91.Сутність і функції політичних партії.

Політичні партії є об'єктом вивчення передусім політичної науки. У політології є окрема галузь наукового знання — теорія політичних партій (партологія), що спеціально займається до­слідженням політичних партій. У науці конституційного права політичні партії вивчаються як об'єкт правового регулювання, конституційно-правовий інститут. Слово «партія» (лат. partis — частина) означає частину більшої спільноти або цілісності. Щодо політичної партії воно позначає певну спільноту, добровільне об'єднання людей як частину суспіль­ства. Учасниками такого об'єднання, тобто членами партії, можуть бути, як правило, тільки громадяни держави, але не іноземні грома­дяни чи особи без громадянства. Основною ознакою політичної партії є її прагнення до здобуття, утримання і використання дер­жавної влади. Для досягнення цієї мети партія організаційно об'єднує прихильників певних поглядів, ідей. За цими ознаками по­літична партія відрізняється, по-перше, від громадського руху, який не має характерної для партії сталої організаційної структури, а, по-друге, від громадської організації, яка не прагне до здобуття дер­жавної влади, обмежуючись лише здійсненням впливу на неї. За сутністю, отже, політична партія є громадсько-політичною організацією. Основними її ознаками є: громадський характер, що означає вільне утворення партії, добровільність перебування в ній; організація як організаційна структура, що включає терито­ріальні і центральні (керівні) органи партії і передбачає органічні зв'язки між ними; ідеологія як система ідей і поглядів, що вира­жають інтереси певної частини суспільства; здобуття, утримання і використання державної влади в інтересах певної частини сус­пільства як основна мета утворення і діяльності партії. З ураху­ванням основних ознак політичної партії можна дати наступне її визначення: політична партія — це добровільне та організацій­но оформлене об'єднання громадян, яке виражає інтереси час­тини суспільства і прагне до їх задоволення шляхом здобуття, утримання і використання державної влади. Головне завдання політичної партії полягає в тому, щоб перет­ворити багатоманітні інтереси окремих людей, різноманітних со­ціальних спільнот у їх сукупний політичний інтерес і забезпечити представництво його в політичній системі суспільства, на держав­ному рівні. У загальному вигляді механізм керівництва політич­ними партіями розвитком суспільства полягає в наступному. Виражаючи ті чи ті соціальні інтереси, партія створює або за­своює у готовому вигляді певну ідеологію, спрямовану на захист цих інтересів. На основі обраної ідеології визначається політична док­трина партії, що формулює її політичні цілі, втілювані в програмі. Програма партії, що розробляється на основі ідеології і політичної доктрини, об'єднує членів партії, є основою їхніх спільних дій, спону­кає громадян до вступу в партію. Вона змінюється частіше, ніж ідео­логія, і в різних історичних ситуаціях може мати неоднаковий зміст. Альтернативні доктрини і програми є одним із важливих інструмен­тів отримання підтримки мас та утвердження партії при владі. Основними функціями політичних партій в сучасному суспільстві є: вира­ження і політичне представництво соціальних інтересів, тобто ін­тересів певних спільнот людей; соціальна інтеграція — узгоджен­ня соціальних інтересів через взаємодію партій; розробка ідеоло­гії, політичних доктрин і програм; боротьба за здобуття державної влади та участь у її здійсненні; участь у формуванні й діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; участь у розробці, формуванні і здійсненні політичного курсу дер­жави; політична соціалізація — сприяння засвоєнню індивідом певної системи політичних знань, норм і цінностей; формування громадської думки; політичне рекрутування — залучення на бік партії якомога ширших верств населення як її членів, прихиль­ників і виборців; підготовка та висунення кадрів для апарату дер­жави, партії, громадських організацій. З-поміж багатоманітних функцій політичних партій об'єктом конституційно-правового регулювання є передусім ті, що стосу­ються участі партій у формуванні і функціонуванні органів дер­жавної влади та органів місцевого самоврядування.