7. Випробування відремонтованої електричної машини.
Кращим видом контролю якості ремонту електродвигунів являється поопераційний контроль, при якому перевіряють якість кожної операції ремонту.
Випробування проводять після ремонту по програмі і методиці, що передбачені Державними стандартами і ПУЕ. До числа основних випробувань електричних машин відносяться:
перевірка опору ізоляції всіх обмоток відносно корпусу і між ними,
перевірка правильності маркування вивідних кінців (рис. 3.4.22),
вимірювання опору обмоток постійному струму,
перевірка коефіцієнта трансформації асинхронних двигунів з фазним ротором,
проведення досліду холостого ходу,
випробування на підвищену частоту обертання,
випробування ізоляції між витками,
проведення досліду короткого замикання,
випробування на нагрівання під навантаженням,
випробування електричної міцності ізоляції.
Вимірювання опору ізоляції для електродвигунів напругою до 1000 В виконують мегомметром з тестовою напругою 1000 В, для електродвигунів напругою більше 1000 В – мегомметром з тестовою напругою 2500 В.
Опір обмоток постійному струму вимірюють вимірювальним мостом і методом «амперметра – вольтметра». При цьому виміряні опори не повинні відрізнятися друг від друга більше ніж на ±2%.
Електричну міцність ізоляції відносно корпусу випробують змінним струмом частотою 50 Гц протягом 1 хвилини по нормам ПУЕ.
Рис. 3.4.22. Визначення виводів фаз
статорної обмотки електродвигуна.
1. Попередньо за допомогою омметра визначають належність кінців до окремих фаз обмотки.
2. Позначають С1 і С4 обмотки першої фази.
3. При замиканні кнопки в інших фазах обмотки буде індукована е.р.с: «–» в началі, а «+» у кінці.
У момент відключення полярність струму буде протилежною.
Випробування, що пов’язані з обертанням машин (вимірювання струму холостого ходу кожної фази і пускових струмів), проводять на спеціальних випробувальних стендах.
Обмотки електродвигунів контролюють і випробують в трьох стадіях виробництва після:
а) виготовлення котушок обмотки;
б) укладки обмотки в пази;
в) зборки двигуна.
Заключні етапи перевірки електродвигуна – вимірювання зазорів і пробний пуск згідно технологій монтажу. Методика і обсяг випробувань для відремонтованого двигуна встановлюються інструкціями, розробленими для даної конкретної випробувальної станції ремонтного цеху відповідно вимогам ГОСТ, ПУЕ, інструкцій заводів – виробників машин.
Тема 3.5. Ремонт обмоток електричних машин постійного струму
1. Пошкодження обмоток
Основні несправності обмоток – замикання витків на корпус з-за погіршення стану ізоляції, замикання між витками і секціями, розпайки з’єднань, механічні руйнування, неправильне з’єднання секцій з колектором або між собою і обриви проводив. Перевірка стану ізоляції по відношенню до сердечника якоря визначається мегомметром, замикання на корпус – контрольною лампочкою.
Універсальним методом, який дозволяє визначити замикання між витками, розпайки і обриви, похибки в кроці, являється метод падіння напруги в секціях (метод мілівольт – метра рис.3.5.1).
Рис. 3.5.1. Схема визначення обриву і неякісних пайок в обмотці якоря.
При цьому методі через обмотку якоря пропускають постійний струм (10 – 30% номінального) від акумуляторів. Струм, який регулюється реостатом, підводиться в якірну обмотку через провідники, що накладаються друг від друга, на відстані, рівній полюсному діленню. Щупами від вольтметра або мілівольтметра вимірюють напругу між сусідніми пластинами колектора.
Несправності якірної обмотки будуть відображуватися на показах приладу наступним чином:
1. Замикання між витками сусідніх секцій або між сусідніми колекторними пластинами дає понижене відхилення стрілки мілівольтметра на цих пластинах.
2. Замикання між провідниками верхнього і нижнього шарів обмотки дає найбільше відхилення стрілки на більшій групі пластин.
3. Обрив і розпайка в обмотці характеризуються збільшеним відхиленням стрілки мілівольтметра на пластинах, які з’єднані з несправними секціями.
4. Замикання одної секції на себе не відхиляє стрілку ні на одній парі пластин.
Місця замикання витків на корпус або між собою в доступній частині обмотки (колектор, лобова частина, котушки полюсів збудження), виявлені оглядом, або приладами, усувають установкою ізоляційних прокладок з електрокартону або ізоляцією лакотканиною з просочуванням лаками № 458 і 317.
Обмотки полюсів можуть мати таки пошкодження як виткові замикання, замикання на корпус (полюс), обриви провідників обмотки, відпайка вивідних провідників та наконечників внаслідок перегріву. Пошкодження обмоток полюсів визначаються шляхом продзвонювання, вимірювання опору ізоляції і опору обмотки постійному струму.