
- •AutoCad: доступно кожному
- •1. Вступ
- •1.1 AutoCad – система автоматизованого проектування
- •1.2 Векторна і растрова графіка
- •1.3 Інтерфейс користувача AutoCad
- •2. Методи точного креслення
- •2.1 Системи координат
- •2.2 Об’єктні прив’язки
- •Об’єктні прив’язки
- •2.3 Полярне відстеження
- •2.4 Відстеження об’єктних прив’язок
- •2.5 Методи крок, сітка, орто
- •3. Шари і робота з ними
- •4. Палітра властивостей об’єктів
- •5. Основні типи графічних об’єктів AutoCad
- •5.1 Точка
- •5.2.2 Пряма і промінь
- •5.2.4 Мультилінія
- •5.2.5 Багатокутник
- •5.2.6 Прямокутник
- •5.3 Криволінійні об’єкти
- •5.3.1 Сплайн
- •5.3.2 Коло
- •5.3.3 Дуга
- •5.4 Текст
- •5.4.1 Однорядковий
- •5.4.2 Багаторядковий
- •6. Виділення об’єктів в AutoCad
- •7. Основні операції редагування об’єктів
- •7.1 Видалення, копіювання, вставка об’єктів
- •7.2 Розмноження об'єктів масивом
- •7.3 Перенесення об’єктів
- •7.4 Поворот об’єктів
- •7.5 Масштабування об’єктів
- •7.6 Дзеркальне відображення об’єктів
- •7.7 Створення подібних об'єктів
- •7.8 Команда фаска
- •7.9 Команда спряження
- •8. Команди оформлення креслень
- •8.1 Штрихування
- •8.2 Встановлення розмірів і управління розмірними стилями
- •9. Більш складні об'єкти AutoCad
- •9.1 Таблиці
- •9.2 Блоки
- •10. Керування переглядом креслення
- •10.1 Зумування
- •10.2 Панорамування
- •11. Підготовка і випуск креслень
- •11.1 Простір моделі і листа
- •11.2 Видові екрани
- •11.3 Виведення на друк
- •12. Файли обміну кресленнями
- •12.1 Формат файлу обміну кресленнями dxf
- •Загальна структура файлу
- •12.2 Приклад формування файлу dxf в Turbo Pascal
5.3 Криволінійні об’єкти
5.3.1 Сплайн
Сплайн –
це згладжена крива, що проходить через
заданий набір точок. Викликається з
головного меню командою Креслення
→ Сплайн
або натисканням на піктограму Сплайн
панелі інструментів Креслення.
Сплайни застосовуються для малювання
кривих довільної форми, наприклад
горизонталей у геоінформаційних
системах, або плавних окреслень різних
тіл, таких як корпус корабля, кузов
автомобіля тощо. Сплайн будується шляхом
вказівки координат визначальних точок
і може бути замкнутим (рис.20).
Запити команди Сплайн:
Перша точка
Наступна точка
Наступна точка або [Замкнути/Допуск] < дотична на початку >:
Замкнути (Close) – остання точка сплайну буде поєднана з його першою точкою. При цьому слід вказати напрям дотичної в початковій точці сплайну (Вкажіть напрямок). Це робиться за допомогою миші або простим натисканням клавіші Enter (напрямок за замовчуванням)
Допуск (Fit Tolerance) – вказати допустиме відхилення сплайну від заданих точок (за замовчуванням допуск дорівнює 0, ф його збільшення призводить до побудови більш гладких сплайнів)
Якщо після введення декількох точок сплайну натиснути Enter, то побудова завершиться і буде активована опція Дотична в початковій точці (Start tangent), а потім – у кінцевій, якщо початок і кінець сплайну не співпадають
Рис.20 Приклад використання команди Сплайн
5.3.2 Коло
Викликається з головного
меню командою Креслення
→ Коло
або натисканням на піктограму Коло
панелі інструментів Креслення.
Запити команди Коло (за замовчуванням коло будується по центру і радіусу):
Центр кола (або одну з опцій 3T/2T/ДДP)
Радіус (або Діаметр) кола
Ключі (опції) команди Коло:
ЗТ – коло по трьох точках, що лежать на ньому
перша точка кола
друга точка кола
третя точка кола
2Т – коло по двох точках, що лежать на діаметрі
першу/ПЕРША/ кінцева точка діаметра
друга кінцева точка діаметра
ДДР – коло по двом дотичним і радіусу
точка на об'єкті, що задає першу дотичну
точка на об'єкті, що задає другу дотичну
радіус кола
Приклад 1. Побудувати коло з центром в точці (50, 50) і радіусом 100 (рис.22).
Приклад 2. Побудувати коло по двом точкам діаметру, координати яких відповідно (50, 0) і (50, 200) (рис.23).
Рис.22 Приклад побудови кола з центром в заданій точці і визначеного радіусу
Рис.23 Приклад побудови кола по двом точкам діаметру
5.3.3 Дуга
Викликається з головного
меню командою Креслення
→ Дуга
або натисканням на піктограму Дуга
панелі інструментів Креслення.
Перелік варіантів побудови дуг представлений на рис.24:
по трьом точкам, що не лежать на одній прямій;
по початковій точці, центру і кінцевій точці;
по початковій точці, центру і куту (задається початкова точка і центр, чим визначається радіус дуги; потім вказується внутрішній кут між двома радіусами уявного сектора, до якого належить дуга);
по початковій точці, центру і довжині (задається початкова точка, центр, и довжина хорди - відстань по прямій між початковою і кінцевою точками дуги);
по початковій точці, кінцевій точці і куту (задаються початкова и кінцева точки дуги, і вказується внутрішній кут між радіусами уявного сектора);
по початковій точці, кінцевій точці і напрямку (задаються початкова и кінцева точки дуги, і вказується напрямок дотичної до початкової точки);
по початковій точці, кінцевій точці і радіусу;
по центру, початковій і кінцевій точці (аналогічно варіанту 2, але параметри задаються в іншому порядку);
по центру, початковій точці і куту (аналогічно варіанту 3, але параметри задаються в іншому порядку);
по центру, початковій точці і довжині (аналогічно варіанту 4, але параметри задаються в іншому порядку);
продовжити - побудова дуги починається в останній точці, що задана на кресленні; для завершення побудови дуги необхідно вказати її кінцеву точку.
Рис.24 Варіанти побудови дуг
За замовчуванням побудова дуги виконується шляхом вказівки трьох точок: початкової, проміжної і кінцевої, і проти часової стрілки.
5.3.4 Еліпс
Еліпс - це
сплющене коло. Викликається з головного
меню командою Креслення
→ Еліпс
або натисканням на піктограму Еліпс
панелі інструментів Креслення.
Існує 3 варіанти побудови:
по центру - побудова повного еліпса завданням його центру і кінців малої і великої вісі ;
вісь, кінець - побудова повного еліпса завданням однієї вісі і кінця другої;
дуга - побудова еліптичної дуги (частини еліпса).
Приклад. Побудувати еліпс по кінцевим точкам першої осі і половині довжини другої осі. Координати кінцевих точок відповідно (0, 50) і (100, 50), а половина довжини дорівнює 20 (рис.25).
Рис.25 Приклад побудови еліпсу по кінцевим точкам першої осі і половині довжини другої осі