- •1. Особливості кп як галузі права. Конституційне та державне право.
- •2.Предмет і методи науки кп.
- •3. Система конституційного права
- •4.Суб'єкти та основні види конституційно-правових відносин.
- •5. Види джерел конституційного права.
- •6.Сутність і поняття конституції
- •7. Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
- •8.Класифікація конституцій.
- •1. За формою
- •2. За способом внесення змін і доповнень
- •3. За часом прийняття і тривалістю дії :
- •10. Основні способи прийняття конституцій
- •11 . Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
- •12.Суверенітет як принцип конституційної теорії та практики.
- •13. Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
- •14.Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
- •15. Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
- •16. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •17.Стадії виборчого процесу.
- •V. Висування і реєстрація кандидатів.
- •Vі. Передвиборна агітація.
- •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
- •18.Конституційні принципи демократії.
- •19. Економічні і соціальні відносини як суб’єкти конституційного регулювання.
- •20.Конституційні засади духовного життя суспільства
- •21.Поняття і принципи конституційного статусу особи.
- •22.Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
- •23.Способи набуття громадянства.
- •25.Подвійне громадянство і без громадянство.
- •26.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
- •27. Способи конституційного визначення обсягу прав і свобод особи.
- •28.Особисті права і свободи.
- •29.Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
- •30. Соціальні права і свободи особи
- •31.Політичні права і свободи особи.
- •33. Конституційні обов`язки особи
- •34. Види гарантій конституційних прав і свобод.
- •35. Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
- •36.Особливості основних форм державного правління.
- •37.Монархія як форма державного правління та її різновиди.
- •38.Парламентарна республіка як форма державного правління.
- •39.Президентська республіка як форма державного правління.
- •40.Змішана республіканська форма державного правління.
- •41. Поняття суперпрез, монократичної, та ряд респ
- •42. Зв'язок форми правління і особливостей поділу державної влади.
- •43.Основні форми державного устрою.
- •44. Унітаризм як форма державного устрою.
- •45.Федералізм як форма державного устрою.
- •46. Способи конституційного розмежування компетенції федерації та її суб'єктів
- •48. Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
- •49.Особливості різних типів політичних режимів.
- •50.Державний режим та його різновиди.
- •51. Особливості конституційного статусу глав держави.
- •52. Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління
- •53. Основні системи престолонаслідування
- •54. Основні системи обрання та підстави припинення повноважень президента
- •55. Особливості конституційного статусу президента в парламентарній республіці
- •57. Конституційний статус президента у республіці змішаного типу
- •58. Поняття парламенту та парламентаризму.
- •59.Порядок формування парламентів
- •60. Структура парламентів та їх палат
- •61.Назва парламентів, їх кількісний склад та строки повноважень
- •62. Комісії ( комітети) як елементи структури парламентів.
- •63. Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
- •64. Компетенція парламентів
- •65. Парламентський контроль за діяльністю уряду
- •66. Конституційні принципи правового статусу парламентарів
- •67. Парламентський індемнітет та імунітет
- •68. Права та обов’язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень
- •69. Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
- •70. Промульгація як стадія законодавчого процесу
- •71. Особливості Законодавчого процесу в умовах двопалатної системи
- •72. Парламенти і бюджет.
- •73. Поняття виконавчої влади та її суб’єктів
- •74.Конституційний статус уряду
- •76. Структура урядів.
- •77. Політична відповідальність уряду
- •78. Компетенція урядів
- •79. Сутність і функції судової влади.
- •80. Система судової влади
- •81. Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
- •82. Конституційні принципи організації судової влади
- •83.Конституційні принципи функціонування судової влади
- •84. Поняття конституційного контролю та системи його органів
- •85.Основні моделі організації судового конституційного контролю
- •86.Повноваження органів судового конституційного контролю
- •87. Класифікація форм судового конституційного контролю
- •88. Поняття місцевого управління та самоврядування
- •89. Основні системи організації публічної влади на місцях
- •91.Сутність і функції політичних партії.
- •92. Основні типи сучасних партійних систем
- •93.Інституціоналізація політичних партій у конституційному праві
26.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
Інститут прав і свобод особи є одним із двох головних інститутів загального інституту конституційного статусу особи поряд з інститутом громадянства. Право є системою встановлених{ або санкціонованих безпосередньо народом чи державою і спрямованих на регулювання суспільних відносин загальнообов'язкових норм (правил поведінки), додержання і виконання яких забезпечується переконанням і державним примусом. Розрізняють право об'єктивне і суб'єктивне. Об'єктивне право - це сукупність об'єктивно існуючих юридичних норм. Суб'єктивне право - це забезпечена нормами права можливість певної поведінки особи, спрямованої на задоволення її законних інтересів. На відміну від об'єктивного права суб'єктивне право виступає як право, що належить лише певному суб'єкту і реалізується тільки на його розсуд. Передумовою суб'єктивного права є правоздатність особи, як її здатність бути носієм прав і обов'язків. Суб'єктивне право реалізується у правовідносинах. Реалізуючи своє суб'єктивне право, учасник правовідносин діє на основі і в межах чинних правових норм. Суб'єктивне право включає як можливість самостійно здійснювати певні дії, так і можливість вимагати певних дій від інших осіб, якщо такі дії зумовлюють реалізацію суб'єктивного права. У разі порушення суб'єктивного права воно захищається у примусовому порядку в суді або в іншому уповноваженому державному органі.
Конституційні права особи, як суб'єктивні права, - це закріплені в конституції юридичні ,можливості певної поведінки особи. Конституційні свободи особи - це закріплені в конституції юридичні можливості особи здійснювати чи не здійснювати певні дії. Чіткої юридичної різниці між суб'єктивним правом
і свободою немає. Нерідко в конс йдеться про право на яку-небудь свободу або право вільно що-небудь робити чи не робити. Однією з найпоширеніших форм конституційного закріплення якої-небудь свободи є її гарантування.
Класифікація прав і свобод
За суб’єктами:
Права і свободи люд - це сукупність природних і невідчужуваних права і свобод, які належать люд від народження і не залежать від її громадянства. Права і свободи нерідко ототожнюються з особистими, або громадянськими, правами і свободами. Основні: право на життя, п. на свободу, на фізичну цілісність і недоторканність, право на повагу до своєї гідності, п на недоторканність житл;, п на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції;п на захист від втручання в особисте і сімейне життя; свобода пересування, вільний вибір місця проживання, п вільно залишат територію держ; п на свободу думи і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; п на свободу світогляду і віросповідання
- Права і свободи громадянина – це сукупність прав і свобод особи, зумовлених її громадянством. Вони нерідко ототожнюються з політичними правами і свободами. До них належать також і деякі соц.-економ права
За змістом:
економічні – право на власність (володіння, використання, розпорядження); свободи екон чи господ діяльності, право на користув прир ресурсами
соц-економічні – права пов’язані з працею: пр на працю, свобода праці, пр на вільний вибір професій, пр на справедливу оплату праці, на відпочинок, на страйк (заборонені страйки з політичними вимогами, заборона загально держ галузевих страйків), на участь в управлінні підприємством
соціальні – пр на соц забезпечення (соц захист та соц допомога – разі безробіття, народж дитини), охорону здоров’я, лікування. Особливі права дітей і інвалідів.
політичні
культурні – пр на освіту, свобода академічна, свобода навчання, свобода викладання, св худ, наукової, технічної творчості, пр на результати своє інтелект діяльн.
за характером розрізняються :
індивідуальні права і свободи - є права і свободи людини і громадянина, які можуть здійснюватися і захищатися індивідуально. Більшість конституційних прав і свобод за своїм характером є індивідуальними.
колективні права і свободи. Колективними правами і свободами є права і свободи людини і громадянина, які можуть здійснюватися і захищатися тільки колективно. Прикладами колективних прав є право на страйк, суб'єктами якого можуть бути тільки трудовий колектив або профспілка, право на місцеве самоврядування, суб'єктом якого є територіальна громада. Колективними правами і свободами за своїм характером є права різного роду меншин (національних, релігійних та ін).
За можливістю обмеження :
абсолютні - є такі фундаментальні особисті права людини, обмеження або тимчасове призупинення яких у демократичній державі не припускається за жодних обставин. Це право на життя, право на повагу до своєї гідності, право на свободу та особисту недоторканність, право на свободу світогляду і віросповідання та деякі інші.
відносні. Більшість конституційних прав і свобод є відносними — вони можуть бути обмежені або призупинені на певний час у разі введення в країні чи в окремих її місцевостях надзвичайного або воєнного стану.
Розрізняються також: основні і похідні. Основними є ті, що є основою для похідних від них прав і свобод. Наприклад, право брати участь в управлінні державними справами є основним щодо похідного від нього виборчого права, право на відпочинок є похідним від основного щодо нього права на працю.
Залежно від характеру відносин між індивідом, суспільством і державою, а також між самими індивідами конституційні права і свободи поділяються на три групи: права і свободи, якими індивід наділяється як член громадянського суспільства (економічні, соціально-економічні, соціальні, культурні права і свободи); права і свободи, якими індивід наділяється як член політичної спільноти, як громадянин (політичні права і свободи); права і свободи, якими індивід наділяється як фізична особа (особисті права і свободи). У межах особистих прав і свобод виокремлюють групу прав із захисту прав і свобод: право на судовий захист, право на правову допомогу, право не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази, право на відмову від свідчень та ін.
