П

4. Склад і структура основних фондів підприємства.

ідвищення ефективності використання ОФ підприємств є одним з основних питань у період переходу до ринкових відносин. Від вирішення цієї проблеми залежить фінансовий

стан підприємства, конкурентоспроможність його продукції на ринку.

Основні фонди – це частина засобів виробництва, які беруть участь у процесі виробництва період більш 1 року, зберігаючи при цьому матеріальну форму і властивості, а також переносять свою вартість на готову продукцію частинами у вигляді амортизаційних відрахувань.

ОСНОВНІ ФОНДИ

Виробничі ОФ (Беруть участь у процесі виробництва, зберігаючи свою натуральну форму. Вартість переноситься на собівартість продукції поступово, по мірі ви- користання)

Невиробничі ОФ (Не беруть участі в процесі виробництва і не переносять своєї вартості на вироблений продукт)

Активна частина		Пасивна частина
Робочі машини й ус- таткування Транспорті засоби Вимірювальні й регу- люючі прилади Обчислювальна техніка й лабораторне устат.		Будівлі Споруди Господар- ський ін- вентар		Житлові будинки та інші обєкти соціально-культурного й по- бутового обслугову- вання, які перебувають на балансі підприємства.

Рис. 3.4.1. Склад основних фондів підприємства.

Співвідношення окремих груп ОФ становить їх структуру. Поліпшення структури основних виробничих фондів, перш за все, підвищення питомої ваги активної їх частини, сприяє зростанню виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню грошових нагромаджень підприємства.

У процесі господарської діяльності кругообіг ОВФ проходить три стадії:

1. Відбувається продуктивне використання ОВФ та нарахування амортизаційних відрахувань;

2. Відбуваєтья перетворення частини ОВФ, які перебували в продуктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань;

3. Відбувається поновлення споживчої вартості частини ОВФ, заміною зношених ОФ на нові.

З

5. Фінансовий стан підприємства.

а умов переходу до ринкової економіки, виникненням різноманітних форм власності особливого значення набуває своєчасна та об'єктивна оцінка фінансового стану

підприємств. Це зумовлено бажанням підприємців виявляти потенційні можливості збільшення прибутку фірми, які можна виявити тільки на підставі своєчасного й об'єктивного аналізу фінансового стану; необхідністю виявляти "больові точки" у фінансовій діяльності та способи ефективнішого використання фінансових ресурсів підприємства, адже неефективне використання фінансових ресурсів призводить до низької платоспроможності підприємства і, як наслідок, до можливих перебоїв у постачанні, виробництві та реалізації продукції; ураховують фінансовий стан підприємства і банки, розглядаючи режим його кредитування та диференціацію відсоткових ставок.

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характерезуються системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Метою оцінки фінансового стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і використання ним зобов'язань перед бюджетом, банком та іншими установами.

Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

• дослідження рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

• дослідження ефективності використання майна (капіталу) підприємства, забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

• об'єктивна оцінка динаміки та стану ліквідності, платоспроможності та фінансової стійкості підприємства;

• оцінка становища суб'єкта господарювання на фінансовому ринку та кількісна оцінка його конкурентноспроможності;

• визначення ефективності використання фінансових ресурсів.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто повязаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством.

Існує досить велика кількість показників, які характерезують фінансовий стан підприємства. Виділяють слідуючі групи показників:

• оцінки майнового стану підприємства;

• прибутковості;

• ліквідності та платоспроможності;

• фінансової стійкості та стабільності підприємства;

• рентабельності підприємства;

• ділової активності;

• акціонерного капіталу.

Однак, систематичний аналіз фінансового стану підприємства не завжди має здійснюватись за всіма показниками. Нобхідна кількість та види показників обераються залежно від конкретної мети аналізу.

Інформаційною базою для оцінювання фінансового стану піприємства є дані:

• балансу (форма №1);

• звіту профінансові результати (форма №2);

• звіту прорух грошових коштів (форма №3);

• звіту про власний капітал (форма №4);

• дані статистичної звітності та оперативні дані.

Інформацію, яка використовується для аналізу фінансового стану підприємства, за доступністю можна поділити на:

• відкриту

(Інформація, яка міститься в бухгалтерській звітності та статистичній звітності, виходить за межі підприємства, а отже є відкритою);

• закриту

(Планові та прогнозні показники підприємства, норми, нормативи, ліміти та тарифи, система їх оцінки та регулювання фінансової діяльності).