Тема 2. Методологія менеджменту персоналу

1. Предмет та мета дисципліни "Менеджмент персоналу".

2. Полідисциплінарні зв'язки менеджменту персоналу.

3. Значення менеджменту персоналу для ефективного управлін­ня підприємством.

Мета – формування знань щодо предмету, мети, зв’язків та значення навчальної дисципліни менеджмент персоналу

Література: Основна [1-5]; додаткова [9, 11,12]

1. Предмет та мета дисципліни "Менеджмент персоналу"

Предмет дисципліни: системно організований процес відтворення й ефективності використання персоналу організації.

Мета дисципліни: формування системи знань з теорії та практики керування персоналом різноманітних організацій, що функціонують у сфері економіки України.

Завдання дисципліни: вивчення теоретичних засад менеджменту персоналу, кадрової стратегії та політики, методичних підходів щодо розподілу завдань з менеджменту персоналу між лінійними і функціональними підрозділами та керівниками, методів професійного добору кадрів, мотивації та розвитку персоналу; набуття вмінь самостійно аналізувати складні виробничі ситуації, приймати і обґрунтовувати ефективні рішення в галузі управління персоналом.

Управління персоналом як наука існує на двох рівнях: теоретичному (мета — одержання нових знань шляхом опису і класифікації явищ, встановлення причинно-наслідкових, функціональних і інших взаємозв'язків і закономірностей між ними, прогнозування типових організаційних ситуацій); прикладному (управління персоналом займається питаннями зміни і перетворення реальних виробничих ситуацій, розробкою конкретних моделей, проектів і пропозицій для підвищення ефективності використання робітників).

Між двома рівнями управління персоналом існує тісний взаємозв'язок: з однієї сторони, теорія виступає методологією конкретного аналізу і проектування, з іншої — дані прикладних досліджень складають базу для побудови гіпотез і розвитку теорії.

Комплексний, інтегративний характер управління персоналом виявляється в структурі знань управління персоналом як науки. Її ядро складають власні, специфічні знання, що відображають, по-перше, вплив різних характеристик працівників на їхнє залучення на підприємство, відбір і організаційну поведінку і, по-друге, засоби і прийоми практичного використання встановлених взаємозв'язків з метою забезпечення економічної і соціальної ефективності підприємства.

Так, управління персоналом вивчає людину в єдності усіх її проявів, що впливають на усі процеси у підприємстві: від її залучення до ефективного використання усього її потенціалу.

Людина бере участь у виробничій діяльності як її багатогранний суб'єкт:

• економічний (виробник і споживач благ); біологічний (носій певної фізичної конструкції і здоров'я);

• соціальний (член певної групи);

• політичний (громадянин держави, член політичної партії, профспілки, інших груп інтересів);

• правовий (власник певних прав і обов'язків);

• культурний (носій певного менталітету, системи цінностей, соціальних норм і традицій);

• моральний (той, що поділяє ті або інші моральні норми і ціннісні орієнтації);

• конфесіональний (атеїст або той, що сповідає релігію);

• емоційно-вольовий (той, що має певний характер і психологічний склад у цілому);

• розумний (той, що має певний інтелект і певну систему знань).

Усі ці і деякі інші аспекти особистості за певних умов у більшому або меншому ступені впливають на поведінку працівника в сфері праці.