2.4 Методика проведення перспективного аналізу

Перспективний аналіз — це насамперед процес визначення критично важливих ситуацій зовнішнього і внутрішнього середовища, які можуть впливати на досягнення підприємством перспективних цілей. Його заключний етап зводиться до формування стратегічних індикативних планів (планові сегментації), тобто виявлення стратегічних напрямів виробничо-господарської діяльності, головних засобів реалізації стратегії (рушійних сил), визначення стратегічних господарських центрів, на які покладено завдання детальної реалізації стратегії.

Неформалізовані методи аналізу ґрунтуються на описуванні аналітичних процедур на логічному рівні ,а не на жорстких аналітичних взаємозв’язках та залежностях. До неформалізованих належать такі методи:

• експертних оцінок і сценаріїв;

• психологічні;

• морфологічні;

• порівняльні;

• побудови системи показників;

• побудови системи аналітичних таблиць.

До формалізованих методів фінансового аналізу належать ті, в основу яких покладено жорстко формалізовані аналітичні залежності, тобто методи:

• ланцюгових підстановок;

• арифметичних різниць;

• балансовий;

• виокремлення ізольованого впливу факторів;

• відсоткових чисел;

• диференційний;

• логарифмічний;

• інтегральний;

• простих і складних відсотків;

• дисконтування.

В процесі аналізу фінансового стану ПАТ «Будівельні матеріали» використовуються наступні методичні прийоми:

1) горизонтальний (часовий) аналіз — порівняння кожної позиції фінансової звітності з попереднім періодом. Таке зіставлення можна здійснювати за допомогою показників динаміки: абсолютного приросту, темпу зростання, темпу приросту і абсолютного значення 1 % приросту;

2) вертикальний (структурний) аналіз — визначення структури позицій балансу. Для цього використовуються відносні величини структури, які характеризують склад, структуру бухгалтерського балансу. Ці величини визначаються відношенням розмірів складових бухгалтерського балансу до загального підсумку як по активах, так і пасивах.

3) трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів і визначення основної тенденції динаміки показника за допомогою побудови трендового рівняння. Трендове рівняння дає можливість визначення значень показника в майбутньому, тобто зробити прогнозний аналіз.

4) аналіз відносних показників (коефіцієнтів) — розрахунок співвідношень між окремими позиціями звіту або позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв’язків показників.

5) порівняльний (просторовий) аналіз — порівняння фінансових показників підприємства з аналогічними показниками інших підприємств, середніми значеннями цих показників по відповідних галузях, нормативними значеннями.

6) факторний аналіз — аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою індексного аналізу і методів кореляційно-регресивного аналізу.

Залежно від виду використовуваної моделі всі методи прогнозування можна підрозділити на три великі групи:

1) спосіб експертних оцінок - це спосіб прогнозування та оцінки майбутніх результатів дій на підставі передбачень спеціалістів. Цей метод набув широкого застосування в стратегічному та функціонально-вартісному аналізі. Його сутність полягає в тому, що спеціалісти висловлюють свою думку про важливі та реальні цілі об'єкта, його функції, про найліпші способи досягнення цих цілей, про значущість або вагомість факторів (властивостей, вимог) та ймовірні терміни виконання заходів, про критерії вибору найліпшого проектного рішення. Для отримання найбільш якісного судження до участі в експертизі залучаються спеціалісти, що мають високий професійний рівень та великий практичний досвід у галузі поставленої проблеми, володіють здатністю адекватного відображення тенденцій розвитку та цікавляться поставленою проблемою. Інформація, отримана від експертів, обробляється за допомогою спеціальних логічних та математичних методів і процедур для перетворення у найзручнішу для вибору найдосконалішого варіанта рішення форму.

2) стохастичні методи, що припускають імовірнісний характер як прогнозу, так і самого зв'язку між досліджуваними показниками. Імовірність одержання точного прогнозу росте з ростом числа емпіричних даних. На основі даних про динаміку показника будується прийнятний прогноз. Іншими словами, мова йде про виділення тренда.

3) детерміновані методи, що припускають наявність функціональних чи жорстко детермінованих зв'язків, коли кожному значенню факторної ознаки відповідає цілком визначене невипадкове значення результативної ознаки. Використовуючи цю модель і підставляючи в неї прогнозні значення різних факторів, наприклад виручки від реалізації, оборотності активів, ступеня фінансової залежності й інших, можна розрахувати прогнозне значення одного з основних показників ефективності – коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Одним із методів є метод рядів динаміки. Ряди динаміки використовуються при аналізі основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.

Динамічні ряди - це ряди статистичних показників, які характеризують зміну явища в часі. Кожний динамічний ряд складається з двох елементів: 1) ряду показників, які характеризують розмір або обсяг явища (рівні динамічного ряду); 2) ряду періодів або моментів часу, на які припадають рівні динамічного ряду.

Динамічні ряди характеризуються такими показниками:

1. абсолютний приріст (зменшення):

ланцюговий (2.49)

базисний (2.50)

де у_і - рівень поточного року;

у _i-1 - рівень попереднього року;

у ₀ ^- рівень базисного року.

1. т емпи росту (зниження):

ланцюгові Тр =   (2.51)

базисні Тр =  (2.52)

2. темпи приросту (зменшення):

ланцюгові Тпр=Тр-100% (2.53)

базисні Тпр = Тр-100% (2.54)

При побудові динамічних радів має забезпечуватися принцип порівняльності - показники мають бути однорідні за економічним змістом;

Одним із способів обробки рядів динаміки є аналітичне вирівнювання - вираження залежності між показниками ряду динаміки математичним рівнянням прямої і кривої. Параметри математичного рівняння знаходять, як правило, методом найменших квадратів. Логічний зміст цього методу полягає в тому , що вирахувана пряма(крива) , що вирівнює динамічний ряд, повинна проходити в максимальному наближенні до емпіричних (фактичних) рівнів ряд. Екстраполяцією називається наближений розрахунок невідомих рівнів ряд динаміки, що лежить за його межами (тобто в майбутньому або минулому) по математичній формулі прямої (кривої), визначеній при вирівнюванні ряд динаміки. При екстраполяції виходять із припущень, що характер динаміки тобто та чи інша закономірність розвитку , що мала місце протягом даного періоду, зберігається також і в майбутньому або мала місце в минулому. Лінії тренда використовуються при прогнозуванні, наприклад, при регресійному аналізі. В Місrosoft Ехсеl лінії тренда можуть бути побудовані на всіх двомірних діаграмах без нагромадження (гістограмі, лінійчастій діаграмі, графіку, біржовій діаграмі, точковій діаграмі, а також пузиркових діаграмах). Існує шість видів ліній тренда (апроксимація і згладжування), які можуть бути додані в діаграму Місrosoft Ехсеl. Використання лінії тренда того чи іншого виду визначається типом даних.

РОЗДІЛ 3 КОМПЛЕКСНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПАТ «БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ»