- •1. Особливості кп як галузі права. Конституційне та державне право.
- •2.Предмет і методи науки кп.
- •3. Система конституційного права
- •4.Суб'єкти та основні види конституційно-правових відносин.
- •5. Види джерел конституційного права.
- •6.Сутність і поняття конституції
- •7. Спільні риси конституцій та особливості їх прояву в різних країнах.
- •8.Класифікація конституцій.
- •1. За формою
- •2. За способом внесення змін і доповнень
- •3. За часом прийняття і тривалістю дії :
- •10. Основні способи прийняття конституцій
- •11 . Порядок внесення змін і доповнень до конституцій.
- •12.Суверенітет як принцип конституційної теорії та практики.
- •13. Конституційно-правові засоби безпосередньої реалізації народного суверенітету.
- •14.Референдум як засіб прямої демократії та його різновиди.
- •15. Вибори як форма реалізації народного суверенітету.
- •16. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •17.Стадії виборчого процесу.
- •V. Висування і реєстрація кандидатів.
- •Vі. Передвиборна агітація.
- •Vііі. Підрахунок голосів і визначення результатів виборів.
- •18.Конституційні принципи демократії.
- •19. Економічні і соціальні відносини як суб’єкти конституційного регулювання.
- •20.Конституційні засади духовного життя суспільства
- •21.Поняття і принципи конституційного статусу особи.
- •22.Сутність громадянства. Громадянство і підданство.
- •23.Способи набуття громадянства.
- •25.Подвійне громадянство і без громадянство.
- •26.Конституційні права і свободи особи та їх класифікація.
- •27. Способи конституційного визначення обсягу прав і свобод особи.
- •28.Особисті права і свободи.
- •29.Економічні та соціально-економічні права і свободи особи.
- •30. Соціальні права і свободи особи
- •31.Політичні права і свободи особи.
- •33. Конституційні обов`язки особи
- •34. Види гарантій конституційних прав і свобод.
- •35. Поняття форми держави та його використання у конституційному праві.
- •36.Особливості основних форм державного правління.
- •37.Монархія як форма державного правління та її різновиди.
- •38.Парламентарна республіка як форма державного правління.
- •39.Президентська республіка як форма державного правління.
- •40.Змішана республіканська форма державного правління.
- •41. Поняття суперпрез, монократичної, та ряд респ
- •42. Зв'язок форми правління і особливостей поділу державної влади.
- •43.Основні форми державного устрою.
- •44. Унітаризм як форма державного устрою.
- •45.Федералізм як форма державного устрою.
- •46. Способи конституційного розмежування компетенції федерації та її суб'єктів
- •48. Політичний режим як форма держави та його основні ознаки.
- •49.Особливості різних типів політичних режимів.
- •50.Державний режим та його різновиди.
- •51. Особливості конституційного статусу глав держави.
- •52. Конституційний статус глави держави у країнах з монархічною формою правління
- •53. Основні системи престолонаслідування
- •54. Основні системи обрання та підстави припинення повноважень президента
- •55. Особливості конституційного статусу президента в парламентарній республіці
- •57. Конституційний статус президента у республіці змішаного типу
- •58. Поняття парламенту та парламентаризму.
- •59.Порядок формування парламентів
- •60. Структура парламентів та їх палат
- •61.Назва парламентів, їх кількісний склад та строки повноважень
- •62. Комісії ( комітети) як елементи структури парламентів.
- •63. Парламентські фракції, їх формування та внутрішня організація.
- •64. Компетенція парламентів
- •65. Парламентський контроль за діяльністю уряду
- •66. Конституційні принципи правового статусу парламентарів
- •67. Парламентський індемнітет та імунітет
- •68. Права та обов’язки депутата парламенту і підстави припинення його повноважень
- •69. Основні стадії законодавчого процесу в парламенті.
- •70. Промульгація як стадія законодавчого процесу
- •71. Особливості Законодавчого процесу в умовах двопалатної системи
- •72. Парламенти і бюджет.
- •73. Поняття виконавчої влади та її суб’єктів
- •74.Конституційний статус уряду
- •76. Структура урядів.
- •77. Політична відповідальність уряду
- •78. Компетенція урядів
- •79. Сутність і функції судової влади.
- •80. Система судової влади
- •81. Формування суддівського корпусу та конституційні принципи статусу суддів.
- •82. Конституційні принципи організації судової влади
- •83.Конституційні принципи функціонування судової влади
- •84. Поняття конституційного контролю та системи його органів
- •85.Основні моделі організації судового конституційного контролю
- •86.Повноваження органів судового конституційного контролю
- •87. Класифікація форм судового конституційного контролю
- •88. Поняття місцевого управління та самоврядування
- •89. Основні системи організації публічної влади на місцях
- •91.Сутність і функції політичних партії.
- •92. Основні типи сучасних партійних систем
- •93.Інституціоналізація політичних партій у конституційному праві
17.Стадії виборчого процесу.
Виборчий процес — це законодавчо встановлений порядок організації підготовки і проведення виборів. Виборчий процесс є функціональним аспектом виборчої системи складається з наступних етапів (стадій):
- І. Призначення виборів.– початкова стадія виборчого процесу, яка полягає у встановленні дати виборів (голосування). У багатьох країнах дата чергових виборів президента й парламенту встановлена конституцією і законами. У конституції і законах можуть бути визначені не дата, а умови проведення виборів: вони проводяться після закінчення встановленого строку повноважень даного органу чи посадової особи або протягом певного періоду після дострокового припинення їх повноважень, За таких умов видається відповідний акт про точну дату виборів. Вибори призначаються або тільки одним органом (главою держави, виборчим трибуналом), або різними органами залежно від того, який орган чи посадова особа обираються. Зазвичай вибори президента призначаються парламентом і навпаки.
Встановлення дати виборів (голосування).
можуть бути визначені не дата, а умови проведення виборів (напр. після закінчення строку повноважень, протягом певного періоду після розпуску). В цих умовах видається відповідний акт про точну дату виборів.
Звичайно вибори президента призначаються парламентом, а вибори до парламенту — главою держави.
ІІ. Встановлення виборчих округів та виборчих дільниць.
Виборча дільниця — територіальна одиниця, що об'єднує виборців спільним місцем голосування.
Виборчий округ — територіальна одиниця, від якої обираються члени виборчих органів державної влади та органів місцевого самоврядування. (одномандатні, багатомандатні)
В.О. можуть бути загальнодержавними (при пропорційній виборчій системі, при виборах президента) і регіональними (завжди при мажоритарній виборчій системі, іноді при пропорційній виборчій системі).
ІІІ. Утворення виборчих комісій.
Виборчі комісії — найбільш поширена назва органів з організації підготовки і проведення виборів. Можуть формуватися:
парламентом,
урядом,
органами місцевого самоврядування,
вищестоящими Виборчими комісіями.
Розрізняють Виборчі комісії:
Загальнодержавну - ЦВК
Територіальні - утворюються в адміністративно-територіальних одиницях
окружні – Виборчий округ
дільничні - на виборчих дільницях
Виборчі комісії бувають
постійними і
тимчасовими (створюються лише на час виборів).
У багатьох країнах (Великобританії, Італії, Франції та ін.) роль центральної виборчої комісії виконує міністерство внутрішніх справ.
ІV. Реєстрація (складання списків) виборців.
Реєстрація виборців — стадія виборчого процесу, на якій відбувається включення особи до списку виборців, на основі чого вона допускається до голосування.
Системи Реєстрації виборців. :
обов’язкової реєстрації,
необов’язкової реєстрації Система необов’язкової, або особистої, реєстрації буває:
~ постійна – виборець зареєструвавшись раз більше не зобов’язаний з’являтись для реєстрація, відповідні виправлення у виб списах робляться лише у разі смерті, а також зміни місця проживання чи прізвища виборця.
~ періодична - старі виборчі списки у встановлений законом строк (2,4,6,12 років) анулюються. Перед черговими виборами складаються нові виборчі списки.