
- •Трудове право Підручник
- •1. Трудове право як самостійна галузь права
- •2. Предмет трудового права
- •2.1. Загальна характеристика та система відносин у трудовому праві
- •2.2. Трудові правовідносини як основа предмета трудового права
- •Поняття і ознаки трудових правовідносин
- •Сторони і зміст трудових правовідносин
- •Підстави виникнення, зміниі припинення трудових правовідносин
- •3.Метод правового регулювання відносин у сфері праці
- •4.Функції трудового права
- •5. Система трудового права
- •1. Поняття та значення принципів трудового права
- •2. Основні принципи трудового права
- •3. Принципи окремих інститутів трудового права
- •Поняття джерел трудового права та їх класифікація
- •Конституція — основне джерело трудового права
- •Міжнародно-правові акти — джерела трудового права
- •Кодекс законів про працю та інші закони, що регулюють відносини в царині праці
- •Підзаконні акти — джерела трудового права
- •6. Значення рішень КонституційногоСуду України та постанов Верховного Суду України для регулювання соціально-трудових відносин
- •Джерела трудового права на соціально-партнерському рівні та локальні нормативно-правові акти
- •Єдність і диференціація правового регулювання праці
- •1.Поняття та види суб’єктів трудового права
- •Працівники — суб’єкти трудового права
- •Роботодавець — суб’єкт трудового права
- •Трудові колективи
- •Професійні спілки
- •Державні органи — суб’єкти трудового права
- •Поняття зайнятості населення і напрями державної політики у цій сфері
- •Органи, які здійснюють працевлаштування
- •Правовий статус громадян, які шукають роботу, і безробітних
- •Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних
- •Матеріальне забезпечення на випадок безробіття
- •6. Відповідальність за невиконання законодавства про працевлаштування
- •Поняття та сутність колективного договору і угоди
- •Сфера укладення колективних договорів
- •Сторони колективного договору, угоди
- •Зміст колективного договору, угоди
- •Недійсність умов колективного договору
- •Порядок укладення колективного договору, угоди
- •Реєстрація колективного договору, угоди
- •Строк чинності колективного договору, угоди
- •Контроль за виконанням колективного договору, угоди
- •Поняття і особливості трудового договору
- •Зміст трудового договору
- •Види трудового договору
- •Порядок укладення трудового договору
- •Зміна умов трудового договору
- •Припинення трудового договору
- •6.1. Поняття та класифікація підстав припинення трудового договору
- •6.2. Припинення трудового договору за підставами, у яких присутня взаємна воля сторін
- •6.3. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •6.4. Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
- •6.5. Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця
- •6.6. Розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною
- •6.7. Припинення трудового договору у зв’язку з порушенням правил прийняття на роботу
- •7. Порядок оформлення звільнення. Розрахунок із звільненим працівником
- •Поняття і види робочого часу
- •Режим роботи. Ненормований робочий день
- •Надурочні роботи. Робота понад встановлену тривалість
- •Поняття та види часу відпочинку
- •Відпустки: поняття, види та порядок надання
- •3. Соціальні відпустки та відпустки без збереження заробітної плати
- •Поняття оплати праці
- •2. Методи правового регулювання оплати праці
- •Мінімальна заробітна плата та індексація заробітної плати
- •Тарифна система оплати праці
- •Нормування праці
- •Системи оплати праці
- •Оплата праці при відхиленні від нормальних умов праці
- •8. Обчислення середньої заробітної плати
- •Порядок виплати заробітної плати
- •Гарантійні і компенсаційні виплати
- •11.Відповідальність за порушення у сфері оплати праці
- •1. Поняття дисципліни праці та методи її забезпечення
- •2. Внутрішній трудовий розпорядок
- •3. Заохочення
- •4. Дисциплінарна відповідальність
- •Загальна характеристика матеріальної відповідальності
- •Поняття та функції матеріальної відповідальності
- •Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників
- •4. Види матеріальної відповідальності працівників
- •Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником, та порядок її відшкодування
- •Матеріальна відповідальність роботодавця перед працівником
- •1. Особливості правового регулювання праці жінок
- •2. Особливості правового регулювання праці неповнолітніх
- •Особливості правового регулювання праці осіб зі зниженою працездатністю
- •Особливості правового регулювання праці осіб, які поєднують працю із навчанням
- •Поняття охорони праці
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці
- •Гарантії прав працівників на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи
- •Організація охорони праці на виробництві
- •Нормативно-правові акти з охорони праці
- •6. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді
- •Навчання з питань охорони праці. Види інструктажу
- •8. Обов’язкові медичні оглядипрацівників певних категорій
- •9. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
- •Поняття, види та причини трудових спорів
- •Порядок розгляду індивідуальних трудових спорів
- •Порядок вирішення колективних трудових спорів
- •4. Право на страйк та порядок його реалізації
- •Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю
- •Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю
- •Громадський контроль за додержанням законодавства про працю
- •Трудове право Підручник
- •В. В. Жернакова
6.7. Припинення трудового договору у зв’язку з порушенням правил прийняття на роботу
У вітчизняній системі законодавства склався великий масив правових норм, покликаних відобразити особливості правового регулювання трудових відносин окремих категорій працівників. Одні з них містяться в КЗпП України, другі встановлено спеціальними законами відповідно до вказівок, що містяться в КЗпП України, треті передбачені законами (хоча і без зазначення на це в КЗпП України, але не в суперечність з ним), четверті включені до підзаконних актів відповідно до доручень, що давалися відповідним державним органам у КЗпП України чи інших законах. Є й такі підзаконні акти, що встановлюють особливості правового регулювання праці, не передбачені законами, але через повноваження, надані нормативними актами, визначають компетенцію відповідного органу виконавчої влади. Усі перелічені групи правових норм і нормативних актів, у тому числі колишнього Союзу PCP, слід визнати чинними, якщо тільки немає конкретної правової підстави для визнання їх такими, що втратили чинність.
Стаття 7 КЗпП України допускає можливість встановлення законодавством додаткових підстав (крім передбачених КЗпП України) для припинення трудового договору окремих категорій працівників за певних умов. Звільнення на цій підставі може мати місце тоді, коли при укладенні трудового договору не було дотримано передбачених законодавством України обмежень щодо прийняття на роботу осіб, позбавлених вироком суду права займатися певною діяльністю або обіймати певну посаду протягом визначеного судом строку; у разі прийняття на роботу, пов’язану з матеріальною відповідальністю, осіб, раніше засуджених за розкрадання, хабарництво, інші корисливі злочини, коли судимість не знято і не погашено.
Законами і підзаконними нормативно-правовими актами встановлено певні обмеження для сумісництва окремих категорій працівників. Гак, народний депутат України здійснює свої повноваження на постійній основі. Закон України «Про статус народного депутата України» (у редакції Закону від 1 жовтня 2011 р.) у ст. З «Несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності» встановлює такі вимоги несумісності: народний депутат не має права:
1) бути членом Кабінету Міністрів України, керівником центрального органу виконавчої влади;
мати інший представницький мандат чи одночасно перебувати на державній службі;
обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;
займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов’язків народного депутата час;
залучатись як експерт органами досудового слідства, прокуратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю;
входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.
Закон України «Про статус депутатів місцевих рад» (у редакції Закону від 31 липня 2007 р.) встановлює, що депутат місцевої ради не може бути суддею, арбітром. Конституційний Суд України визнав, що депутат ради не може бути головою місцевої державної адміністрації, його заступником, керівником її структурного підрозділу, прокурором; депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, який перебуває на посаді керівника місцевого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюється дія Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з посадою сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови та заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті (згідно з Рішенням Конституційного Суду від 13 травня 1998 р. № 6-рп/98). Одна й та сама особа може бути депутатом лише однієї ради.
Перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Суддя не має права поєднувати свою діяльність з підприємницькою або адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (ст. 53 Закону України «Про судоустрій і статус суддів України»). Аналогічні обмеження встановлено для прокурорських працівників (ч. 5 ст. 46 Закону України «Про прокуратуру»).
Не мають права працювати за сумісництвом керівники державних підприємств, установ, організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів, за винятком наукової, педагогічної, медичної та творчої діяльності (п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій»).
Звільнення у зв’язку з порушенням правил прийняття не належить до категорії звільнень з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а тому не вимагає згоди профспілкового комітету.
У наказі про звільнення у зв’язку з порушенням правил прийняття на роботу потрібно послатися на ст. 7 КЗпП України, а також на відповідний нормативний акт, вимоги якого відносно прийняття на роботу було порушено (наприклад, «Звільнений у зв’язку з порушенням правил прийняття, ст. 7 КЗпП України, ст. 23 Закону України “Про державну службу”»).