92. Основні типи сучасних партійних систем

Партійна система - сукуп­ність діючих у країні політичних пар­тій та відносин між ними, що скла­даються в боротьбі за державну вла­ду та у процесі її здійснення. У країнах сучасного світу склалися різні П. с. Розрізняються вони за­лежно від кількості діючих у країні політичних партій, основних прин­ципів їх взаємодії, за ідеологічною та іншими ознаками. Найпошире­ніша у політології типологія П. с. передбачає їх поділ на одно-, дво- і багатопартійні. Ці три основні типи, своєю чергою, поділяються на інші типи П. с: однопартійну; з доміну­ючою партією; двопартійну; двох з половиною партій; двоблокову; по­міркованого плюралізму; поляризо­ваного плюралізму; атомізовану. У країнах, що розвиваються, іноді вста­новлюється система фіксованого за­коном числа партій. Така система зазвичай має тимчасовий, перехід­ний характер і створюється, щоб не допустити виникнення небажаних для правлячого режиму партій. Той чи той тип П. с. визначається не всіма наявними в країні політичними партіями, а тільки тими, що здійснюють реальний вплив на функціонування державних інститутів. Це передусім ті партії, що представлені в парламенті. Найпоширенішою в сучасному світі є П. с. поміркованого плюралізму, що характеризується представництвом у парламенті більш як двох політичних партій, жодна з яких не має більшості мандатів і не може самостійно сформувати уряд. Відповідно, за парламентарних форм правління уряд має коаліційний характер, а його стабільність залежить від міцності парламентської коаліції партій. П. с. відіграє велику роль у формуванні та функціонуванні парламенту, уряду, всієї політичної системи. Від типу П. с. значною мірою залежать стабільність та ефективність функціонування державних інститутів, тип політичного й державного режиму, механізм і ступінь розвитку демократії в країні. Стабільності та ефективності демократичного функціонування державних інститутів найбільшою мірою сприяють система з домінуючою партією і двопартійна система. Однопартійна система - тип партійної системи, що характе­ризується наявністю в країні тільки однієї політичної партії, яка реально впливає на здійснення державної влади. О. с. не заперечує наявності в країні кількох партій, але тільки за однією з них постійно закріплюєть­ся (юридично чи фактично) роль правлячої партії. Розрізняють влас­не і фактично О. с. Власне О. с. пе­редбачає наявність у країні тільки однієї політичної партії, як це було, наприклад, в СРСР і є нині у В'єт­намі, КНДР, Лаосі, на Кубі. Фак­тично О. с. означає наявність у країні кількох партій, з тим що тіль­ки одна з них є правлячою, визна­чає розвиток усього суспільного життя, регламентує діяльність інших партій. Сучасним прикладом фак­тично О. с. є партійна система КНР, де за наявності дев'яти політичних партій тільки одна з них — кому­ністична — є неподільно правля­чою, інші партії беззастережно виз­нають її керівництво. Крім то­талітарних, О. с. є характерними і для жорстких авторитарних ре­жимів, за яких тільки одна партія є правлячою і немає міжпартійного суперництва в боротьбі за державну владу. О. с. є запереченням демократичних засад суспільного життя, тому що позбав­ляє громадян права вибору між представленими партіями різними варіантами розвитку суспільства та вирішення суспільних проблем. Водночас О. с. забезпечує політичну стабільність у суспільстві, унемож­ливлює коаліційні та урядові кризи. Система з домінуючою партією - тип партійної системи, що характеризується тривалим переважанням у парламенті однієї політич­ної партії, яка за результатами ви­борів отримує більшість парламент­ських місць і формує уряд. Крім відносно довготривалого перева­жання однієї партії над іншими, характерні також відсут­ність урядових коаліцій та наявність малоефективної опозиції тих партій, що не беруть участі у формуванні уряду. є результатом згоди більшості виборців щодо здій­снюваного партією курсу, то таку систему називають іще системою пар­тій національної згоди. Двопартійна система - пар­тійна система, в якій визначальну роль відіграють дві основні полі­тичні партії, що, перемагаючи на виборах, змінюють одна одну при владі. Система двох з половиною партій — тип партійної систе­ми, за якого одна з двох основних, представлених у парламенті, полі­тичних партій формує уряд у ко­аліції з невеликою за кількістю пар­ламентських мандатів партією. Жод­на з двох основних партій не має аб­солютної більшості парламентських мандатів. Третя партія, примикаючи до однієї з двох основних, забезпе­чує їй парламентську більшість і право формування уряду, тоді як інша основна партія стає опо­зиційною. Є модифіко­ваною двопартійною системою. Однією з її особливостей є значна вага у політиці невеликої партії. У тому чи тому варіанті діє, зокрема, у ФРН та Австрії. Інша назва такої партійної системи — «трипартійна система». Система поляризованого плюралізму – тип партійної системи, що характери­зується представництвом у парла­менті п'яти-шести і більше партій, між якими відбувається гостре по­літичне та ідеологічне протистоян­ня. Входять позасистемні партії, тобто такі, які виступа­ють проти наявної соціально-еко­номічної і політичної системи. За наявності в країні багатьох мало­впливових партій на час виборів во­ни утворюють виборчі блоки, а в са­мому парламенті — урядові коаліції. За такої системи уряд формується партіями центру, а його стабільність та ефективність функціонування за­лежать від міцності центристських коаліцій. Притаманна здебільшого перехідним суспіль­ствам, особливо постсоціалістичним, де відбувається протистояння політичних сил, що виступають прихильниками минулого чи нового суспільно-політичного устрою. Системою поляризова­ного плюралізму є нинішня партій­на система України. Система поміркованого плюралізму - тип пар­тійної системи, що характеризуєть­ся представництвом у парламенті трьох—п'яти партій, жодна з яких не має більшості мандатів і не може самостійно сформувати уряд. Партії перебувають на поміркованих полі­тичних позиціях, немає позасистем­ної парламентської опозиції, тобто таких партій, які виступають проти наявної соціально-економічної і по­літичної системи. Залежно від роз­поділу парламентських мандатів між партіями уряд формується однією партією або, що буває найчастіше, коаліцією партій. Урядові коаліції можуть бути як стабільними, так і нестабільними, від чого залежить стабільність уряду. Характерним прикладом стабільних коаліцій є Швейцарія, а нестабільних — Бель­гія, Італія, Нідерланди, Фінляндія. Атомізована система — тип партійної системи, що характеризується наявністю в країні багатьох політичних партій, які не мають значного впливу. За А. п. с. уряд формується або на основі ши­рокої коаліції партій, або взагалі на позапартійній основі. Є найменш ефективною щодо забезпечення стабільності уряду. Характерна для перехідних суспільств. З часом ево­люціонує до партійної системи по­ляризованого плюралізму.