Як вибрати масло для трансмісії і головної передачі

Вибираючи масло для трансмісії, слід взяти до уваги умови застосування і реко­мендації виробника. Вимоги до якості ма­сла треба перевірити за інструкцією з екс­плуатації автомобіля або за рекоменда­ціями постачальника масла.

Вимоги до якості масел для ручних коробок передач змінюються від АРІ GL-1 до АРІ GL-5.

АРІ GL-1 — масло для трансмісії, у яко­му невелика кількість присадок, що дає змогу витримувати високий тиск.

АРІ GL-4 — масло з обмеженою кіль­кістю присадок, що дає змогу витримува­ти високий тиск; рекомендується для ви­користання в коробках передач і гіпоїдних передачах.

АРІ GL-5 — масло з великою кількістю присадок, що дає змогу витримувати ви­сокий тиск; рекомендується для мащення головної передачі, а також для застосуван­ня у важких умовах роботи.

Для ручних коробок передач можна за­стосовувати зазначені вище масла або моторне масло. При цьому слід пам'ята­ти, що для головної передачі вимогу якості задовольняє масло АРІ GL-5.

Масла для автоматичних коробок передач не підпо­рядковуються класифікації АРІ. Виробник коробки передач установлює для цих ма­сел свої вимоги. Масла різного типу не можна змішувати.

3. Періодичність заміни моторних масел

Навколо періодичності заміни мотор­них масел існує багато домислів і спеку­ляцій. Продавці моторних масел найчас­тіше вказують у своїх рекламних матеріа­лах фантастичні інтервали заміни, а саме 20 000,40 000 і 90 000 км пробігу. Проте ці цифри можуть відповідати дійсності тіль­ки для масел у важких турбодизелях магі­стрального автотранспорту.

Режим експлуатації масел у вантажно­му автотранспорті різко відрізняється від режимів, характерних для двигунів легко­вих автомобілів.

У сучасних вантажівках, двигуни яких розраховані на подовжені інтервали замі­ни масел, найчастіше встановлюють сис­тему додаткової рівномірної фільтрації масла. Жоден із виробників двигунів (крім Porsche) не рекомендує пробігати на одно­му заливі масла більш як 15 000 км, при­чому в полегшеному режимі експлуатації (швидкісна траса, порожній автомобіль, оптимальна для цієї моделі швидкість, від­мінне пальне).

Інтервали між замінами наведених мо­торних масел (за винятком масел МОGUL Diesel DТ і МОGUL Diesel DDТ) залежать від їхнього застосування в бензинових дви­гунах із повнопотоковою фільтрацією. Для дизельних двигунів ці інтервали наполо­вину менші.

Щоб установити строки заміни масел, варто брати до уваги інструкції виробни­ка двигунів і технічний стан транспортно­го засобу. Рекомендації щодо застосування авто­мобільних масел наведено в дод. 10.

4. Технічне обслуговування системи мащення двигунів

Характер і обсяг робіт ТО системи ма­щення двигунів (рис. 3) визначають за зміною показників, які характеризують якість застосовуваних масел, і технічним станом системи.

Масло в процесі експлуатації двигуна погіршує свої показники внаслідок хімічної нестабільності, зміни фізико-хімічних властивостей, а також забруднення масла іншими речовинами. У працюючому дви­гуні масло дуже нагрівається, що за наяв­ності кисню повітря, пари й оксидів дея­ких елементів створює умови для інтенсив­ного окиснення. Внаслідок накопичення твердих і м'яких продуктів окиснення в'яз­кість масла збільшується. Смолоподібні вторинні продукти окиснення, що утворю ються в маслі, відкладаються на внутріш­ніх поверхнях як гарячих деталей двигу­на, так і охолоджених. Через відклади на гарячих деталях пригоряють поршневі кільця, погіршуються умови мащення ци­ліндрів, збільшуються витрати масла на угар. Відклади твердих продуктів окиснен-ня в камері згоряння і на днищі поршня спричинюють появу детонаційних явищ під час роботи двигуна. Липкі відклади, що покривають усередині картер, клапан­ну коробку і маслопроводи, погіршують умови подачі масла до тертьових повер­хонь, а іноді можуть спричинювати зави­сання клапанів і т. ін. Якщо в масло по­трапляє паливо, то масло розріджується, а це погіршує його мастильні властивості, ослаблює масляну плівку в циліндрах і під­шипниках двигуна. Кислоти, що утворю­ються внаслідок окиснення масла, коро­дують робочі поверхні деталей і особливо інтенсивно діють на свинцеві компоненти підшипників ковзання.

Рис. 3. Система мащення двигуна КамАЗ:

/ — фільтр відцентрового очищення масла (центрифуга); 2 — кран підключення масляного радіатора; З — перепускний клапан фільтра центрифуги; 4 — зливний кран центрифуги; 5 — перепускний клапан фільтра тонкого очищення масла; 6 — головна масляна магістраль; 7 — повнопотоковий фільтр очищення масла; 8 — диференціальний клапан; 9 — нагнітальна секція масляного насоса; 10 — радіаторна секція масляного насоса; 11 — запобіжний клапан нагнітальної секції; 12 — масляний радіатор; 13 — запобіжний клапан радіаторної секції; 14 — піддон; 15 — гідромуфта приводу вентилятора; 16 — термосиловий давач; 17 — кран увімкнення гідромуфти; /5 — паливний насос високого тиску; 19 — компресор; 20 — сапун; 21 — покаж­чик рівня масла; 22 — манометр

Забруднення масла продуктами спра­цьовування двигуна, а також абразива­ми, що потрапляють до системи живлен­ня і камери згоряння, значно знижує його якості.

У процесі експлуатації двигунів погір­шується роботоздатність механізмів сис­теми мащення. Це знижує продуктивність масляного насоса і тиск подачі масла, збіль­шує опір проходженню масла внаслідок відкладів у каналах системи, погіршує по­дачу масла до тертьових поверхонь, які змащуються під тиском. Поступово засмі­чуються фільтри, знижується якість очи­щення масла і зменшується його ресурс. У кінцевому підсумку масло гірше захи­щає тертьові поверхні деталей від спрацьо­вування.

За системою мащення перевіряють пря­мі (структурні) діагностичні параметри: тиск масла у головній масляній магістралі, продуктивність масляного насоса, забруд­неність масляного фільтра маслоочисника, тиск спрацьовування запобіжного і пе­репускного клапанів.

Обслуговування системи мащення пе­редбачає:

• систематичну перевірку рівня масла в картері двигуна;

• заміну відпрацьо­ваного масла;

• промивання системи мащен­ня двигуна;

• заміну або промивання масля­них фільтрів та інших пристроїв;

• усунен­ня підтікання масла;

• перевірку і підтри­мання потрібного робочого тиску.

Рівень масла в картері двигуна перевіря­ють за допомогою масловимірювального щупа на рівному майданчику через 3...5 хв після зупинення двигуна. Масло в системі мащення двигуна має точно відповідати рекомендаціям виробників автомобілів. Особливу увагу приділяють маслам для двигунів з високим ступенем стискання, частотою обертання колінчастого вала і по­тужністю.

Якість масла в картері двигуна визна­чають під час загального діагностування за параметрами картерного масла. При­близно визначити якість масла без приса­док в експлуатаційних умовах можна ві­зуально за його кольором і прозорістю.

Масло, що залишилося на щупі і має світле забарвлення, через яке виразно вид­но позначки рівня, можна вважати при­датним до подальшої експлуатації. Якщо масло має темний або чорний колір, через який позначки видно погано, то його тре­ба замінити. Застосовуючи такий метод контролю, слід мати на увазі, що в деяких умовах експлуатації (на ґрунтових доро­гах) у маслі може бути підвищений вміст абразивів, які не спричинюють потемнін­ня масла, але призводять до прискореного абразивного спрацьовування.

У маслах з присадками мийний компо­нент присадки сприяє значному подріб­ненню продуктів окиснення масла. При цьому частинки механічних домішок пе­ребувають у завислому стані, масло стає темним і малопрозорим навіть при безпеч­них концентраціях домішок. Отже, потем-ніння масел не є істотною ознакою погір­шення його якості для масел з присадками.

Якість масел з присадками і без них мож­на визначити краплинною пробою на білий фільтрувальний папір. Від крапли­ни масла утворюється пляма з темним яд­ром посередині і світлішим обідцем по краях. У ядрі осідають нерозчинні в маслі частинки, кількість яких визначає колір ядра від світло-сірого або світло-коричне­вого до чорного. Наявні в маслі розчинні продукти окиснення змінюють колір мас­ляного обідця від жовтого до темно-ко­ричневого. Отже, за кольором елементів масляної плями та її характером можна визначити ступінь забруднення й окиснен­ня масла, а також його мийні властивості (для масел з присадками). Коли ядро тем­но-коричневе або чорне, треба замінити або прочистити масляні фільтри. Якщо після цього колір ядра не зміниться, то слід замінити масло. Поява коричневого або темно-коричневого обідця свідчить про необхідність заміни масла.

В'язкість масла контролюють за допо­могою віскозиметра, в якому швидкість протікання випробовуваного масла порів­нюють зі швидкістю протікання еталонно­го при однаковій температурі нагрівання.

Тиск масла в системі мащення контро­люють за показаннями манометра. Нор­мальний тиск масла у підігрітому двигуні при середній частоті обертання колінчас­того вала має відповідати інструкції авто­мобільних заводів.

Наприклад:

• для дви­гунів ЗМЗ і ГАЗ — не нижче ніж 0,2 МПа;

• ЗИЛ — 0,25, ЯМЗ — 0,4...0,7 МПа.

Якщо при середній частоті обертання колінчас­того вала двигуна ЗМЗ і ГАЗ тиск нижчий ніж 0,1 МПа, ЗИЛ — нижчий ніж 0,25 МПа і ЯМЗ — нижчий ніж 0,35 МПа, то двигун треба негайно зупинити і знайти причину зниження тиску масла, інакше можуть ви­плавитися корінні й шатунні підшипники.

Основними причинами зниження тиску масла можуть бути:

• перегрівання двигуна;

• розрідження масла паливом;

• недостатній рівень масла;

• великі зазори між шийками колінчастого вала і вкладишами;

• прокру­чування шатунного вкладиша;

• спрацю­вання шестерень масляного насоса;

• заїдан­ня редукційного клапана у відкритому по­ложенні та ін.

Масло заміняють при нагрітому двигу­ні, коли воно має меншу в'язкість і більшу текучість. З нагрітого масла легше виді­ляється осад. Проте після випускання мас­ла в системі мащення залишається шлам, який можна видалити промиванням усієї системи (без знімання картера двигуна) промивальною рідиною, що складається з 50 % дизельного палива і 50 % малов'язкого масла для двигунів або суміші з 45 % уайт-спіриту, 45 % машинного масла і 10 % ацетону. Як промивальну рідину часто ви­користовують промивальні масла.

Для промивання дизельних двигунів застосо­вують регенерат масел Дп-8 і Дп-11. Дви­гуни автомобілів КамАЗ можна промива­ти сумішшю, що складається з 60 % дизель­ного палива й 40 % дизельного масла.

Нині на авторинку з'явилися нові про­мивальні масла, інформацію про які наве­дено в дод. 10 і в інструкціях фірм-виробників.

Порядок промивання системи мащення двигуна такий:

двигун пускають, прогріва­ють його до температури 70...80 °С, потім зупиняють, зливають масло з картера і корпусів (фільтрів) через зливні отвори.

Елемент фільтра тонкого очищення заміня­ють, а елемент фільтра грубого очищення старанно промивають у дизельному пали­ві або гасі і продувають стиснутим повіт­рям; потім змочують у теплому маслі, яке застосовують для двигуна взимку.

Фільтри складають і встановлюють на місце.

Після цього в картер двигуна заливають до по­трібного рівня промивальне масло або названу вище суміш.

Двигун пускають і да­ють йому попрацювати на обертах холос­того ходу 5 хв.

Потім двигун зупиняють і зливають промивальну рідину.

Розбира­ють і промивають елемент фільтра грубо­го очищення і заміняють елемент фільтра тонкого очищення масла.

Після завершен­ня цих робіт у двигун заливають свіже масло відповідного сорту до мітки покаж­чика рівня.

Якщо система мащення дуже забрудне­на й обсмолена, то двигун частково роз­бирають, а деталі миють у розчині синте­тичних мийних речовин (МС-8, Лабоміт-101 та ін.) або у дизельному паливі.

З досвіду експлуатації подібних двигу­нів випливає, що продукти забруднення масла, які є в порожнині кришки головки блока й у відсіку між циліндрами, не ви­даляються всіма переліченими вище мето­дами промивання, тоді як основна кількість їх концентрується саме в цих місцях. Та­кі системи промивають за допомогою об­прискувачів, установлених у кришці голов­ки блока циліндрів під впускною трубою (рис.4).

Як промивальну рідину використову­ють дизельне паливо. Промивання систе­ми мащення у подібних двигунах знижує забрудненість картерного масла приблиз­но у два рази, а в'язкість— на 4% (рис.5).

Фільтри грубого і тонкого очищення масла в разі потреби прочищають, але не рідше, ніж при заміні масла. Блок фільтру­вального елемента фільтра грубого очи­щення промивають (без розбирання) у гасі і продувають стиснутим повітрям після ви­пускання й видалення відстою, а фільтру­вальний елемент фільтра тонкого очищен­ня заміняють новим. Відцентровий мас­ляний фільтр очищають тоді, коли відкла­ди на стінках шламу становлять 15...25 мм завтовшки.

Очищають фільтри у такій послідовно­сті.

Відгвинчують гайку, знімають ковпак фільтра.

Потім, відгвинтивши центральну гайку, знімають кришку ротора і проми­вають її в дизельному паливі або гасі.

Сіт­часті фільтри центрифуг після промивай ня продувають стиснутим повітрям.

Очи­щають від смоловідкладів і осадів канали на шайбі кожуха.

Складають відцентро­вий фільтр і перевіряють його роботу на слух.

Тривалість обертання ротора цент­рифуги за інерцією після зупинення дви­гуна має бути не меншою ніж 40...60 с (ви­значають за легким шумом).

Рис.5. Вплив промивання системи мащення двигуна на сумарний вміст домішок у маслі:

А — нові автомобілі; Б — автомобіль з пробігом