3.Травматизм. Класифікація, шляхи зниження його рівня.
Поняття «травматизм» означє сукупність травм, які виникли знову за обмежений час у визначеної групи населення (С.Я. Фрейдлін).
Класифікація:
Травматизм може бути поділеним на групи:
І.Виробничий;
ІІ.Невиробничий,
ІІІ.Дитячий.
Виробничий в свою чергу слід поділити на:
а) промисловий;
б) сільськогосподарський.
Невиробничий травматизм ділять на 4 підгрупи:
а) транспортний;
б) вуличний;
в) побутовий;
г) спортивний.
Існують і інші класифікації, більш громіздкі.
Профілактика
Попередження травматизма може бути досягнуто в основному організаційно-технічними заходами, які повинні проводити державні виконавчі органи, відомства та міністерства, органи міліції, освіти та охорони здоров’я. Координують всю цю комплексну работу міжвідомчі комісії по боротьбі з травматизмом (А.А. Корж, О.П. Меженіна, А.Г. Печерський, В.Г. Ринденко.)
4. Механізм травми, види зміщень відламків при переломах кісток
Гостра травма – одномоментна раптова дія різних зовнішніх чинників на організм людини, яка призводить до порушення структури, анатомічної цілісності тканин і фізіологічних функцій.
Пошкодження кісток виникає внаслідок прямого (безпосереднього прикладання сили до сегменту кінцівки або до іншої частини тіла людини) і непрямого (прикладання сили подалі від перелому) механізму травми. Механізм дії зовнішньої сили, що викликає перелом, різний. Перелом кістки може виникати від згинання, зсуву, скручування, стискання і внаслідок відриву. На ефект дії зовнішнього чинника впливає напрямок травмуючої сили, шлях під яким прикладена сила, кінетична енергія травмуючого агента, тривалість дії пошкоджуючого агента (відмороження, опіки, здавлення).
Рис.7. Різні види переломів трубчастих кісток:
а–поперечний; б–косий; в–повздовжній; г–гвинтоподібний; д–скалковий; е–багатоскалковий.
Переломи в більшості випадків супроводжуються зміщенням фрагментів. Цьому сприяють як направлення та ступінь вираженості травмуючої сили, так і тракція м’язів – рефлекторне скорочення їх, що є результатом відповідної реакції м’язевої тканини на травму. Розрізняють 4 основні види зміщення фрагментів:
по ширині (dislocatio ad latus);
по довжині (dislocatio ad longitudinem);
по осі або під кутом (dislocatio ad axim);
по периферії, або ротаційне (dislocatio ad periferiem).
Перераховані види зміщень фрагментів, зазвичай, поєднуються, ізольовано трапляються зрідка.
Рис.8. Основні види зміщення відламків:
а – по ширині; б– по довжині; в– по осі; г –зміщення навколо повздожньої осі (ротаційне).
5.Класифікація переломів кісток
Перело́м — пошкодження кістки, виконане насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок паталогічного процесу, пухлини, запалення.
Основними ознаками перелому є:
- сильний біль
- набряк
- синець
- крипітація кісток
- неправдивий суглоб
- деформація кістки (кінцівки)
- порушення функцій кістки (кінцівки)
Класифікація переломів
1.Класифікація в залежності від пошкодження зовнішніх покривів тіла:
- відкритий перелом;
- закритий перелом;
2.Класифікація в залежності від форми кісткових уламків:
- поперечні;
- косі;
- гвинтоподібні;
- осколчасті;
- роздроблені
3.Класифікація в залежності від порушення цілісності кістки:
- повні;
- неповні;
4.Класифікація в залежності від зміщення:
- зміщені;
- незміщені
5.Класифікація в залежності від кількості переломів:
- одиночні;
- множинні