
Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій
Кафедра Комутаційних систем
Курсова робота
з дисципліни: «Проектування комутаційних систем»
на тему: «Проектування АТСЕ типу 5ESS на МТМ-5»
Студента групи ІМДС-52
Биховченко Д.В
Залікова книжка №74
Київ-2012
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………...…4
Завдання на курсовий проект………………………………………...................5
Розробка структурної схеми МТМ………………………………………….6
Розрахунок інтенсивності телефонного навантаження……………………8
Розрахунок числа ЗЛ і ГТ між станціями…………………………………19
Розрахунок обладнання на ОПС…….……………………………………..21
Розробка функціональної схеми ОПС……………………………………..22
Висновок.………………………………………………………………………..24
Перелік посилань……………………………………………………………….25
Вступ
Виділяють два класи в телекомунікаційних системах зв’язку(комутації). Це аналогові і цифрові системи.
Аналогові системи передачі і зв’язку(комутації)
В аналогових системах всі процеси (прийом, передача, зв’язок ) грунтуються на аналогових сигналах. Прикладів таких систем безліч: телевізійне мовлення, радіо, телефонна комутація (зв’язок).
Цифрові системи передачі і зв’язку(комутації)
В цифрових системах всі процеси виникають від цифрових (дискретних) сигналів. Прикладами є - сучасні об’єкти зв’язку, цифрова телефонія, цифрове телебачення. Еволюційний процес переходу від аналогових систем до цифрових зв’язаний:
ера нових технологій, відповідно в техніці все більше розповсюджуються мікропроцесорні технології обробки сигналів;
створюється високошвидкісна павутина цифрових телекомунікаційних мереж.
З’єднувальні нитки павутини – магістралі, які представляють собою набір цифрових каналів комутації(зв’язку) глобального і локального масштабу. Звернення до цих каналів дозволено різним державним структурам, підприємствам бізнесу, приватним користувачам. Якість передачі і зв’язку відповідно дуже високе.
Переваги цифрових систем передачі і обробки даних над аналоговими системами:
надійність передачі даних , також висока перешкодостійкість;
зберігання даних на найвищому рівні;
зав’язана на обчислювальній техніці;
мінімізація виникнення помилок при обробці, передачі, комутації (зв’язку) даних;
Завдання на курсовий проект
Міська телефонна мережа з п’ятизначною нумерацією (МТМ-5) обслуговує центр міста і складається з трьох РАТС:
РАТС-2, координатної системи (КС), типу АТСК, ємністю 6000 індивідуальних номерів і 300 таксофонів;
РАТС-3, КС, типу АТСК-У, ємністю 8000 індивідуальних номерів і 180 таксофонів;
РАТС-4, цифрової системи (ЦСК), типу EWSD, ємністю 7000 індивідуальних номерів і 80 таксофонів.
Частка квартирних ТА на КС дорівнює 0,55. Відстані від РАТС – 2 до РАТС – 3 і 4 складають L2-3 = 7 км і L2-4 = 7,5 км відповідно. Вузол спеціальних служб знаходиться у приміщенні РАТС – 3. У місті працює АМТС типу EWSD.
Для вилученого мікрорайону впроваджується ЦСК типу 5ESS. Вона складається з опорної станції (ОПС), ємністю 14000 номерів, з них 150 таксофонів, і однієї підстанції (ПС), ємністю 2000 номерів, з них 150 таксофонів. Підстанція розміщується в будинку РАТС – 2.
Частка квартирних ТА на ОПС і ПС дорівнює 0,9. Відстань від ОПС до РАТС – 2 складає L0-2 = 12 км.
І. Розробка структурної схеми МТМ
Цифровізація МТМ здійснюється впровадженням ЦСК методами «накладення» ЦСК на існуючу аналогову мережу і «цифровими островами», коли ЦСК працює в одному мікрорайоні. У курсовому проекті передбачається використовувати перший метод, тобто встановити ОПС в одному з районів міста і включити в неї виносний комутаційний модуль, що виконує роль підстанції, яка розміщена у будинку РАТС-2.
Відстані між РАТС визначаються методом трикутника в масштабі 1см= 1 км.
Тип з’єднувальних ліній визначається з економічної точки зору та технічними можливостями мережі. Між аналоговими РАТС використовуються лінії однобічної дії в залежності від відстані між станціями. Якщо довжина ЗЛ менше, ніж 1,5 км, то використовуються трьохпроводові ФЗЛ, якщо від 1,5 до 10 км, - двохпроводові ФЗЛ, якщо більше, ніж 10-15 км – ІКМ тракти.
ЗЛ між між ЦСК і аналоговими РАТС – цифрові, при цьому на аналоговій РАТС установлюється напівкомплект ІКМ для переходу з цифрового сигналу на аналоговий.
ЗЛ між цифровими станціями – двосторонньої дії цифрові типу Е1.
Нумерація МТМ залежить від кількості РАТС і ємності мережі. Так як проектована ОПС має ємність, більшу за 10 000, то доцільно використовувати змішану нумерацію (на ОПС – шестизначну, а на існуючій мережі – п’ятизначну).
Структурна схема МТМ наведена на рисунку 1.1.
Рис.1.1. Структурна схема МТМ