2. Макроекономічні показники снр та методика їх обчислення.

Система національних рахунків передбачає обчислення багатьох макроекономічних показників. Вони можуть формуватися як на базі територіального так і національного підходів (внутрішній продукт, національний продукт). Існують розбіжності між показниками, що визначають «продукт» та «доход». Категорії пов’язані з продуктом (ВВП, ВНП) характеризують рівень економічної активності економіки, а з доходом (НД, ДР, ОД) – рівень народного добробуту.

Макроекономічні показники умовно поділяються на три групи: потокові, запасів та економічної кон’юнктури.

Потокові показники відображають передачу цінностей одними суб’єктами економічної діяльності іншим. Вони вимірюються за певний проміжок часу (між двома часовими потоками). До потокових показників відносять: валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), чистий внутрішній продукт (ЧВП), чистий національний продукт (ЧНП), національний дохід (НД), особистий дохід (ОД), дохід кінцевого використання (ДР), споживчі витрати (С), інвестиційні витрати (І), державні витрати (G), витрати закордону (NE).

Показники запасів – це економічні змінні, які відображають нагромадження та використання цінностей економічними суб’єктами. Вони визначаються на певну дату. До показників запасів відносять: реальні та фінансові майнові активи, національне багатство, реальні грошові залишки.

Показники економічної кон’юнктури – це змінні, пов’язані з коливанням ділової активності (процентна ставка, норма доходності активів, рівень цін, рівень інфляції, рівень безробіття).

В системі національних рахунків мірою внеску кожного агента в створення національного продукту є додана вартість, яка визначається як різниця між валовим випуском продукції і величиною проміжного споживання .

Проміжна продукція –це товари та послуги, що купуються з метою подальшої переробки, обробки та перепродажу .

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – поточна ринкова вартість всіх кінцевих товарів та послуг, вироблених в економіці країни за певний проміжок часу всіма факторами виробництва в межах національної економіки.

ВВП включає поточне виробництво кінцевих товарів, вартість яких вимірюється в ринкових цінах. Поточне виробництво не включає в розрахунок перепродаж того, що було вироблено раніше.

Валовий національний продукт (ВНП) – поточна ринкова вартість всіх кінцевих товарів та послуг, створених факторами виробництва, що знаходяться як у власності громадян даної країни, так і за її межами.

ВНП=ВВП+ЧДФ

ЧДФ – сума надходжень на адресу жителів країни з-за кордону за виключенням грошових надходжень іноземців, що працюють в країні.

ВВП на душу населення – обсяг ВВП в середньому на одного. Найбільш розповсюджений показник виміру рівня економічного розвитку.

Кінцева продукція (КП) – товари та послуги, що потрапляють у кінцеве споживання, тобто не призначенні для подальшої переробки і перепродажу. Кінцевий продукт включає продукцію використану для особистого споживання, призначену для заміщення використаних основних виробничих та невиробничих фондів, використану на приріст основних виробничих фондів, спрямовану на приріст виробничих та споживчих запасів, використану на чистий експорт.

Чистий національний продукт (ЧНП) – річний обсяг випуску продукції, який не враховує вартість зношеного основного капіталу (А).

ЧНП =ВНП – А

За допомогою ЧНП вимірюється загальний річний обсяг виробництва, який економіка в цілому може споживати не погіршуючи при цьому виробничих можливостей майбутніх років.

Національний дохід (НД) – показник загального обсягу доходів всіх жителів країни.

НД =ЧНП – n

n – непрямі податки на бізнес (податок з продаж, ліцензовані платежі, акцизні збори, податок на додану вартість, митні платежі).

В СНР НД включає п’ять компонентів:

- заробітна плата робітників та службовців (73%);

- доходи власників (7%): доходи некорпоративних підприємств;

- рентні доходи (2%);

- прибуток корпорацій (11%);

- чисті відсотки (7%): сума відсоткових платежів підприємств даної країни – сума отриманих відсотків + сума відсоткових надходжень від економічних агентів інших країн.

Особистий дохід (ОД) – це частина національного доходу з відрахуванням внесків на соціальне страхування, податків на прибуток корпорацій, нерозподілених прибутків корпорацій та врахуванням трансфертних платежів .

ОД =НД – в.в.с. – п.п.к. – н.п.к. + Тч

в. в. с. – внески на соціальне страхування;

п.п.к. – податок на прибуток корпорацій;

н.п.к. – нерозділений прибуток корпорацій;

Тч – трансфертні платежі (допомога держави малозабезпеченому населенню). Трансфертні платежі включають виплати на страхування по старості і від нещасних випадків, допомогу по безробіттю, виплати пенсій, відсоткові платежі, що виплачуються урядом.

Трансферти – це економічні операції, через які одні інституційні одиниці безоплатно і безповоротно передають іншим товари, послуги, активи або права власності.

Трансферти можуть набувати натуральної та грошової форми. Прикладом натуральної форми трансфертних виплат є продовольчі талони, безоплатний громадський транспорт, безоплатна медична допомога. Прикладом грошової форми трансфертів є виплати пенсій, стипендій, надання субсидій.

Трансферти також поділяються на поточні та капітальні.

Поточні трансферти включають:

• поточні податки на доходи та власність;

• відрахування на соціальне страхування;

• соціальні виплати;

• страхове відшкодування;

• штрафи, пені та інш.

Капітальні трансферти є витрати на безоплатній та безповоротній основі:

• на капітальні вкладення та капітальний ремонт;

• запобігання та ліквідацію надзвичайних ситуацій;

• геологорозвідувальні роботи;

• інші безповоротні одноразові роботи.

Кожний сектор внутрішньої економіки є платником і отримувачем трансфертів.

Особистий дохід можна отримати іншим способом:

ОД=Тr + Трудові доходи + Дивіденди

Дохід розпорядження (ДР) – особистий дохід за відрахуванням індивідуальних податків, які складаються із прибуткових податків, податків на особисте майно, податків на спадок.

ДР = ОД –Т

Т – індивідуальні податки.

Дохід кінцевого розпорядження використовується на особисте споживання і заощадження.

Показники СНР не враховують

1. Позаринкову діяльність: результати праці домашніх господарств, які використовують на задоволення власних потреб.

2. Товари та послуги тіньової економіки: в сучасних умовах тіньова економіка виробляє від 5 до 15% обсягу ВНП.

3. Зростання фонду вільного часу: тривалість робочого тижня скоротилась з 53 годин на початку століття до 36 годин у наш час. Цей фактор прямо пропорційно впливає на добробут.

4. Підвищення якості продукції, що не знаходить відображення у ВНП.

5. Екологічні наслідки виробництва.

У 1972 році дослідники Йельського університету (США) Уільям Нордхаус та Джеймс Тобін запропонували новий показник - Чистий економічний добробут.

Чистий економічний добробут (ЧЕД) – це скоригована міра національного обсягу виробництва , що враховує лише споживання та інвестиції, які безпосередньо впливають на економічний добробут.

ЧЕД = ВВП – негативні екологічні наслідки промислового розвитку суспільства у грошовому еквіваленті + поза ринкова діяльність у грошовому вимірі + результати діяльності тіньової економіки у грошовому вимірі + грошовий еквівалент зростання вільного часу та якості відпочинку.