2. Методи макроекономічного аналізу.

Методологія – це система наукових знань про шляхи та методи, засоби, інструменти пізнання істини.

Методологія макроекономіки ґрунтується на системі найбільш загальних принципів, методів та способів пізнання економічних систем.

Макроекономічні методи – це способи та правила рішення тієї чи іншої народногосподарської задачі, які служать цілям реалізації раціональної поведінки суб’єктів економічної системи.

Методи макроекономіки:

• Балансовий метод – аналізує кількісні зв’язки в економіці. Баланси поділяються на вартісні та трудові.

• Графічний метод. Графіки є засобом за допомогою якого економісти виражають свої теорії та моделі.

• Індексний метод. Під індексом розуміють середнє відносне число, що характеризує загальні зміни в сукупностях, які складаються з різних елементів.

• Метод генетичного та функціонального підходу. Генетичний – передбачає аналіз об’єкта з точки зору його походження і розвитку в минулому. Функціональний – базується на вивченні реально функціонуючої системи.

• Метод факторного аналізу - це розкладання абсолютного або відносного приросту досліджуваного показника на частини, які відповідають впливу кожного з факторів, що формують величину показника.

• Метод моделювання.

Макроекономічне моделювання – це формалізоване за допомогою теоретичних методів відображення сукупних процесів господарського життя.

Типи макроекономічних моделей:

• За способом представлення процесу та явища: логічні, графічні, економіко – математичні.

• За продовженістю процесу, що аналізується: короткострокові, довгострокові.

• За кількістю визначених в моделі суб’єктів: прості(охоплюють сектори домогосподарств та підприємництва), складні(наряду з секторами домогосподарств та підприємництва охоплює державний сектор).

• За степеню охоплення іноземного сектору: відкриті (враховують сектор “закордону”), закриті(не враховують сектор “закордону”).

• За ознакою врахування фактору часу: статичні (фіксують економічний процес на початку та в кінці періоду, не відображаючи переходу від одного стану до іншого), динамічні (відображають економічний процес у часі).

• За способом математичного опису: аналітичні (процеси функціонування економічної системи подаються у вигляді алгебраїчних виразів, системи рівнянь), алгоритмічні(поєднують у своїй структурі традиційні математичні форми описування процесів з логічними процедурами. Вони мають вигляд алгоритмічних функцій, складна структура яких не піддається прямому аналізу).

• За метою дослідження: пояснювальні (пояснюють наявну ситуацію в економіці), прогностичні (прагнуть передбачити явище чи процес у майбутньому), управлінські (виявляють засоби впливу на досягнення поставленої мети).

В макроекономічних моделях використовують два типи змінних: ендогенні та екзогенні. Ендогенні змінні – це внутрішні чинники моделі, які визначаються в процесі її побудови (обсяг національного виробництва, рівень зайнятості, рівень інфляції та інш.). Екзогенні змінні – це зовнішні для моделі чинники, які визначаються до початку її побудови (державні видатки, ставки оподаткування, величина пропозиції грошей та інш.). Модель показує, як екзогенні змінні впливають на ендогенні.