5. Профілактичні вимірювання і випробування пл

При технічному обслуговуванні ПЛ періодично проводяться профілактичні перевірки, вимірювання і випробування, періодичність яких відповідає вимогам ПТЕ.

Опори. Відхилення від вертикального положення металевих, залізобетонних і дерев’яних опор повинно бути не більше 1:200, 1:150 і 1:100 відповідно. Відхилення від горизонталі траверс залізобетонних і дерев’яних опор повинно бути не більше 1:100 і 1:50. У дерев’яних опор розворот траверс відносно лінії, перпендикулярної осі ПЛ, не повинен перевищувати 5°; у залізобетонних і стальних опор - 100 мм.

Допустиме корозійне зношення поперечного перерізу металевих елементів опор і тросових відтяжок не повинен перевищувати 20% от площини первинного перерізу. Для цього використовуються ультразвукові вимірювачі товщини.

У залізобетонних опор вимірюється ширина розкриття тріщин. Тріщини шириною до 0,3 мм зафарбовуються вологостійкою фарбою; 0,3...0,6 мм - затираються полімерцементним розчином. Стійки опор при ширині розкриття тріщин більше 0,3 мм і їх кількості більше двох в одному перерізі усилюються залізобетонним бандажем, а при довжині таких тріщин більше 3 м необхідна заміна опори.

В тросових відтяжках залізобетонних анкерно-кутових опор вимірюється тяжіння.

Тяжіння у відтяжках можна визначити по прогину f натягнутого стального канату, тому як існує пряма залежність між тяжінням Т і силою Р, що викликає прогин канату:

Т = Р / f .

Даний метод дозволяє здійснити вимірювання з похибкою, що не перевищує 2%.

Ступінь зовнішнього або внутрішнього загнивання дерев’яних опор визначається приладами, принцип дії яких заснований на вимірюванні ходу і зусилля, з яким голка проколює деревину стійки. Границя між здоровою і гнилою частинами деревини

визначається по різкій зміні цього зусилля. Гнилу деревину голка проколює з зусиллям менше 300 Н (30 кГ). В результаті вимірювань визначається діаметр здорової частини деревини. Стійка дерев’яної опори бракується і підлягає заміні при діаметрі здорової частини менше:

• 12 см (ПЛ до 35кВ);

• 15 см (ПЛ 35 кВ і вище з проводами перерізом до 120 мм² );

• 18 см (ПЛ 35 кВ і вище з проводами перерізом більше 120 мм² ).

Проводи і троси. Стріли провисання проводив і тросів не повинні відрізнятися від проектних значень більше ніж на 5%.

Відстані від проводив ПЛ до поверхні землі повинні бути не менше:

5м - для ПЛ до 1 кВ з СІП;

6 м - те ж, з голими проводами;

6 м - для ПЛІ вище 1 кВ;

7 м - для ПЛ напругою до 110 кВ в населеній місцевості;

6 м - те ж, в ненаселеній місцевості;

5 м - те ж, в труднодоступній місцевості;

8 м- для ПЛ напругою 220 кВ в населеній місцевості;

7 м - те ж, але в ненаселеній місцевості;

6 м - те ж, але в труднодоступній місцевості.

При зменшенні величини поперечного перерізу проводив внаслідок обриву, стирання або оплавлення окремих проволок більше ніж на 16% (алюмінієві проводи) і більше ніж на 33% (сталеалюмінієві проводи) дефектна ділянка проводу повинна бути замінена.

У ізольованих проводив визначаються розміри пошкодження ізоляції. Місця незначного пошкодження ізоляції ремонтуються за допомогою термоусадкових ремонтних стрічок або манжет. При значних пошкодженнях ізоляції дефектна ділянка вирізається і замінюється новою.

Ізолятори і арматура. Опір одного фарфорового ізолятора гірлянди, виміряний мегомметром, повинен бути не менше 300 МОм. Такі вимірювання можна виконувати тільки на відключеній лінії.

Без відключення лінії вимірюється розподіл напруги по ізоляторах гірлянди. Для цього використовується вимірювальна ізолююча штанга. Напруги на фарфорових ізоляторах гірлянди складають від 5 до 20 кВ на одному ізоляторі. Найбільша напруга прикладена до ізолятору зі сторони проводу, а найменші напруги - до ізоляторів в середині гірлянди. Сума напруг на ізоляторах гірлянди не повинна відрізнятися від фазної напруги ПЛ більше ніж на +10% у металевих і залізобетонних опор і більше ніж на +20% у дерев’яних опор.

В якості прикладу приведено розподіл напруги по гірлянді з 7 фарфорових ізоляторів для ПЛ напругою 110 кВ. Нумерація ізоляторів починається від траверси опори.

Напруга, кВ, на одному ізоляторі:

1 2 3 4 5 6 7

9 6 5 7 8,5 10 18,5

Ізолятор бракується, якщо напруга на ньому менше 50% вказаної.

Випробування і вимірювання встановлених на ПЛ скляних підвісних ізоляторів, ізоляторів всіх типів для підвіски блискавкозахисного тросу і полімерних ізоляторів не

виконується; їх контроль здійснюється тільки зовнішнім оглядом. Скляні ізолятори бракуються і замінюються при появленні на поверхні скла волосяних тріщин.

Зчіпна арматура бракується, якщо її поверхня повністю поражена корозією, на поверхні є тріщини, сліди оплавлення і механічної деформації, шарнірні з’єднання мають зношення більше 10%.

У трубчатих розрядників вимірюються зовнішній і внутрішній іскрові проміжки і діаметр дугогасного каналу. Довжина зовнішнього іскрового проміжку повинна відповіда- ти проектному значенню, довжина внутрішнього іскрового проміжку не повинна відрізня- тися від проектного більше ніж на 5 мм. Діаметр дугогасного каналу в залежності від типу розрядника не повинен перевищувати начальний діаметр більше ніж в 1,3... 1,5 рази.

Заземлюючи пристрої (ЗП). Вимірювання опору ЗП виконуються щороку в період найбільшого висихання ґрунту.

Опір повторних заземлювачів нульового проводу ПЛ напругою до 1 кВ повинен бути не більше 30 Ом. В мережах з глухозаземленою нейтраллю, вимірюється повний опір петлі «фаза-нуль» і розраховується струм однофазного короткого замикання. По величині цього струму перевіряється надійність спрацювання захисного апарату, який встановлений на початку лінії.

На ПЛ напругою вище 1 кВ опір ЗП встановлюється в залежності від питомого опору ґрунту.

Перевірка ЗП з розкриттям ґрунту виконується не менше ніж у 2% опор від загальної кількості опор з заземлювачами. Перевірку слід виконувати в населеній місцевості і на ділянках з найбільш агресивними ґрунтами і ґрунтами з низькою провідністю. Елемент заземлювача належить заміні, якщо корозією зруйновано більше 50% його перерізу.