3. Індивідуальні завдання

Окремим студентам надається індивідуальне завдання для поглибленого засвоєння тем (складання бібліографії за конкретним питанням; підбір наукових статей; узагальнення практики призначення та проведення судової експертизи; підготовка доповіді; наукових робіт).

4. Методи навчання

Методики викладання за темами дисципліни: методика проблемного навчання, евристичного навчання, модульно-рейтингова система навчання.

Форми навчання: лекції (інформативні, проблемні, аналітичні); практичні заняття; дискусії.

Методи навчання: мозкові атаки, дидактичні та рольові ігри.

5. Методи контролю

Контрольними заходами є вхідний, поточний, модульний і підсумковий контроль (модульна контрольна робота), що складаються із певних засобів діагностики знань і вмінь.

1. Вхідний контроль здійснюється на першому практичному занятті шляхом тестування протягом 30 хвилин. У кожному варіанті для контролю по 12 тестів, за допомогою яких перевіряються знання студентами низки положень кримінального процесу, значущих для вивчення криміналістики.

Тести становлять собою завдання, яке складається із запитальної частини та декількох запропонованих відповідей. Останні містять правдиву і неправдиву (для однієї теми або в цілому навчальної дисципліни) інформацію, як правило, з однією правильною відповіддю для кожного тесту чи декількома, якщо їх слід розміщати в належному порядку^*. Студенти вказують номер тесту і обраної відповіді (за необхідності декількох відповідей в належному порядку) в залежності від умов контролю на аркуші паперу чи на відповідному технічному засобі.

Вхідний контроль оцінюється за чотирибальною системою. «Відмінно» ставиться, якщо відповіді правильні на 12-11 тестів; «добре» – якщо відповіді правильні на 10-9 тестів; «задовільно» – якщо відповіді правильні на 8-6 тестів; «незадовільно» – за меншу кількість правильних відповідей. Бали, що набрали студенти за вхідний контроль, не відносять до загальної суми балів за заліковий модуль. Вони є оціночними для викладача з метою з’ясування ступеня підготовки студентів для вивчення положень з дисципліни «Судова експертиза в кримінальному судочинстві».

2. Поточний контроль знань і вмінь студентів здійснюється під час проведення практичних занять. Форми поточного контролю:

1) тестування з теми для перевірки знань питань теоретичного характеру, що охоплюють і питання, які студенти опановували в перебігу СРС;

2) опитування з питань, необхідних для вироблення передбачених планом вмінь, що в багатьох випадках охоплюють і питання, які студенти опановували в перебігу СРС;

3) перевірка результатів вироблення умінь безпосередньо на занятті після пояснення (показу) викладача і під його керівництвом (окремого етапу чи в цілому), обговорення цих результатів за повідомленнями декількох студентів;

4) перевірка і обговорення рішень задач, виконаних під час підготовки до заняття як домашнє завдання або за завданням викладача в аудиторії, за повідомленнями декількох студентів і вироблення необхідних умінь;

3) виступ окремих студентів з доповідями, рефератами , підготованими за власною ініціативою, за узгодженням з викладачем або за його вказівкою з деяких із запланованих питань, і обговорення зазначених повідомлень дискусійного характеру.

За результатами поточного контролю на практичних заняттях за кожний змістовний модуль (тему дисципліни) виставляються бали за наступною систему: на дев’ятому навчальному семестрі (коли передбачено залік) від 1 до 9 балів; наведені бали дорівнюють оцінкам «відмінно» (9 балів), «добре» (7 балів), «задовільно» (5 балів), «незадовільно» (0 балів).

3. Модульний контроль проводиться у формі письмової контрольної роботи 2 рази за семестр, на виконання якої відводиться 2 академічні години. Кожен варіант рубіжної контрольної роботи складається із теоретичної і практичної частини. У теоретичній частині – 2 завдання: одне містить 4 тести (або 5 тестів), а друге – теоретичне питання; в практичній – 2 практичні завдання (в тому числі задачі), а всього – 4. Варіантами модульної роботи охоплюється в повному обсязі зміст відповідних тем: теоретичні питання та вміння. Усі вони відпрацьовані на навчальних (аудиторних) заняттях, під час виконання завдань для СРС.

Для виконання модульної роботи студентам за необхідності надаються потрібні об’єкти, копії архівних кримінальних справ або окремо копії процесуальних документів. Використовувати КПК, довідкову літературу заборонено.

Виконання модульної контрольної роботи в цілому і кожного завдання оцінюється за наступною бальною системою.

На восьмому навчальному семестрі модульна робота оцінюється до 16 балів, де кожне з завдань максимально оцінюється в 4 бали.

Виконання тестових завдань оцінюється на 4 бали, якщо студент правильно обирає відповіді на всі 4 (5) завдання, 3 бали – на 3 (4), 2 бали – на 2 (3), 0 балів – на меншу кількість завдань.

Виконання теоретичного завдання оцінюється на:

– 4 бали, якщо студент правильно і в повному обсязі, з відповідною аргументацією за питанням теми, в логічній послідовності, з посиланням на вимоги КПК (за необхідності) викладає матеріал, указуючи практичну значущість відповідних теоретичних положень з теорії судової експертизи;

– 3 бали, якщо студент дає правильну відповідь, викладає її логічно послідовно, дотримуючись КПК (за необхідності), показує практичну значущість відповідних теоретичних положень з тем дисципліни, але допус­кає несуттєві помилки з перелічених компонентів або більш суттєві з одного з них;

– 2 бали, якщо студент у цілому відповідає правильно, але демонструє знання лише основних теоретичних положень або зазнає труднощів та допускає помилки в розумінні їх практичного значення, частково аргументує відповідь, допускає порушення логіки викладу матеріалу, неточності в дотримуванні норм КПК (в необхідних ситуаціях);

– 0 балів, якщо студент відповідає неправильно, не за суттю завдання або дає неповну відповідь, базовану на знанні менше половини програмового матеріалу, або дає неповну відповідь, допускаючи суттєві помилки під час визначення практичного значення тео­ретичних положень, матеріал викладає непослідовно, не дотримується в необхідних випадках вимог КПК.

Виконання кожного практичного завдання оцінюється на:

– 4 балів, якщо студент правильно і в повному обсязі з відповідною аргументацією вирішує задачі, дає відповідь на завдання, аналізує та оцінює факти, відомості, що містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ, використовуючи теоретичні знання, дотримуючись вимог КПК (за необхідності), викладає рішення (відповідь) у логічній послідовності;

– 3 бали, якщо студент правильно вирішує задачі, дає відповідь на завдання, але допускає несуттєві помилки в їх аргументації, під час аналізу і оцінки фактів і відомостей, котрі містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ, використання теоретичних знань, у логіці викладу матеріалу, дотриманні вимог КПК (у необхідних випадках);

– 2 бали, якщо студент не в повному обсязі вирішує задачі, дає частково правильну відповідь, нечітко аргументує її, зазнає труднощів під час аналізу та оцінки фактів і відомостей, що містяться в задачах, процесуальних документах копій архівних кримінальних справ, допускає порушення логіки викладу, неточно дотримується (за необхідності) вимог КПК;

– 0 балів, якщо студент не вирішує задачу, дає відповідь не за суттю практичного завдання або неповну, що містить менше по­ловини необхідної інформації, тобто неправильно інтерпретує факти і відомості, котрі зосереджені в задачах і процесуальних документах, виявляє невміння використовувати теоретичні знання, непослідовно викладає матеріал, не дотримується вимог КПК (за необхідності) чи керується тими, що не відповідають ситуації.

За результатами СРС за кожний змістовний модуль (тему дисципліни) виставляються бали за наступною систему: на дев’ять балів; наведені бали дорівнюють оцінкам «зараховано» (4-6 балів («відмінно» – 3-4 бали («задовільно»), «не зараховано» (0 балів).

Примітка: Якщо студент одержує на практичному занятті оцінку «незадовільно», загальна сума зменшується на 2 бали.

Залік виставляється тим студентам, які виконали програму навчальної дисципліни, при проведенні підсумкового контролю правильно відповіли на поставлені питання і виявили вміння систематизувати основні положення загальної теорії судової експертизи і всіх її видів; правильно засвоїли сутність експертної діяльності і правовий статус експерта; знають специфіку пізнавальної діяльності експерта; опанували методологію експертних досліджень; орієнтуються в напрямках подальшого розвитку судової експертизи як основної форми використання спеціальних знань у кримінальному процесі, а також показують достатній ступінь формування навичок і вмінь студентів реалізовувати отримані знання на всіх напрямках діяльності правоохоронних органів з метою розкриття і розслідування злочинів.