7.7. Технічне нормування

При технічному нормуванні визначається час (у хвилинах):

основний (на кожен перехід) – ;

допоміжний (на кожен перехід) – ;

додатковий – ;

штучний – ;

підготовчо-завершальний – ;

штучно-калькуляційний (технічна норма часу) – .

Нижче дані формули для розрахунку основного часу для робіт, які найбільш часто зустрічаються при відновленні деталей:

для токарних і свердлильних робіт:

де - довжина робочого ходу різця (свердла), мм; і -число проходів; п - частота обертання деталі (свердла), об/хв. s - подача інструменту за один оберт деталі, мм/об;

Для фрезерних робіт :

де - довжина робочого ходу різця (свердла), мм; і - число проходів; - хвилинна подача, мм/хв.

для нарізання різьблення мітчиком або різцем

де і - число проходів; - довжина робочого ходу мітчика (різця), мм; п - частота обертання мітчика (деталі), об/хв. ; - частота обертання шпінделя при зворотному ході, об/хв. ; s - крок різьблення (в мм) або подача (в об/хв.);

для стругальних робіт

де - довжина шляху різця, мм; п - число подвійних ходів столу або різця, мм/хв; s - подача столу або різця, мм/подв. хід;

при роботі на круглошліфувальних верстатах

де - довжина робочого ходу, мм; h – припуск на діаметр, мм; =1,2-1,7 - коефіциєнт зачищувальних ходів; - частота обертання оброблюваної деталі, об/хв. ; - повздовжня подача, мм/об; - поперечна подача на подвійний хід (глибина шліфування), мм;

при роботі на плоскошліфувальних верстатах:

а) шліфування периферією круга –

б) шліфування торцем круга –

де - довжина обробки, мм; - ширина обробки, мм; h - припуск на сторону, мм; - коефіцієнт зносу круга (К=1,1 при чорновому шліфуванні, К=1,4 при чистому шліфуванні); - швидкість руху столу, м/хв; - подача на глибину шліфування, мм/хід; z - кількість одночасно оброблюваних деталей;

при безцентровому шліфуванні на прохід

=1.05-1.20 для попереднього і кінцевого шліфування - коефіцієнт зачищувальних ходів; і - число проходів без зміни режимів різання; l - довжина шліфованої заготовки, мм; B - ширина круга, мм; - діаметр ведучого круга, мм; - частота обертання ведучого круга, хв; - коефіцієнт, що враховує проковзання заготовки щодо ведучого круга; - кут нахилу ведучого круга;

при безцентровому шліфуванні врізанням

де d - діаметр шліфованої заготівки, мм; - радіальна подача на один оборот заготовки, мм; - частота обертання заготовки до припинення іскріння. Решта позначень ті ж, що і при безцентровому шліфуванні на прохід;

при хонінгуванні

де - повне число подвійних ходів хону, необхідне для зняття всього припуска; - число подвійних ходів хону за хвилину. Значення можна визначити із залежності

де z - припуск на діаметр, мм; b - товщина шару металу, що знімається за подвійний хід хону, мм (для чавуну b = 0,0004 – 0,0020);

при газовому зварюванні

де V - об'єм наплавленого металу, ; - щільність наплавленого металу, г/ ; Q - маса наплавленого металу, г; g – годинні витрати присадного дроту, г/год. Для наконечників пальника № 3 витрата рівна 500 г/год.; № 4 - 750 г/год.; № 5 - 1200 г/год.

при ручному дуговому зварюванні

де Q- маса наплавленого металу, г; г/(А·год.) - коефіциєнт наплавлення; I - зварювальний струм, А. Значення і I призначають по нормативам;

при автоматичному наплавленні під шаром флюсу і вібродуговій наплавці

де L - довжина поверхні, що наплавляється, мм; s - подача (крок наплавлення), мм/об; n - частота обертання деталі, що наплавляється, об/хв; D - діаметр поверхні, що наплавляється, мм; v - швидкість наплавлення, м/хв. При наплавленні під шаром флюсу v=1,2...3,5 м/хв, при вібродуговій наплавці - v=0,25...1,5 м/хв. Подачу (крок наплавлення) приймають відповідно 2,5...4,0 і 1,8…7,9 мм/об;

при гальванічних роботах

де h - товщина шару покриття, мм; - щільність осадженого металу, г/ ; (для хрому - 6,9; для сталі -7,8); - щільність струму на катоді. А/ ; C - електрохімічний еквівалент, г/(А·год) (при хромуванні - 0,32; при осталюванні -1,095); - коефіцієнт виходу металу по струму % (для хромування – 12…16; для ванни із стронцевими електролітами – 20…22; для осталювання 75…95).

Допоміжний час

де - допоміжний час на установку і зняття деталі (залежить від маси і конфігурації виробу, конструкції пристосування, характеру і точності установки на верстаті); - допоміжний час, пов'язаний з кожним переходом (час на підведення і відведення ріжучого інструменту, включення і виключення верстата, перемикання подач і передач); - допоміжний час, пов'язаний з вимірами оброблюваного виробу.

Оперативний час - це сума основного і допоміжного часу:

Додатковий час задається у відсотках до оперативного часу і визначається по формулі:

де - відношення додаткового часу до оперативного , % (в залежності від виду обробки ( =6…9).

Штучний час

Таким чином, технічна норма часу (штучно-калькуляційний час)

де - підготовчо-закінчувальний час; - число деталей в партії.

У підготовчо-завершальний час входять: час на підготовку верстата до роботи; час інструктажу; час, пов'язаний із завершенням роботи. Визначається tп.з по таблицях нормативів [23-26] кожну операцію в залежності від організації робочого місця, складності оброблюваної деталі, конструкції устаткування і пристосувань.