Загальні положення

Розвиток в Україні відкритої ринкової економіки, інтеграція її у світовий економічний простір зумовлюють прямий вихід переважної більшості суб'єктів господарювання на світовий ринок, активну участь їх у міжнародних розрахунках та систематичну діяльність на валютних ринках. Регулярні розрахунки з іноземними партнерами, купівля необхідної для цього іноземної валюти чи продаж одержаної від зовнішньоекономічних операцій валюти стали повсякденною практикою для багатьох підприємств та ор­ганізацій у сучасній Україні. В недалекому майбутньому ця діяльність стане ще активнішою та актуальнішою, особливо в міру розвитку та лібералізації валютного ринку і розширення можли­востей використання його механізму для хеджування та арбітражу.

У зв'язку з викладеним особливого значення набуває вивчен­ня дисципліни «Міжнародні розрахунки та валютні операції» при підготовці економістів для підприємств усіх галузей народного господарства, комерційних банків, небанківських фінансово-кре­дитних установ. Вони повинні розуміти сутність складних валютних відносин і вміти здійснювати конкретні операції у сфері міжнародних розрахунків та на валютних ринках. Вирішенню за­значеного завдання сприятимуть ці методичні вказівки.

Формою підсумкового контролю є іспит. Білет складається з трьох питань і однієї задачі, які можна опрацьовувати в довільному порядку. Оцінка знань студентів здійснюється за п’ятибальною шкалою при підсумковому контролі на підставі наведених нижче критеріїв.

Оцінка “відмінно” вимагає правильного і повного розв’язання задач з наведенням необхідних формул і розшифровок їх основних складових елементів; змістовної, вичерпної відповіді на три теоретичні питання; розкриття необхідних економічних категорій, демонстрації необхідної нормативної бази і підтвердження відповіді достовірними статистичними даними (в разі необхідності).

Оцінка “добре” ставить за правильне розв’язання задач з допущенням незначних неточностей, в цілому правильні відповіді на теоретичні питання за наявності незначних помилок при викладенні теоретичного матеріалу, формулюванні окремих понять.

Оцінка “задовільно” передбачає в цілому правильне розв’язання задачі за наявності механічних помилок при обчисленні результату, докладне розкриття одного теоретичного питання, відсутність грубих помилок в ході виконання роботи.

Оцінка “незадовільно” ставиться за нерозв’язання задачі або наявність грубих помилок в ході її виконання, відсутність розкриття теоретичних питань або наявність підстав твердити про не володіння студентом матеріалом .

Перездача іспиту проводиться у встановленому деканатом порядку.

Дані методичні вказівки розроблені відповідно до навчальної програми з даного курсу з урахуванням тематичного плану.

Розроблені тести, задачі і питання для самостійного опрацювання, що наводяться в кожній темі, дозволять студентам більш глибоко зрозуміти і засвоїти основні питання тем курсу, а викладачу більш об’єктивно оцінити рівень їх знань .