Поняття “Рідна мова”

Що ж таке рідна мова? Яку мову вважати рідною? Хоч один підручник української мови для шкіл дасть відповідь на це питання? Не знайдемо ми відповіді на нього ні в підручниках мовознавства, ні в багатьох словниках. Визначення рідної мови є у Д. Розенталя і М. Теленкової “Язык, усваиваемый ребенком в раннем детстве путем подражания окружающим его взрослым” 21. Але воно не дає вичерпної відповіді на поставлене запитання. А як же бути, коли дитина з раннього дитинства виховувалась у чужорідному мовному середовищі? На жаль, багато мовознавців забуває про те, що рідна мова закладена в людині генетично. Сучасна електроніка фіксує особливості національного плачу новонародженої дитини 22. То чи маємо ми право байдуже ставитись до свого національного генетичного коду? 75

Чужа мова, насаджена в ранньому віці, гальмує розумовий розвиток дитини: “... учені підтвердили геніальний здогад Вільгельма Гумбольдта, висловлений у ХVІІІ ст., що мова у вигляді коду існує в нейроклітинах людського мозку і генетично передається від батьків до дітей. Навчання мови дитиною йде як розшифрування коду. Мало того, мозок людини має ділянки, функціональне призначення яких запрограмоване на майбутнє” 23.

Як стверджував видатний мовознавець Олександр Потебня, мислення дитини повинно формуватися на грунті рідної мови, і поки воно не дозріло, поки не сформувався остаточно мовно-розумовий апарат, двомовність є шкідливою. Давно помічено, що маленькі діти, коли вчаться розмовляти, самі створюють слова та їх форми іноді несвідомо за принципами давньоруської мови. Це ще один доказ того, що мова передається генетично з роду в рід, від дідів і прадідів онукам. Павло Мовчан пише у своїй статті: “Мова — це п’ята ефірна стихія, яка облягає національний простір, і зменшення її сфери призводить до утворень своєрідних озонних отворів, через які вривається чорна енергія, що деморалізує народ... Мова — це певним чином і антропологія. Зміна мови не може не позначитись на зміні антропологічного типу. Зменшується об’єм пам’яті, відповідно зазнають змін і півкулі мозку. Якщо замість 40 найменувань криги у балкарців чи 30 назв снігу у ненців вживається лише одна — просто “сніг”, і просто “крига”, то, зрозуміла річ, це не може не позначитись на всіх параметрах того чи того генотипу” 24.

Теза про існування двох “рідних мов”, що насаджувалися всім поневоленим народам, за своєю сутністю є антилюдською і протиприродною. Двох рідних мов не існує, як не існує двох рідних матерів. Отож, “не цурайся Роду свого, його Звичаю та Мови; бо рідна Мова і Звичай зберігає енергію нації” 25.

¹Огієнко І. Слов’янське письмо перед Костянтином // Збірник Історико-філологічного відділу.— К., 1928. — № 76.

²Див.: Книжник. — 1991. — № 3-6; 1992. — № 1-2.

³Шахматов О., Кримський А. Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам’ятників письменської староукраїнщини ХІ—ХVІІІ вв. — 1924. — С. 36.

⁴Кримський А. Твори.: У 5 т. — К., 1973. — Т. 3. — C. 252-282

⁵Кримський А. Твори.: У 5 т. — Т. З. — С. 267.

⁶Там же.— С. 268.

⁷Плющ П. Історія української літературної мови.— К., 1971.-C. 148.

⁸Плющ П. Історія української літературної мови. — С. 149.

⁹Франко І. Твори: В 20 т. — К., 1955. — Т. 16. — С. 176.

¹⁰Пісні Купідона. — К., 1984. — С. 20.

¹¹Шевчук В. Дорога в тисячу років. — К., 1990. — С. 10.

¹²Житецький П. Нарис літературної історії української мови в ХVІІ ст. — Львів, 1941. — С. 3.

¹³Кримський А. Нарис історії українського правопису до 1927 року // Твори: У 5 т. — К., 1973. — Т. 3. — С. 283-301.

¹⁴Огієнко І. Українська культура. — К., 1918. — С. 244.

¹⁵Белинский В. Поли. собр. соч.: В 12 т. — М., 1954-1958. — Т. 2. — С. 355-356.

¹⁶Шубравський В. Шевченко в оцінці Бєлінського: припущення і дійсність // УМЛШ.— 1988. — № 3.

¹⁷Дзвін. — 1990. — № 1. — С. 115-120.

¹⁸Див.: Найдорожчий скарб. — К., 1990.

¹⁹Див.: Марр М. Избранные труды.— М., 1935. — Т. 5.

²⁰Велехова Н. Укрощение языка // Сов. культура. — 1989. — 14 січня.

²¹Розенталь. Д., Теленкова М. Словарь-справочник лингвистических терминов. — М., 1985.— С. 271.

²²Джапаридзе 3., Стрельников Ю. О различиях в плаче новорожденных разной национальности и пола // Экспериментально-фонетический анализ речи. — Л., 1984 (пр.). — Вып. 1.

²³Кадомцева Л., Білодід О. Мова, екологія, етнодидактика // Мова і духовність нації: Тези доповідей регіональної наукової конференції. — Львів, 1989. — С. 4.

²⁴Мовчан П. Мова — явище космічне // Літ. Україна. — 1989. — № 43-48.

²⁵Волховник. — К., 1994. — С. 13