- •2. Громадянське суспільство і політичне життя.
- •2.3. Демократія в політичному житті сучасного світу
- •10. Демократія як спосіб функціонування політичної системи
- •10.1. Що таке демократія?
- •10.2. Виникнення та етапи розвитку демократії.
- •10.3. Принципи та основні ознаки демократії.
- •39. Поняття "демократія", його сутність
- •40. Принципи та основні ознаки демократії
- •41. Становлення і розвиток демократії в сучасній Україні
- •42. Політичний плюралізм
- •4.2. Демократія: сутність, доктрини, різновиди
- •4.2.1. Політичний зміст демократії
- •4.2.2. Доктрина ліберальної демократії, її універсальність
- •4.2.3. Чи була пролетарська (соціалістична) демократія?
- •4.2.4. Новітні концепції демократії
- •1. Понятие демократии
- •2. Принципы демократии
- •3. Разновидности современной демократии
- •4. Институты демократии
- •Тема 8. Основні політичні режими сучасності.
- •2. Демократичні основи політичного життя суспільства. Сучасні концепції демократії.
- •5. Політичні режими сучасності
- •5.1. Сутнісні характеристики сучасних політичних режимів
- •5.2. Демократія та її' форми.
- •1. Поняття демократії
- •2. Головні концепції демократії.
- •3. Здійснення влади народом
- •4. Що є сучасна демократія?
- •5. Народовладдя, інститути громадянського суспільства в Україні: можливості та реальність
- •4. Демократія: форми й моделі
- •8.3. Теоретичні моделі демократії.
- •1.4. Демократія: витоки, сутність і перспективи розвитку
- •1.4.1. Витоки і сутність демократії
- •1.4.2. Історичні форми та емпіричні моделі демократії
- •1.4.3. Перехід до демократії. Умови переходу
- •Глава iх. Демократия
- •1. Понятие демократии
- •1.1. Этимологическое определение демократии
- •1.2. Нормативная и эмпирическая демократия
- •1.3. Основополагающие признаки и виды демократии
- •1.4. Рождение и генезис демократии
- •2. Противоречивая сущность демократии 2.1. Сущностное определение демократии
- •2.2. Прямая и представительная формы демократии
4. Що є сучасна демократія?
Авраам Лінкольн стверджував, що демократія — це влада народу, влада, здійснювана народом, влада — в інтересах народу. Іншу грань демократії відзначав Вінстон Чер-чілль, коли зауважив, що у демократії багато хиб, але в неї є й одна перевага, яка полягає в тому, що досі ніхто не винайшов нічого кращого.
У сучасній світовій практиці вирізняють ціннісні й раціонально-утилітарні обґрунтування демократії.
Перші — розглядають демократію як самоцінність, як реальне втілення в державному устрої найважливіших загальнолюдських цінностей: свободи, рівності, соціальної справедливості, народовладдя. Слід мати на увазі, що в реальному житті ці цінності мають відносний, релятивний характер. Така цінність, як свобода, й нині багатьма сприймається як тягар, пов'язаний з ризиком, відповідальністю, психологічним дискомфортом. Замість свободи перевагу надають спокою, порядку, матеріальному добробуту, іншим земним «радощам».
Прихильники раціонально-утилітарного обгрунтування демократії розглядають демократію як найраціональнішу, корисну для суспільства і громадян форму організації. Демократія разом із конкретними ринковими структурами робить суспільство відкритим для різноманітних ідей і варіантів розвитку, яким надає перевагу народ. Ось чому демократична ринкова держава або «відкрите суспільство», на думку прихильників цієї концепції, призводить до втрати значущості поділу суспільства на капіталізм і соціалізм.
Демократичне «відкрите суспільство» існує тому, що побудоване не на гуманних ціннісних засадах, а на засадах збе-
реження и адаптації системи до соціального середовища, яке безупинно змінюється: плюралізм забезпечує діапазон політичного вибору; співучасть в управлінні дає змогу здійснити вибір найбільш адекватних рішень; періодична зміна парламенту й уряду сприяє своєчасному коригуванню політичного курсу.
Історичний досвід учить, що демократія є благо лише тоді, коли відповідає політичній культурі й менталітету народу. Демократичність влади полягає у її відповідності внутрішньому єству демосу. Найпершою умовою демократичності суспільства є відповідна налаштованість громадян, відповідний рівень освіченості, громадянської культури. Демократія — це духовний стан людей, характер їхніх уявлень про самих себе, про свої права, можливості та обов'язки. Демократія буває такою, якими є самі люди.
Як зазначають політичні антропологи, людина не завжди готова до демократії, бо вона — істота суперечлива, ризикована й небезпечна, легко піддається зовнішньому впливу, маніпулюванню й лише частково розумна. У цьому контексті тим народам, яким властиві демократичні орієнтації, демократичний менталітет, які готові до індивідуальної свободи й відповідальності, демократія справді створює найкращі можливості для індивідуального й суспільного розвитку, реалізації гуманістичних цінностей: свободи, рівноправності, справедливості, соціальної творчості.
Демократія неприйнятна в екстремальних ситуаціях — у періоди війн, гострих кризових ситуацій. Перехід до демократії вимагає поступовості, тривалого часу.