
- •1. Особливості кп як галузі права. Конституційне та державне право.
- •2.Предмет і методи науки кп.
- •3. Система конституційного права
- •4.Суб'єкти та основні види конституційно-правових відносин.
- •5. Види джерел конституційного права.
- •6.Сутність і поняття конституції
- •7. Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
- •8.Класифікація конституцій.
- •1. За формою
- •2. За способом внесення змін і доповнень
- •3. За часом прийняття і тривалістю дії :
- •10. Основні способи прийняття конституцій
- •11 . Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
- •12.Суверенітет як принцип конституційної теорії та практики.
- •13. Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
- •14.Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
- •15. Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
- •16. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •17.Стадії виборчого процесу.
- •V. Висування і реєстрація кандидатів.
- •Vі. Передвиборна агітація.
- •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
- •18.Конституційні принципи демократії.
- •19. Економічні і соціальні відносини як суб’єкти конституційного регулювання.
- •20.Конституційні засади духовного життя суспільства
- •21.Поняття і принципи конституційного статусу особи.
- •22.Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
- •23.Способи набуття громадянства.
- •25.Подвійне громадянство і без громадянство.
- •26.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
- •27. Способи конституційного визначення обсягу прав і свобод особи.
- •28.Особисті права і свободи.
- •29.Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
- •30. Соціальні права і свободи особи
- •31.Політичні права і свободи особи.
- •33. Конституційні обов`язки особи
- •34. Види гарантій конституційних прав і свобод.
- •35. Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
- •36.Особливості основних форм державного правління.
- •37.Монархія як форма державного правління та її різновиди.
- •38.Парламентарна республіка як форма державного правління.
- •39.Президентська республіка як форма державного правління.
- •40.Змішана республіканська форма державного правління.
- •41. Поняття суперпрез, монократичної, та ряд респ
- •42. Зв'язок форми правління і особливостей поділу державної влади.
- •43.Основні форми державного устрою.
- •44. Унітаризм як форма державного устрою.
- •45.Федералізм як форма державного устрою.
- •46. Способи конституційного розмежування компетенції федерації та її суб'єктів
- •48. Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
- •49.Особливості різних типів політичних режимів.
- •50.Державний режим та його різновиди.
- •51. Особливості конституційного статусу глав держави.
- •52. Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління
- •53. Основні системи престолонаслідування
- •54. Основні системи обрання та підстави припинення повноважень президента
- •55. Особливості конституційного статусу президента в парламентарній республіці
- •57. Конституційний статус президента у республіці змішаного типу
- •58. Поняття парламенту та парламентаризму.
- •59.Порядок формування парламентів
- •60. Структура парламентів та їх палат
- •61.Назва парламентів, їх кількісний склад та строки повноважень
- •62. Комісії ( комітети) як елементи структури парламентів.
- •63. Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
- •64. Компетенція парламентів
- •65. Парламентський контроль за діяльністю уряду
- •66. Конституційні принципи правового статусу парламентарів
- •67. Парламентський індемнітет та імунітет
- •68. Права та обов’язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень
- •69. Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
- •70. Промульгація як стадія законодавчого процесу
- •71. Особливості Законодавчого процесу в умовах двопалатної системи
- •72. Парламенти і бюджет.
- •73. Поняття виконавчої влади та її суб’єктів
- •74.Конституційний статус уряду
- •76. Структура урядів.
- •77. Політична відповідальність уряду
- •78. Компетенція урядів
- •79. Сутність і функції судової влади.
- •80. Система судової влади
- •81. Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
- •82. Конституційні принципи організації судової влади
- •83.Конституційні принципи функціонування судової влади
- •84. Поняття конституційного контролю та системи його органів
- •85.Основні моделі організації судового конституційного контролю
- •86.Повноваження органів судового конституційного контролю
- •87. Класифікація форм судового конституційного контролю
- •88. Поняття місцевого управління та самоврядування
- •89. Основні системи організації публічної влади на місцях
- •91.Сутність і функції політичних партії.
- •92. Основні типи сучасних партійних систем
- •93.Інституціоналізація політичних партій у конституційному праві
46. Способи конституційного розмежування компетенції федерації та її суб'єктів
Сфери компетенції в федераціях:
Сфера виконавчої компетенції в федерації;
Сфера виконавчої компетенції суб’єктів федерації;
Сфера спільної (конкуруючої) компетенції федерації та суб’єктів федерації;
Сфера залишкової компетенції
Наявні 5 способів конституційного розмежування:
Визначення сфери виключної компетенції федерації, та передача залишкових повноважень суб’єктам федерації
прийняття та зміна федеральних конституцій
визначення федеральної державної власності
( США, Австралія, Бразилія, Ефіопія, Танзанія, Швейцарія)
Цей спосіб отримав назву федерального дуалізму.
2. Визначення сфери виключної компетенції федерації і виключної компетенції суб’єктів федерації. ( Аргентина, Канада)
3. Визначення сфери виключної компетенції федерації і сфера спільної ( конкуруючої) компетенції федерації і суб’єктів федерації.
Якщо рішення федерації переважають – централізована
Якщо рішення суб’єктів федерації переважають – децентралізована
(Австрія, Нігерія, Пакистан, Німеччина)
4. Визначення сфери виключної компетенції федерації, сфери виключної компетенції суб’єктів федерації та сфери спільної ( конкуруючої) компетенції федерації і суб’єктів федерації. (Індія)
5. Визначення сфери виключної компетенції федерації, сфери спільної ( конкуруючої) компетенції федерації і суб’єктів федерації і передача решти (залишкових) повноважень суб’єктам. ( Росія)
47.Конфедерація як міжнародно-правове об'єднання суверенних держав.
Конфедерація — це форма союзу держав, за якої держави зберігають свій суверенітет у повному обсязі
1) конфедерація утворюється на основі відповідних договорів;
2) суб'єкти конфедерації мають право вільного виходу з неї;
3) суверенітет у конфедерації належить державам, які входять до її
складу;
4) до предмету відання конфедерації входить невелике коло питань: війни і миру, зовнішньої політики, формування єдиної армії, системи комунікацій тощо;
5) у конфедерації утворюються тільки ті державні органи, які необхідні для вирішення завдань, особливо виокремлених за договірними актами;
6) постійно діючі державні органи конфедерації позбавлені владних повноважень;
7) суб'єктам конфедерації належить право відмови у визнанні або в застосуванні актів союзної влади та ін
48. Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
Політичний режим — це система методів і засобів здійснення політичної
влади в державі. На відміну від державного режиму, який характеризує
здійснення тільки державної влади, політичний режим є комплексною характеристикою, що виходить за межі держави як інституту й охоплює також інші політичні інститути — політичні партії, громадські організації, органи місцевого самоврядування, засоби масової інформації. У цьому значенні політичний режим виступає як функціональний аспект політичної
системи суспільства в цілому, тоді як державний режим характеризує функціонування лише держави.
Політичний режим характеризується такими основними ознаками:
спосіб формування органів державної влади;
співвідношення законодавчої, виконавчої і судової влади (наявність чи відсутність поділу влади), органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
становище і роль політичних партій і громадських організацій у суспільстві;
реальність прав і свобод індивідів;
роль ідеології в суспільстві.
За відмінностями між цими ознаками розрізняються різні типи політичних режимів. Найпоширенішим є поділ політичних режимів на демократичні (парламентаризм; президенціалізм) й недемократичні. Останні, своєю чергою, поділяються на тоталітарні й авторитарні.