- •1. Особливості кп як галузі права. Конституційне та державне право.
- •2.Предмет і методи науки кп.
- •3. Система конституційного права
- •4.Суб'єкти та основні види конституційно-правових відносин.
- •5. Види джерел конституційного права.
- •6.Сутність і поняття конституції
- •7. Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
- •8.Класифікація конституцій.
- •1. За формою
- •2. За способом внесення змін і доповнень
- •3. За часом прийняття і тривалістю дії :
- •10. Основні способи прийняття конституцій
- •11 . Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
- •12.Суверенітет як принцип конституційної теорії та практики.
- •13. Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
- •14.Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
- •15. Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
- •16. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •17.Стадії виборчого процесу.
- •V. Висування і реєстрація кандидатів.
- •Vі. Передвиборна агітація.
- •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
- •18.Конституційні принципи демократії.
- •19. Економічні і соціальні відносини як суб’єкти конституційного регулювання.
- •20.Конституційні засади духовного життя суспільства
- •21.Поняття і принципи конституційного статусу особи.
- •22.Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
- •23.Способи набуття громадянства.
- •25.Подвійне громадянство і без громадянство.
- •26.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
- •27. Способи конституційного визначення обсягу прав і свобод особи.
- •28.Особисті права і свободи.
- •29.Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
- •30. Соціальні права і свободи особи
- •31.Політичні права і свободи особи.
- •33. Конституційні обов`язки особи
- •34. Види гарантій конституційних прав і свобод.
- •35. Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
- •36.Особливості основних форм державного правління.
- •37.Монархія як форма державного правління та її різновиди.
- •38.Парламентарна республіка як форма державного правління.
- •39.Президентська республіка як форма державного правління.
- •40.Змішана республіканська форма державного правління.
- •41. Поняття суперпрез, монократичної, та ряд респ
- •42. Зв'язок форми правління і особливостей поділу державної влади.
- •43.Основні форми державного устрою.
- •44. Унітаризм як форма державного устрою.
- •45.Федералізм як форма державного устрою.
- •46. Способи конституційного розмежування компетенції федерації та її суб'єктів
- •48. Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
- •49.Особливості різних типів політичних режимів.
- •50.Державний режим та його різновиди.
- •51. Особливості конституційного статусу глав держави.
- •52. Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління
- •53. Основні системи престолонаслідування
- •54. Основні системи обрання та підстави припинення повноважень президента
- •55. Особливості конституційного статусу президента в парламентарній республіці
- •57. Конституційний статус президента у республіці змішаного типу
- •58. Поняття парламенту та парламентаризму.
- •59.Порядок формування парламентів
- •60. Структура парламентів та їх палат
- •61.Назва парламентів, їх кількісний склад та строки повноважень
- •62. Комісії ( комітети) як елементи структури парламентів.
- •63. Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
- •64. Компетенція парламентів
- •65. Парламентський контроль за діяльністю уряду
- •66. Конституційні принципи правового статусу парламентарів
- •67. Парламентський індемнітет та імунітет
- •68. Права та обов’язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень
- •69. Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
- •70. Промульгація як стадія законодавчого процесу
- •71. Особливості Законодавчого процесу в умовах двопалатної системи
- •72. Парламенти і бюджет.
- •73. Поняття виконавчої влади та її суб’єктів
- •74.Конституційний статус уряду
- •76. Структура урядів.
- •77. Політична відповідальність уряду
- •78. Компетенція урядів
- •79. Сутність і функції судової влади.
- •80. Система судової влади
- •81. Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
- •82. Конституційні принципи організації судової влади
- •83.Конституційні принципи функціонування судової влади
- •84. Поняття конституційного контролю та системи його органів
- •85.Основні моделі організації судового конституційного контролю
- •86.Повноваження органів судового конституційного контролю
- •87. Класифікація форм судового конституційного контролю
- •88. Поняття місцевого управління та самоврядування
- •89. Основні системи організації публічної влади на місцях
- •91.Сутність і функції політичних партії.
- •92. Основні типи сучасних партійних систем
- •93.Інституціоналізація політичних партій у конституційному праві
50.Державний режим та його різновиди.
Певне уявлення про те, хто реально відіграє визначальну роль у здійсненні державної влади в країні, дає поняття державного режиму.
Державний режим— це спосіб здійснення державної влади в країні. Визначальними щодо державного режиму є поділ влади і реальний порядок взаємодії вищих органів законодавчої і виконавчої влади.
За цими двома ознаками виокремлюються такі типи державних режимів:
- Абсолютизм - характеризується відсутністю поділу влади,
юридичним і фактичним зосередженням усієї повноти державної
влади — законодавчої, виконавчої і судової — в руках глави держави. Такий режим притаманний абсолютним монархіям.
- обмежений дуалізм існує в дуалістичній монархії і характеризується поділом влади між главою держави і парламентом за домінування влади глави держави.,
- Дуалізм - притаманний президентським республікам і характеризується
жорстким поділом влади, наявністю двох функціонально незалежних один від одного центрів влади — глави держави і парламенту. ,
- Президенціалізм характеризується фактичним домінуванням глави держави — президента в системі вищих органів державної влади. Він передбачає верховенство президента у сфері виконавчої влади та його визначальний вплив на законодавчу владу за формального поділу влади. Юридичними виявами президенціалізму є обрання президента на загальних виборах і наділення його широкими реальними владними повноваженнями. Найповніше президенціалізм виявляється в суперпрезидентській республіці.
Президенціалістський державний режим можливий у президентській республіці і в разі наявності жорсткого поділу влади та збалансованої системи стримувань і противаг. Він виникає тоді, коли президент і парламентська більшість представляють одну політичну партію. В такому разі президент не тільки очолює виконавчу владу, а й як лідер цієї партії через парламентську більшість контролює законодавчу владу. Президенціалізм виникає також у змішаній президентсько-парламентарній республіці в разі юридичного чи фактичного зосередження державної влади в руках президента. Юридично він існує за наявності у президента права розпуску парламенту, фактично — у разі збігу партійної належності президента і парламентської більшості.
За демократичних форм республіканського правління президенціалістський державний режим тяжіє до авторитарного політичного режиму. В уперпрезидентській республіці ці режими збігаються.
- парламентаризм. Розвинений поділ влади і принцип верховенства парламенту над виконавчою владою у парламентарній монархії і парламентарній республіці визначають притаманний цим формам правління
державний режим як парламентаризм. Однак цей режим діє лише за умови, що жодна політична партія не має абсолютної більшості мандатів у парламенті, а уряд формується коаліцією представлених у парламенті партій. У такому разі кожна з партій-учасниць парламентської урядової коаліції під загрозою виходу з неї і коаліція в цілому справляють визначальний вплив на уряд, тобто парламент контролює уряд.
Парламентаризм як державний режим унеможливлює авторитаризм глави уряду, оскільки його діяльність контролюється політичними партіями, які утворили у парламенті урядову коаліцію. Кожна з партій-учасниць коаліції загрозою виходу з коаліції, наслідком якого стане відставка уряду, може впливати на діяльність Прем'єр-міністра, уряду в цілому.
- міністеріалізм - У разі формування уряду однією політичною партією, яка має абсолютну більшість мандатів у парламенті, парламентарна модель відносин між парламентом і урядом перетворюється на свою протилежність: юридично парламент здійснює контроль над урядом, однак фактично уряд, що складається з лідерів партії парламентської більшості, через цю більшість контролює роботу парламенту.
Такий державний режим отримав назву міністеріалізму або системи кабінету. Він діє в країнах з парламентарною формою правління і двопартійною системою або системою з домінуючою партією і означає, що фактично країною керують не парламент і не глава держави, а прем'єр-міністр та його найближче оточення з міністрів, як це відбувається, наприклад, у Великій Британії.
- партократизм - характеризується відсутністю поділу влади і фактичним зосередженням державної влади на всіх рівнях у руках керівництва однієї
політичної партії. За партократизму всі органи державної влади фактично підконтрольні керівництву комітетів правлячої партії.
Партократичний державний режим збігається з тоталітарним політичним
режимом. Він безпосередньо пов'язаний з радянською республікою як формою правління, тобто діє в соціалістичних країнах.
Партократизм можливий також за інших форм республіканського правління за умов жорстко-авторитарного політичного режиму.
