
- •1. Особливості кп як галузі права. Конституційне та державне право.
- •2.Предмет і методи науки кп.
- •3. Система конституційного права
- •4.Суб'єкти та основні види конституційно-правових відносин.
- •5. Види джерел конституційного права.
- •6.Сутність і поняття конституції
- •7. Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
- •8.Класифікація конституцій.
- •1. За формою
- •2. За способом внесення змін і доповнень
- •3. За часом прийняття і тривалістю дії :
- •10. Основні способи прийняття конституцій
- •11 . Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
- •12.Суверенітет як принцип конституційної теорії та практики.
- •13. Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
- •14.Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
- •15. Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
- •16. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •17.Стадії виборчого процесу.
- •V. Висування і реєстрація кандидатів.
- •Vі. Передвиборна агітація.
- •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
- •18.Конституційні принципи демократії.
- •19. Економічні і соціальні відносини як суб’єкти конституційного регулювання.
- •20.Конституційні засади духовного життя суспільства
- •21.Поняття і принципи конституційного статусу особи.
- •22.Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
- •23.Способи набуття громадянства.
- •25.Подвійне громадянство і без громадянство.
- •26.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
- •27. Способи конституційного визначення обсягу прав і свобод особи.
- •28.Особисті права і свободи.
- •29.Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
- •30. Соціальні права і свободи особи
- •31.Політичні права і свободи особи.
- •33. Конституційні обов`язки особи
- •34. Види гарантій конституційних прав і свобод.
- •35. Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
- •36.Особливості основних форм державного правління.
- •37.Монархія як форма державного правління та її різновиди.
- •38.Парламентарна республіка як форма державного правління.
- •39.Президентська республіка як форма державного правління.
- •40.Змішана республіканська форма державного правління.
- •41. Поняття суперпрез, монократичної, та ряд респ
- •42. Зв'язок форми правління і особливостей поділу державної влади.
- •43.Основні форми державного устрою.
- •44. Унітаризм як форма державного устрою.
- •45.Федералізм як форма державного устрою.
- •46. Способи конституційного розмежування компетенції федерації та її суб'єктів
- •48. Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
- •49.Особливості різних типів політичних режимів.
- •50.Державний режим та його різновиди.
- •51. Особливості конституційного статусу глав держави.
- •52. Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління
- •53. Основні системи престолонаслідування
- •54. Основні системи обрання та підстави припинення повноважень президента
- •55. Особливості конституційного статусу президента в парламентарній республіці
- •57. Конституційний статус президента у республіці змішаного типу
- •58. Поняття парламенту та парламентаризму.
- •59.Порядок формування парламентів
- •60. Структура парламентів та їх палат
- •61.Назва парламентів, їх кількісний склад та строки повноважень
- •62. Комісії ( комітети) як елементи структури парламентів.
- •63. Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
- •64. Компетенція парламентів
- •65. Парламентський контроль за діяльністю уряду
- •66. Конституційні принципи правового статусу парламентарів
- •67. Парламентський індемнітет та імунітет
- •68. Права та обов’язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень
- •69. Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
- •70. Промульгація як стадія законодавчого процесу
- •71. Особливості Законодавчого процесу в умовах двопалатної системи
- •72. Парламенти і бюджет.
- •73. Поняття виконавчої влади та її суб’єктів
- •74.Конституційний статус уряду
- •76. Структура урядів.
- •77. Політична відповідальність уряду
- •78. Компетенція урядів
- •79. Сутність і функції судової влади.
- •80. Система судової влади
- •81. Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
- •82. Конституційні принципи організації судової влади
- •83.Конституційні принципи функціонування судової влади
- •84. Поняття конституційного контролю та системи його органів
- •85.Основні моделі організації судового конституційного контролю
- •86.Повноваження органів судового конституційного контролю
- •87. Класифікація форм судового конституційного контролю
- •88. Поняття місцевого управління та самоврядування
- •89. Основні системи організації публічної влади на місцях
- •91.Сутність і функції політичних партії.
- •92. Основні типи сучасних партійних систем
- •93.Інституціоналізація політичних партій у конституційному праві
6.Сутність і поняття конституції
Головним джерелом конституційного права в більшості країн є конституція В основі державного правління і наявності конституційного права лежить ідея конституціоналізму – це ідея держ правління, що ґрунтується на законі основоположного хар-ру. Ця ідея базується на таких ідеях: ~ ідея суспільного договору: держава і право виникли в результаті суспільного договору. Юридичною формою суспільного договору стала вважатися конституція, як закон основоположного характеру, що визначає організацію і функціонування держ влади~ природного права – кожна Людина від народження наділена певними правами, які зумовлені самою її природою і не залежать від волі держави~ народного суверенітету - проголошує народ єдиним джерелом і верховним носієм влади в державі.~поділу влади – державна влада має здійснюватися на основі розмежування її найважливіших функцій (законодавчої, виконавчої , судової) незалежними один від одного органами Відповідно до ідей суспільного договору і природного права конституція стала розумітися як система обмежень державної влади шляхом проголошення і забезпечення прав і свобод людини і громадянина. В цьому полягає сутність конституції. Є також інші трактування сутності конституції, зокрема як суспільного договору або як класового компромісу, що відображає співвідношення класових сил у суспільстві в конкретний історичний момент ( марксисти). Кожне з трактувань сутності конституції тією чи тією мірою відбиває її властивості. Поняття К. Є конкретизацією сутності Конституція – ( від лат. Coпstitutioп – установлення, устрій) – це система юридичних норм конкретної країни , що закріплюють засади організації суспільного життя, визначають організацію і функціонування держ влади, основи взаємовідносин держави та особи. За формою конституція може бути єдиним актом (писані), системою із кількох акті або сукупністю норм, що містяться у великій кількості джерел права (НЕПИСАНІ)- законах, актах глави держ та уряду судових прецедентах тощо, а також конст звичаях. Як єдиний акт Конституція є основним законом держави, який наділений найвищою юр силою щодо всіх інших національних правових норм, приймається і змінюється в особливому порядку, більш складному, ніж звичайна законодавча процедура, і забезпечується підвищеною правовою охороною з боку держави. З урахуванням юр властивостей Конституції можна дати таке її визначення я основного закону: Конституція – це основний закон держави, який закріплює засади організації суспільного життя, визначає організацію і функціонування держ влади, основи взаємовідносин держ та особи, приймається і змінюється в особливу порядку, наділений найвищою юр силою і забезпечується держ підвищеним рівнем охорони. Враховуючи, що Конституції абсолютної більшості держав світу мають форму єдиного акта, термін «Конституція» і «основний закон» використовуються як синоніми Конституції наділені найвищою юр силою щодо інших юр актів. Держави, яі мають неписані конституції:Швеція : Конституція складається з 3-ох основних законів Англ. : складається із законів( статутів), прийнятих парламентом за звичайною законодавчою процедурою, судових прецедентів і конституц угод (звичаїв) Нова зеландія: схожа за своїм сладом (законів( статутів), прийнятих парламентом за звичайною законодавчою процедурою, судових прецедентів і конституц угод (звичаїв)) із британською Ізраїль: закони прийняті парламентом за звичайною законодавчою процедурою, однак для зміни деяких із них потрібна абсолютна більшість голосів членів парламенту.