37.Монархія як форма державного правління та її різновиди.

Монархія (гр. monarchia — єдиновладдя, від monos — один і arche — влада) — це форма державного правління, за якої главою держави є монарх, що отримує владу в порядку престолонаслідування і здійснює її за власним правом, довічно. Основними сучасними різновидами монархії є абсолютна, дуалістична і парламентарна монархії, що визначаються співвідношенням повноважень законодавчої і виконавчої влади, розподілених між монархом,

парламентом і урядом у конкретній країні.

Види монархій:

• Необмежені – абсолютна – юр і фактичне зосередження всієї повноти влади в руках монарха ( Бахрейн, Бруней, Катар, Кувейт, ОАЕ, Оман, Саудівська Аравія)

• Обмежені – конституційна – влада монарха обмежується конституцією. Такими є

~ дуалістична – поділ влади між монархом та парламентом за домінування першого. Монарх домінує. Має право розпуску парламенту плюс право абсолютного вето. Монарх формує уряд що не звітує перед парламентом. Монарх керує урядом або безпосередньо або через прем’єр-міністра. ( Йорданія, Малайзія, .Марокко, Тайланд)

~ парламентарна - один з двох різновидів обмеженої монархії, що характериз верховенством Парл в системі організації держ влади. поділ влади між монархом та парламентом за домінування другого. Контрасигнування – накази монарха має підписати сам глава уряду. Відповідальність уряду перед Парл. Право уряду ініціювати розпуск Парл монархом.

38.Парламентарна республіка як форма державного правління.

Парламентарна республіка характеризується формальним

верховенством парламенту в системі організації державної влади

Основними ознаками парламентарної республіки є:

1. обрання президента парламентом або особливою колегією вибірників, утвореною на його основі;

2. здійснення повноважень глави держави і глави виконавчої влади різними особами, наявність посади прем'єр-міністра;

3. обмеженість владних повноважень президента і водночас віднесеність реальної компетенції у сфері виконавчої влади до уряду та його глави;

4. формування уряду парламентом за номінальною участю президента;

5. політична відповідальність уряду перед парламентом (означає, що уряд підзвітний парламенту і може бути відправлений ним у відставку);

6. право президента розпустити парламент, яке контролює уряд;

7. контрасигнування (скріплення підписами) актів президента прем'єр-міністром та/або відповідним міністром, без якого вони не набирають юридичної сили.

У парламентарній республіці центром здійснення державної влади виступає не глава держави чи парламент, а уряд, глава якого фактично є першою особою в державі. Парламентарна республіка як форма правління є досить поширеною. В Європі парламентарними республіками є Албанія, Греція, Естонія, Італія, Латвія, Сербія, тепер Сербія іЧерногорія — окремі держави, Словаччина.Угорщина, Чехія, Чорногорія, ФРН, з деякими застереженнями — Швейцарія.

Парламентарно-республіканську форму правління мають також Ізраїль, Індія, Ліван, Пакистан, Туреччина та деякі інші країни.