
- •1. Особливості кп як галузі права. Конституційне та державне право.
- •2.Предмет і методи науки кп.
- •3. Система конституційного права
- •4.Суб'єкти та основні види конституційно-правових відносин.
- •5. Види джерел конституційного права.
- •6.Сутність і поняття конституції
- •7. Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
- •8.Класифікація конституцій.
- •1. За формою
- •2. За способом внесення змін і доповнень
- •3. За часом прийняття і тривалістю дії :
- •10. Основні способи прийняття конституцій
- •11 . Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
- •12.Суверенітет як принцип конституційної теорії та практики.
- •13. Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
- •14.Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
- •15. Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
- •16. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •17.Стадії виборчого процесу.
- •V. Висування і реєстрація кандидатів.
- •Vі. Передвиборна агітація.
- •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
- •18.Конституційні принципи демократії.
- •19. Економічні і соціальні відносини як суб’єкти конституційного регулювання.
- •20.Конституційні засади духовного життя суспільства
- •21.Поняття і принципи конституційного статусу особи.
- •22.Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
- •23.Способи набуття громадянства.
- •25.Подвійне громадянство і без громадянство.
- •26.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
- •27. Способи конституційного визначення обсягу прав і свобод особи.
- •28.Особисті права і свободи.
- •29.Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
- •30. Соціальні права і свободи особи
- •31.Політичні права і свободи особи.
- •33. Конституційні обов`язки особи
- •34. Види гарантій конституційних прав і свобод.
- •35. Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
- •36.Особливості основних форм державного правління.
- •37.Монархія як форма державного правління та її різновиди.
- •38.Парламентарна республіка як форма державного правління.
- •39.Президентська республіка як форма державного правління.
- •40.Змішана республіканська форма державного правління.
- •41. Поняття суперпрез, монократичної, та ряд респ
- •42. Зв'язок форми правління і особливостей поділу державної влади.
- •43.Основні форми державного устрою.
- •44. Унітаризм як форма державного устрою.
- •45.Федералізм як форма державного устрою.
- •46. Способи конституційного розмежування компетенції федерації та її суб'єктів
- •48. Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
- •49.Особливості різних типів політичних режимів.
- •50.Державний режим та його різновиди.
- •51. Особливості конституційного статусу глав держави.
- •52. Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління
- •53. Основні системи престолонаслідування
- •54. Основні системи обрання та підстави припинення повноважень президента
- •55. Особливості конституційного статусу президента в парламентарній республіці
- •57. Конституційний статус президента у республіці змішаного типу
- •58. Поняття парламенту та парламентаризму.
- •59.Порядок формування парламентів
- •60. Структура парламентів та їх палат
- •61.Назва парламентів, їх кількісний склад та строки повноважень
- •62. Комісії ( комітети) як елементи структури парламентів.
- •63. Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
- •64. Компетенція парламентів
- •65. Парламентський контроль за діяльністю уряду
- •66. Конституційні принципи правового статусу парламентарів
- •67. Парламентський індемнітет та імунітет
- •68. Права та обов’язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень
- •69. Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
- •70. Промульгація як стадія законодавчого процесу
- •71. Особливості Законодавчого процесу в умовах двопалатної системи
- •72. Парламенти і бюджет.
- •73. Поняття виконавчої влади та її суб’єктів
- •74.Конституційний статус уряду
- •76. Структура урядів.
- •77. Політична відповідальність уряду
- •78. Компетенція урядів
- •79. Сутність і функції судової влади.
- •80. Система судової влади
- •81. Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
- •82. Конституційні принципи організації судової влади
- •83.Конституційні принципи функціонування судової влади
- •84. Поняття конституційного контролю та системи його органів
- •85.Основні моделі організації судового конституційного контролю
- •86.Повноваження органів судового конституційного контролю
- •87. Класифікація форм судового конституційного контролю
- •88. Поняття місцевого управління та самоврядування
- •89. Основні системи організації публічної влади на місцях
- •91.Сутність і функції політичних партії.
- •92. Основні типи сучасних партійних систем
- •93.Інституціоналізація політичних партій у конституційному праві
25.Подвійне громадянство і без громадянство.
Подвійне громадянство – це перебування особи одночасно в громадянстві двох держав, таку особу ще називають біпатритом, біполідом, . Б. найчастіше є результатом неоднакового вирішення законодавством різних держав питань набуття і припинення громадянства і може виникати в разі: шлюбу жінки з іноземцем, якщо держава громадянства чоловіка автоматично надає їй своє громадянство; набуття громадянства шляхом натуралізації, якщо держава попереднього громадянства заперечує проти виходу зі свого громадянства; набуття громадянства дитиною одночасно за принципом «права Грунту» (місцем народження) і принципом «права крові» (громадянством батьків) за наявності колізії між цими принци-
пами; набуття громадянства народженою у змішаному шлюбі дитиною одночасно за громадянством батька і громадянством матері. Б. є своєрідною аномалією в інституті громадянства будь-якої держави, оскільки перед громадянами й державами виникають проблеми з приводу прав та обов'язків особи з подвійним громадянством (наприклад, у разі виконання військового обов'язку, сплати податків, відбування покарання за порушення закону, дипломатичного захисту інтересів особи тощо). Тому більшість держав негативно ставляться до Б., їх конституції взагалі не визнають за громадянами даної держави громадянства іншої держави. Можливість Б. допускають конституції лише небагатьох держав, зокрема Іспанії і Росії. У деяких країнах Б. заперечується конституцією як принцип, але допускається в окремих визначених законом випадках (Литва та ін.). Конституції деяких держав допускають Б., але встановлюють, що вищі державні посади можуть обійматися особами, які мають громадянство тільки даної держави (Румунія та ін.). Договори між державами про подвійне громадянство зобов'язують держави враховувати наявність у своїх громадян також громадянства іншої держави, зокрема, не вимагати від них виконання певних громадянських обов'язків, якщо ці обов'язки були виконані щодо іншої держави (наприклад, військовий обов'язок).
БЕЗГРОМАДЯНСТВО — правовий статус особи, яка не має громадянства будь-якої держави. ОСОБА БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА (апатрид, аполід) — особа, яка не є громадянином держави перебування і не має доказів своєї належності до громадянства (підданства) іншої держави. Відсутність громадянства виникає, зокрема, внаслідок розбіжностей у законодавстві різних країн про громадянство, у разі втрати особою громадянства однієї держави і не набуття громадянства іншої держави, позбавлення громадянства тощо. О. без г. нерідко стають політичні емігранти, яких у порядку покарання позбавили громадянства на батьківщині. О. без г. не можуть розраховувати на захист з боку їхньої колишньої батьківщини чи якоїсь іншої держави. Вони повинні додержуватися законів тієї держави, в якій у даний момент перебувають. Правовий статус О. без г. визначається конституцією і законами (про громадянство, іноземців, біженців тощо). О. без г., що перебувають у країні на законних підставах, користуються національним режимом, тобто тими самими громадянськими (особистими) правами і свободами, як і громадяни держави, і несуть відповідні обов'язки (додержуватися конституції і законів, сплачувати
податки, оберігати навколишнє середовище та ін.). Вони мають право володіти майном, успадковувати й заповідати його, право на трудову і підприємницьку діяльність, право на звернення до суду та до інших державних органів за захистом своїх особистих, майнових та інших прав тощо. Однак О. без г. не можуть користуватися такими самими політичними правами, як громадяни. Обмеження політичних прав О. без г. полягає, зокрема, в тому, що вони не можуть брати участі у виборах, бути членами політичних партій, обіймати деякі посади тощо. Відповідно до чинного в більшості країн законодавства О. без г. може бути примусово вислана з країни, тоді як стосовно громадян новітні конституції робити це забороняють. О. без г. може бути надано притулок. Як і подвійне громадянство, безгрома-дянство з позицій національного і міжнародного права сприймається негативно.