49.Особливості різних типів політичних режимів.

За відмінностями між цими ознаками розрізняються різні типи політичних режимів. Найпоширенішим є поділ політичних режимів на демократичні (парламентаризм; президенціалізм) й недемократичні. Останні, своєю чергою, поділяються на тоталітарні й авторитарні.

Демократичний політичний режим характеризується реальною участю народу у здійсненні державної влади. Основні ознаки демократичного політичного режиму:

• формування органів державної влади шляхом демократичних виборів;

• розвинений поділ державної влади, збалансованість повноважень гілок влади, система стримувань і противаг;

• децентралізація державної влади, наявність самоврядування на всіх рівнях адміністративно-територіального поділу;

• багатопартійність, розвинена партійна система з небагатьох впливових політичних партій;

• вільна діяльність багатоманітних і незалежних від держави громадських організацій і засобів масової інформації;

• юридичні гарантії конституційно проголошених прав і свобод людини і громадянина;

• ідеологічний плюралізм — свобода дотримання і поширення в суспільстві різних поглядів та ідей.

різновиди демократичного політичного режиму:

~ парламентаризм (парламентарна монархія,парламентарна і парламентарно-президентська республіки)

~ президенціалізм (президентська і президентсько-парламентарна еспубліки).

Основна відмінність між ними полягає у тому, хто відіграєвизначальну роль у здійсненні державної влади — парламент чи президент, який формально і фактично (президентська республіка) чи фактично (президентсько-парламентарна республіка) очолює виконавчу владу.

Найповніше демократичний політичний режим виявляється за парламентарних форм правління — у парламентарній монархії і парламентарній республіці. Цілком демократичним політичний режим може бути за президентської і змішаної форм республіканського правління, хоча потенційно вони тяжіють до авторитаризму глави держави.

Недемократичні політичні режими:

~ Тоталітарний політичний режим (тоталітаризм) (від лат. totalis — увесь, цілий, повний) характеризується всеосяжним (повним, тотальним) одержавленням суспільного і приватного життя і здійсненням державної влади з опорою на систематичне використання насильства.

За тоталітаризму держава здійснює тотальний контроль над усіма сферами суспільного життя й за особистим життям індивідів і насильницькими методами та засобами примушує до виконання її владної волі.

Основні ознаки тоталітарного політичного режиму:

- формування органів державної влади недемократичним шляхом, вибори,

що проводяться, мають формальний характер;

- відсутність поділу державної влади, жорстка централізація влади за відсутності місцевого самоврядування і фактичного зосередження влади в руках керівництва однієї політичної партії; єдина масова політична партія, очолювана, як правило, вождем і організована суворо ієрархічно;

- повний контроль партії над громадськими організаціями і засобами масової інформації;

- формальне проголошення прав і свобод людини і громадянина за фактичного ігнорування особистих, відсутності механізмів реалізації політичних і наголошення на забезпеченні соціально-економічних і соціальних прав і свобод;

- централізоване управління всією економікою;

- офіційна (державна) ідеологія, якої всі зобов'язані дотримуватися і яка закликає до деякого кінцевого ідеалу суспільного устрою для всього

людства;

- система жорсткого поліцейського контролю над громадянами з використанням фізичного і психологічного впливу.

Тоталітарними політичними режимами вважаються фашизм і комунізм, а класичними тоталітарними державами — фашистська Німеччина та СРСР, особливо періоду сталінського правління.

В сучасному світі тоталітарними є політичні режими в соціалістичних

країнах, найповніше тоталітаризм виявляється в КНДР.

Основна відмінність між фашизмом і комунізмом (соціалізмом) як різновидами тоталітарного політичного режиму полягає в тому, що фашизм припускає існування недержавного сектора економіки, який хоча й перебуває під жорстким державним контролем, але базується на приватній власності, тоді як комунізм приватну власність на засоби виробництва заперечує в принципі.

Авторитарний політичний режим (авторитаризм) характеризується зосередженням державної влади в руках однієї особи чи групи осіб або в одному її органі і здійсненням її з опорою на примус.

основні ознаки:

• формування органів державної влади недемократичним шляхом, вибори, якщо вони проводяться, мають формальний характер;

• відсутність реального поділу державної влади за можливого формального його визнання, зосередження влади у виконавчій гілці, наділення її функціями законотворчості;

• відсутність органів місцевого самоврядування або жорсткий контроль органів державної влади за їх діяльністю;

• обмеження діяльності політичних партій та громадських організацій, особливо опозиційних;

• скасування або значне звуження політичних прав і свобод громадян; застосування політичних репресій.

Авторитаризм є режимом жорсткого примушування до дотримання законів та виконання непопулярних, але формально законних вимог. Головною опорою авторитарних режимів є примус і, відповідно, силові структури влади — армія, поліція, служба безпеки тощо.

Авторитарним формам влади притаманні певні елементи демократизму, зокрема автономія особи і суспільства в неполітичних сферах, відмова від тотального контролю над суспільством і громадянами, відсутність єдиної

загальнообов'язкової ідеології. За авторитарних режимів зберігається

недержавний сектор економіки, держава безпосередньо не втручається в економічні процеси. Пом'якшені варіанти авторитаризму допускають поділ влади, багатопартійність, діяльність громадських організацій, проведення виборів до представницьких органів влади. Однак і в такому разі відбувається різке посилення влади глави держави, який так чи так виконує також функції глави уряду, фактичне позбавлення парламенту прерогатив контролю за політикою держави, послаблення інститутів тиску на урядову

політику, пристосування інститутів безпосередньої демократії до потреб режиму особистої влади, зокрема використання референдумів для створення ілюзії єдності народу з главою держави.

Авторитарні політичні режими встановлюються за умов абсолютної і дуалістичної монархій, супер президентської республіки, різного роду незаконних режимів. До авторитаризму глави держави тяжіють республіки з президентською і особливо президентсько-парламентарною формами правління, що пов'язано з обранням його шляхом загальних виборів і наділенням широкими реальними повноваженнями, особливо у сфері виконавчої влади.

На практиці кожен із трьох основних типів політичних режимів — демократичний, авторитарний і тоталітарний — рідко існує у, так би мовити, чистому вигляді. Найчастіше політичний режим у кожній країні виступає як поєднання тією чи тією мірою ознак різних типів, передусім демократичного та авторитарного, з переважанням ознак якогось одного типу. У зв'язку з цим виокремлюються також жорстко-авторитарний, авторитарно-демократичний

і демократично-авторитарний, розгорнуто-демократичний та анархо-демократичний (спотворено демократичний, який призводить до дезорганізації суспільного життя і в кінцевому підсумку переростає в тоталітаризм або жорсткий авторитаризм) режими.