативної діяльності. Оскільки багато компаній лише іноді здійснюють первинні випуски цінних паперів, вони недостатно добре обізнані в справі їхнього розміщення. Продати цінні папери безпосередньо інвестору - справа досить дорога та ризикована. Дилерська фірма має знання та зв'язки, зокрема зі збутовими організаціями, заінтересованими в ефективному розміщенні цінних паперів. Тому компанія, котра прийняла рішення розширити свої фонди, звичайно звертається до дилерської фірми. Остання часто купує нові випуски паперів, а потім пускає їх в обіг, продаючи інвесторам. Оскільеи ділер є фахівцем у своїй справі, він може продати цінні папери більш вдало, ніж компаія, що їх випускає. За свої послуги дилер одержує платню у вигляді різниці між сумою грошей від продажу цінних паперів та тією, що сплачена компанії.