- •1. Особливості кп як галузі права. Конституційне та державне право.
- •2.Предмет і методи науки кп.
- •3. Система конституційного права
- •4.Суб'єкти та основні види конституційно-правових відносин.
- •5. Види джерел конституційного права.
- •6.Сутність і поняття конституції
- •7. Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
- •8.Класифікація конституцій.
- •1. За формою
- •2. За способом внесення змін і доповнень
- •3. За часом прийняття і тривалістю дії :
- •10. Основні способи прийняття конституцій
- •11 . Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
- •12.Суверенітет як принцип конституційної теорії та практики.
- •13. Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
- •14.Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
- •15. Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
- •16. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •17.Стадії виборчого процесу.
- •V. Висування і реєстрація кандидатів.
- •Vі. Передвиборна агітація.
- •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
- •18.Конституційні принципи демократії.
- •19. Економічні і соціальні відносини як суб’єкти конституційного регулювання.
- •20.Конституційні засади духовного життя суспільства
- •21.Поняття і принципи конституційного статусу особи.
- •22.Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
- •23.Способи набуття громадянства.
- •25.Подвійне громадянство і без громадянство.
- •26.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
- •27. Способи конституційного визначення обсягу прав і свобод особи.
- •28.Особисті права і свободи.
- •29.Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
- •30. Соціальні права і свободи особи
- •31.Політичні права і свободи особи.
- •33. Конституційні обов`язки особи
- •34. Види гарантій конституційних прав і свобод.
- •35. Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
- •36.Особливості основних форм державного правління.
- •37.Монархія як форма державного правління та її різновиди.
- •38.Парламентарна республіка як форма державного правління.
- •39.Президентська республіка як форма державного правління.
- •40.Змішана республіканська форма державного правління.
- •41. Поняття суперпрез, монократичної, та ряд респ
- •42. Зв'язок форми правління і особливостей поділу державної влади.
- •43.Основні форми державного устрою.
- •44. Унітаризм як форма державного устрою.
- •45.Федералізм як форма державного устрою.
- •46. Способи конституційного розмежування компетенції федерації та її суб'єктів
- •48. Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
- •49.Особливості різних типів політичних режимів.
- •50.Державний режим та його різновиди.
- •51. Особливості конституційного статусу глав держави.
- •52. Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління
- •53. Основні системи престолонаслідування
- •54. Основні системи обрання та підстави припинення повноважень президента
- •55. Особливості конституційного статусу президента в парламентарній республіці
- •57. Конституційний статус президента у республіці змішаного типу
- •58. Поняття парламенту та парламентаризму.
- •59.Порядок формування парламентів
- •60. Структура парламентів та їх палат
- •61.Назва парламентів, їх кількісний склад та строки повноважень
- •62. Комісії ( комітети) як елементи структури парламентів.
- •63. Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
- •64. Компетенція парламентів
- •65. Парламентський контроль за діяльністю уряду
- •66. Конституційні принципи правового статусу парламентарів
- •67. Парламентський індемнітет та імунітет
- •68. Права та обов’язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень
- •69. Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
- •70. Промульгація як стадія законодавчого процесу
- •71. Особливості Законодавчого процесу в умовах двопалатної системи
- •72. Парламенти і бюджет.
- •73. Поняття виконавчої влади та її суб’єктів
- •74.Конституційний статус уряду
- •76. Структура урядів.
- •77. Політична відповідальність уряду
- •78. Компетенція урядів
- •79. Сутність і функції судової влади.
- •80. Система судової влади
- •81. Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
- •82. Конституційні принципи організації судової влади
- •83.Конституційні принципи функціонування судової влади
- •84. Поняття конституційного контролю та системи його органів
- •85.Основні моделі організації судового конституційного контролю
- •86.Повноваження органів судового конституційного контролю
- •87. Класифікація форм судового конституційного контролю
- •88. Поняття місцевого управління та самоврядування
- •89. Основні системи організації публічної влади на місцях
- •91.Сутність і функції політичних партії.
- •92. Основні типи сучасних партійних систем
- •93.Інституціоналізація політичних партій у конституційному праві
39.Президентська республіка як форма державного правління.
Президентська республіка характеризується тим, що обраний на загальних виборах президент юридично і фактично є главою держави і главою виконавчої влади. Основними ознаками президентської республіки є:
жорсткий поділ влади і збалансована система стримувань і противаг; обрання президента на загальних виборах;
поєднання повноважень глави держави і глави уряду в особі президента і, як правило, відсутність посади прем'єр-міністра;
формування уряду президентом лише за обмеженою участю парламенту;
відсутність політичної відповідальності уряду перед парламентом (означає, зокрема, що уряд непідзвітний парламенту і не може бути відправлений ним у відставку);
відсутність права президента на розпуск парламенту;
відсутність інституту контрасигнатури — скріплення актів президента підписами міністрів, як необхідної умови набрання ними юридичної сили.
Класичною президентською республікою, в якій найповніше втілено перераховані ознаки, є США. Президентсько-республіканська форма правління впроваджена у більшості країн Латинської Америки, багатьох країнах Африки, Південній Кореї, на Філіппінах та в деяких інших країнах, у тому числі п'ятьох колишніх радянських республіках — Грузії, Казахстані,
Таджикистані, Туркменістані та Узбекистані. Для деяких президентських
республік (наприклад, Єгипту, Казахстану, Перу, Таджикистану, Узбекистану) характерна наявність посади так званого адміністративного прем'єр-міністра, який не має вагомих власних повноважень і діє відповідно до настанов президента.
У класичному варіанті президентської республіки є два центри влади — президент і парламент, між якими немає тісних функціональних зв'язків. Виконавча влада має порівняно невеликі можливості для впливу на законодавчу владу, тоді як остання наділена певними засобами контролю за діяльністю першої.
Однак при цьому обидві гілки влади залишаються незалежними одна від
одної, що за наявності досконалої системи стримувань і противаг забезпечує демократичне здійснення державної влади. Через наявність двох центрів влади президентську республіку називають також дуалістичною республікою.
40.Змішана республіканська форма державного правління.
Змішана республіканська форма правління (змішана республіка) характеризується поєднанням елементів президентської і парламентарної республік. Основними ознаками змішаної республіки є:
обрання президента, як правило, на загальних виборах і наділення його юридично і фактично широкими повноваженнями;
формування уряду спільно президентом і парламентом;
подвійна політична відповідальність уряду — перед президентом і парламентом;
дуалізм виконавчої влади — розподіл повноважень зі здійснення виконавчої влади між президентом і урядом;
незалежність президента від уряду (відсутність інституту контрасигнатури або його формальний характер);
право президента на розпуск парламенту за настання певних підстав;
право президента на законодавчу ініціативу.
Залежно від співвідношення елементів президентської і парламентарної
республік у конкретній країні, передусім повноважень президента і парламенту щодо формування уряду, розрізняють президентсько-парламентарну і парламентарно-президентську форми змішаної республіки, в яких вирішальну роль у формуванні уряду відіграють, відповідно, президент або парламент. Змішану республіку називають також напівпрезидентською республікою. Типовим прикладом змішаної республіки є Франція за Конституцією 1958 року. В Європі змішаними республіками є також Австрія,
Болгарія, Ірландія, Ісландія, Македонія, Польща, Португалія, Румунія, Словенія, Фінляндія, Хорватія, з колишніх радянських республік таку форму правління впровадили Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Киргизстан, Литва, Росія, Україна.
За найважливішою ознакою всіх різновидів республіканської форми правління — співвідношенням конституційних і реальних повноважень президента і прем'єр-міністра у сфері виконавчої влади — одні зі змішаних республік мало чим відрізняються від парламентарних республік (Австрія, Ісландія, Литва, Польща, Словенія), інші — від президентських республік (Азербайджан, Білорусь, Киргизстан, Франція). Конституції змішаних республік припускають можливість зміщення форми правління в межах зміни співвідношення реальних повноважень президента і прем'єр-міністра. Реальний статус президента і прем'єр-міністра може змінюватися залежно від суспільно-політичних обставин, розкладу партійно-політичних сил у парламенті, авторитету конкретних політиків та інших чинників. Важливе значення при цьому має наявність у парламенті сформованої на партійній основі постійно діючої більшості, яка б відігравала визначальну роль у формуванні уряду і на яку уряд міг би спиратися у своїй діяльності.
