11 Мета, принципи та бар’єри стратегічного планування. Моделі стратегічного планування

“Стратегічні плани хороші до першого зіткнення з ворогом” (Карл фон Клаузевіц)

“Стратегічні прорахунки не можуть бути компенсовані тактичними засобами” (Карл фон Клаузевіц)

“Цінність будь-якої ідеї полягає в її практичній користі” (Боб Фелпс)

Мета вивчення теми: засвоїти мету, основні принципи, бар’єри та моделі стратегічного планування.

Опрацювавши дану тему, студенти повинні

ЗНАТИ:

• підходи до розробки стратегій;

• сутність стратегічного планування;

• етапи та принципи стратегічного планування;

• бар’єри стратегічного планування;

• моделі стратегічного планування.

ВМІТИ:

• характеризувати особливості побудови системи стратегічного планування на підприємствах з різними формами власності, галузевої належності, різних за масштабами виробництва, типами обраних стратегій;

• будувати блок-схему етапів стратегічного планування та характеризувати їх зміст.

• визначати заходи щодо подолання бар’єрів стратегічного планування;

ОЗНАЙОМИТИСЬ:

• принципами та моделями стратегічного планування.

Питання для обговорення

1. Чому методи встановлення стратегії є важливими для підприємства? Опишіть варіанти встановлення стратегій на підприємстві; їхні переваги та недоліки залежно від особливостей функціонування підприємств.

2. Охарактеризуйте принципи стратегічного планування. До чого може призвести невідповідність їм створеної на підприємстві системи стратегічного планування?

3. Охарактеризуйте зміст етапів процесу стратегічного планування. Від чого залежить їх перелік та організація перебігу?

4. У чому переваги планового підходу до визначення стратегій? Які чинники треба враховувати при виборі системи стратегічного планування? Обґрунтувати недоліки стратегічного планування.

5. Які основні передумови переходу до стратегічного планування? Чи наявні вони у практиці роботи українських підприємств?

6. Чим пояснюється наявність бар’єрів стратегічного планування на підприємствах України? Наведіть відповідні приклади. Обґрунтуйте способи їх подолання.

7. Охарактеризуйте ознаки стратегічного планування. Як їх відображено у вимогах до стратегічних планів?

8. Охарактеризуйте сутність моделей, які використовуються як найпоширеніші підходи до організації процесу стратегічного планування.

9. У чому полягає філософія стратегічного планування? Чи поділяєте ви її?

10. Порівняйте думки відомих фахівців з проблематики стратегічного управління стосовно необхідності й доцільності стратегічного планування. Дж. Б Куінн і Дж. Войер пишуть: «Методи формального планування слугують здійсненню ряду важливих функцій. Вони дисциплінують менеджерів, спонукаючи їх постійно дивитися вперед, допомагають сформулювати цілі і правильно розподілити наявні ресурси. Довгострокове планування привчає аналізувати перспективи розвитку ситуації і одночасно сприяє реалізації короткостро-кових програм. Довгострокові плани створюють певний пси-хологічний фон і задають інформаційні рамки, викорис-товуючи які менеджери оцінюють прийняті ними рішення».

Г. Мінцбергу належить така думка: «Проблема у тому, що планування здійснюється в машиноподібній перспективі, так само, як функціонує складальна лінія або ж обладнання, на якому виробляється певний продукт. Всі вони засновані на декомпозиційному аналізі: процес поділяється на ряд кроків, або компонентів, кожний з яких розглядається окремо, а потім, дотримуючись певної послідовності, ми складаємо бажаний продукт. Саме тут і приховано корені похибок. На складальних лініях і верстатах виробляються стандартизовані продукти, тоді як передбачається, що планування повинно «випускати» нові стратегії. Ви впевнені, що машина здатна повністю самостійно проектувати принципово нову техніку? А від «плануючої машини» очікують, що вона буде щорічно видавати новий оригінальний проект - організаційну страте-гію. Або, іншими словами, планування являє собою аналіз, орієнтований на декомпозицію, тоді як генерування стратегій засноване на орієнтованих на інтеграцію процесах синтезу».

Яка Ваша думка щодо таких тверджень? Чи можливо і доцільно здійснювати пошук компромісних підходів?

11. Аргументуючи неефективність стратегічного планування, С. А. Попов пише: «...Глибинні ідеї стратегічного планування потрапили в погано підготовлений ґрунт. Наслідком цього стало і нерозуміння у більшості фірм, які впровадили системи стратегічного планування, того, що ці системи стали найважливішою і невід’ємною частиною механізму управління, яка багато в чому визначає характер його функціонування». Проаналізуйте цю думку і дайте їй пояснення. Як ця теза пов’язана з наступним висловом С. А. Попова: «Коли компанії зрозуміли різницю між плануванням і стратегічним мисленням, вони змогли повернутися до того, чим насправді має бути процес створення стратегії: спочатку вловити будь-яку «стратегічність», яку менеджер отримує з усіх своїх джерел (включаючи знання й інтуїцію зі свого індивідуального досвіду і практики інших фахівців організації, точні дані різних маркетингових досліджень тощо); а потім синтезувати «піймані» стратегічні моменти в цілісне бачення головного напряму, за яким повинен розвиватися бізнес». Отже, у чому принципова відмінність стратегічного планування і стратегічного мислення? Як співвідносяться стратегічне планування і стратегічне управління?