4.3 Розрахунок основних параметрів потокової лінії

Параметрами потокової лінії називаються показники, що характеризують організаційно-технічний режим роботи лінії в часі і просторі.

Вихідним параметром при проектуванні потокової лінії у вагоноремонтному цеху є такт потокової лінії (r_пл) – інтервал часу, через який періодично здійснюється постановка вагона, що ремонтується на технологічну позицію (див. рис. 2). Такт може бути теоретичним або технологічним.

І позиція ремонту

ІІ позиція ремонту

ІІІ позиція ремонту

r_техн

r_теор

Цехова колія

Рисунок 2 Вихідні параметри розробки потокової лінії для ремонту вагонів

Тривалість теоретичного такту потокової лінії визначається двома факторами: обсягом виробничої програми ремонту вагонів (N_в), тобто кількістю вагонів, які необхідно відремонтувати за певний проміжок часу (зміну, місяць, квартал), і дійсним фондом робочого часу (F_д), який має потокова лінія за той самий проміжок часу.

У загальному вигляді величина теоретичного такту потокової лінії дорівнює:

, (5)

де N_в – запланована програма ремонту (виготовлення) вагонів, ваг;

к_в – кількість вагонів на одній технологічній позиції.

Технологічний такт відрізняється від теоретичного на величину робочого ходу конвеєра:

, (6)

де t_р - тривалість робочого ходу конвеєра, год.

Для отримання тривалості робочого ходу конвеєра у часі необхідно визначити його крок (див. рис. 3).

де l_в – довжина вагону, що знаходиться на потоковій лінії, м;

l_п – середня відстань між технологічними позиціями, м. (l_п = 3 м);

l₀ – крок конвеєра потокової лінії, м.

V_к – швидкість переміщення конвеєра при ремонті вагону

Рисунок 3 Визначення кроку конвеєра потокової лінії

Крок конвеєра визначається з урахуванням умови:

, (7)

Тривалість робочого ходу конвеєра визначаємо:

, (8)

Згідно досвіду експлуатації потокових ліній швидкість руху вагона V_к як правило знаходиться у межах 0,1  4 м/хв.

Величина, зворотна такту, називається темпом потокової лінії.

Темп – це кількість вагонів (вузлів), що ремонтуються протягом певного часу.

, (9)

Розрахунок робочих місць на технологічних позиціях потокової лінії здійснюється етапі проектування потокової лінії.

Теоретично необхідна кількість робочих місць на потоковій лінії:

, (10)

де t_i – тривалість і-ї операції технологічного процесу, год.

Коефіцієнт завантаження робочих місць:

, (11)

де р – фактична прийнята кількість робочих місць на і-й операції.

Важливими параметрами, які характеризують роботу потокової лінії в часі є виробничий цикл, який визначається згідно прийнятого технологічного процесу. Розрізняють:

• операційний цикл (t_оп) – час обробки або ремонту елементу вагону на одному робочому місці (визначається згідно прийнятого технологічного процесу);

• позиційний цикл (t_поз) – час роботи на даній позиції (t_поз дорівнює величині технологічного такту потокової лінії);

• загальний цикл потокової лінії (Т_п.л.) – час на роботи по всім позиціям потокової лінії. У тривалість загального циклу входить час на транспортування вагону з однієї позиції на іншу (t_р – величина робочого ходу конвеєра у часі). Інша назва загального циклу – час простою вагону в ремонті.

Кількість технологічних позицій потокової лінії визначається виходячи з обраного технологічного процесу. При цьому необхідно враховувати можливість виконання різноманітних технологічних операцій на одній позиції і рівномірність розподілу трудомісткості по позиціям. Рекомендується вибирати для цехів розбирання та правки вантажних вагонів _п.л.= 23, цеху збирання та фарбування вантажних вагонів _п.л.= 56 (пасажирських _п.л.= 78).

Перевірка правильності вибору кількості позицій по щільності робіт проводиться за формулою:

(12)

Рекомендована величина р_п:

• для 4-вісних вантажних вагонів – 35 чол.;

• для пасажирських та інших вантажних вагонів - 48 чол.

Необхідна кількість потокових ліній розраховується як:

(13)

Фактична програма ремонту вагонів з урахуванням отриманих параметрів потоку має наступний вид:

(14)

Фронтом роботи цеху або дільниці називають певний простір, на якому містяться обєкти ремонту, обладнання, запас вузлів та деталей і т.і.

У вагоноремонтному виробництві фронт роботи вимірюється в одиницях вагонів (вузлів), що ремонтуються одночасно. Слід розрізняти загальний фронт роботи підприємства (цеху, дільниці або відділення) і фронт роботи потокової лінії.

Фронт роботи потокової лінії визначається за формулою:

(15)

Фронт роботи цеху:

(16)

Маючи на увазі, що впровадження потокового методу навіть на вже існуючому підприємстві потребує проведення реконструкції виробництва виникає необхідність розрахунку просторових параметрів цехів та дільниць.

Довжину потокової лінії можна знайти, знаючи довжину ремонтної позиції, відстань між позиціями та їх кількість.

(17)

де l_поз – довжина ремонтної позиції, м.

Довжина ремонтної позиції визначається в залежності від довжини вагону і кількості їх на позиції:

, (18)

Довжина цеху (дільниці), де встановлюється потокова лінія визначається за формулою:

, (19)

де l_m – відстань від торцевої стінки до осі зчеплення крайнього вагона, м (l_m = 3 м);

l_віз – довжина дільниць для розміщення візків, що викочуються (підкочуються), м (l_віз = 6 м);

_в – кількість позицій, де відбувається викочування (підкочування) візків, шт (_в = 0 або 2).

Ширину цеху (дільниці) визначають за формулою:

, (20)

де в₁ – відстань між осями двох суміжних колій, м (в₁=7м),

в₂ – відстань від осі колії до крайньої поздовжньої стінки, м (в₂=5м).

Визначаємо основну площу цеху (дільниці):

, (21)

Визначаємо допоміжну площу цеху (дільниці):

, (22)

де к_д – коефіцієнт, який враховує норму допоміжної площі (к_д = 0,1).

Визначаємо загальну площу цеху (дільниці):

, (23)

Визначаємо питому вагу загальної площі цеху (дільниці) на один відремонтований вагон:

, (24)