Екологічна ніша та особливості її заповнення.
Головною особливістю поширення видів рослин в природних екосистемах є необхідність їх пристосування до існування в умовах вільних екологічних ніш. Для видів рослин екологічна ніша – сукупність простору, який може зайняти цей вид та можливість користування певними природними ресурсами, необхідними для нормальної його життєдіяльності. Таким чином, сукупність видів лісового чи лучного рослинного угруповання за умови розподілу видів рослин по ярусах досить чітко розподіляють між собою вільні еконіші та максимально сприятливо використовують наявні ресурси.
Формування рослинного угруповання можна розглядати як процес диференціації вільних еконіш, які заповнюються видами залежно від їх життєвої стратегії. Так, в залежності від типу життєвої форми, особливостей розподілу кореневих систем, відмін в сезонному розвитку рослин, і особливо в термінах їх квітування, а також різними потребами видів відносно екологічних чинників та особливостей запилення рослин, визначається природа самих еконіш (рис.1).
30-
0,1 1,0 10 100
Освітленність, % від повного денного освітлення
Рис. 1. Особливості розподілу вільних еконіш в лісовому угрупованні залежно від будови фітоценозу та його освітленості.
Основними факторами, які дозволяють видам рослин займати вільні екологічні ніші – різний тип розподілу кореневих систем, що особливо чітко представлений в лісових фітоценозах; різний час вегетації – прояви аспективності видів у степових угрупованнях; різна пристосованність до освітленності, властива видам рослин у лісових угрупованнях; різна потреба в елементах мінерального живлення – властива видам лучних угруповань, коли рослини, які мають на кореневих системах азотфіксуючі бактерії, можуть існувати без азоту ґрунту (так звані "конюшинові" роки, які проявляються на природніх луках без внесення мінеральних добрив раз на 4-5 років з масовим розвитком бобових трав).
За рахунок можливості видів рослин займати різні екологічні ніші як в просторі, так і в часі можуть формуватися досить складні, рослинні угруповання, як, наприклад, степові та лісові. Разом з тим екстремальність екологічних умов (водне середовище, сильно-засолені екотопи) викликає формування фітоценозів з недостатньо реалізованою сукупністю еконіш.
Також близьким до визначення та значення екологічної ніші є поняття гільдії (Джиллер, 1988), яка визначається як група видів, використовуючих та ділячих один і той же ресурс, а тому пов'язаних відношеннями найбільшої конкуренції. Визначаються гільдії візуально з використанням морфологічних ознак (життєва форма) або особливостей фізіологічних відправлень у рослин. Широке застосування гільдій при дослідженні структури рослинних угруповань в наш час ще не є можливим, як як немає достатньо повних знань по структурно-функціональній організації фітоценозів.