8.Класифікація конституцій.

Конституція-головне джерело конституційного права.

Класифікація

1. За формою

-писані. Конституція - єдиний акт або система із кількох актів. Як єдиний акт, конят є певним чином кодифікованим збірником норм, що має назву, чітку структуру, приймається у встановленому порядку, яки йє сладнішим аніж звичайна законодавча процедура. Писана конс є основним законом держави, наділеним найвищою юр силою щодо всіх інших правових форм. Абсолютна більшість держав світу мають писані конс у формі єдиного акта. Писані конс у форм єдиного акта мають більш-менш однакову структуру, основними елементами якої є преамбула, основна частина, прикінцеві і перехідні положення. КОНСТИТуЦії можуть включати також інші структурні елемен­ти, що відображають особливості конституційного регулювання у Т1И чи Т1И держаВ1.

- Неписаиі конституції мають той само обсяг предметів право­вого регулювання, ЩО й писані, однак їх норми містяться в бага­тьох різних джерелах права: нормативно-правових актах, судових прецедентах, конституційних звичаях. Неписаними є конституції Великої Британії і Нової Зеландії. До неписаних конституцій від­носять також Конституцію Ізраїлю. Норми законів, які входять до складу неписаних конституцій, є нормами звичайноГО характеру. Вони не мають найвищої юри­дичної сили. На відміну від писа­них конституцій неписані не потребують складної процедури внесення змін і доповнень.

2. За способом внесення змін і доповнень

- жорсткі. жорсткі конституції змінюються і доповнюються в особливому порядку, складнішому, ніж звичай­на законодавча процедура. порядок зміни і доповнення конститу­ції встановлюється в самій конституції. Правом ініціювати зміни конституції звичайно наділяються парламент і глава держави, в деяких країнах - також певне число виборців (народна конституційна ініціатива). . Ступінь жорсткості конституцій є різним і залежить від конкретних способів їх зміни. Найменш жорсткими вважаються ті конституції, що змі­нюються чи доповнюються парламентом одного скликання ква­ліфікованою більшістю у 2/з голосів від конституційного складу парламенту ( фрн, португалія, більшість держав – колишніх радянських республік). Іноді кваліфікована більшість має становити 3/4 або 4/5 складу парламенту.

Жорсткішими є конституції, що передбачають повторне при­йняття тих само змін і доповнень або одним і тим само складом парламенту з певним проміжком часу (Білорусь, Греція, Естонія, Італія, Литва), або новообраним складом парламенту кваліфі­кованою більшістю голосів (Норвегія, Фінляндія, Швеція)

Найжорсткішими вважаються ті конституції, зміни і допо­внення до яких затверджуються на референдумі. Спочатку парламент приймає проект змін і доповнень, а по­тім вони виносяться на референдум. Однією з найбільш жорстких є Конституція США, основний текст якої залишається незмінним, а конституційні зміни і доповнення вносяться окремими поправка­ми до нього. Проект поправки, схвалений 2/3 голосів обох палат кон­гресу або конституційними зборами (конвентом), що скликаються на вимогу законодавчих зібрань 2/з штатів, має бути ратифікований або 3/4 законодавчих зібрань штатів, або 3/4 конвентів штатів.

-гнучкі. Неписані, норми змінюються і доповнюються так само як і звичайні закони. (Британія, Нова Зеландія, Ізраїль)

-змішані. - поєднують елементи жорстких і гнучких конституцій.неоднакові проце­дури внесення змін і доповнень до різних частин та окремих по­ложень конституції: одні статті змінюються у досить складному порядку - аж до винесення проекту змін і доповнень на референ­дум або ратифікацію суб'єктами федерації, інші статті змінюють­ся у більш спрощеному порядку - аж до звичайної законодавчої процедури. (Індія)