- •Конспект
- •«Довгі лінії»
- •Параметри довгих ліній.
- •1.2 Стоячі хвилі в лінії Розімкнена лінія (рзл)
- •Короткозамкнена лінія (кзл)
- •Електромагнітне поле в довгій лінії
- •1.3 Змішані хвилі в лінії Утворенн і властивості змішаних хвиль.
- •Формувальні і затримуючі лінії.
- •«Електромагнітних хвилі»
- •2.2 Структура і параметри
- •2.3 Властивості радіохвилі
- •«Хвилеводи, ферити в хвилеводних трактах і об'ємні резонатори»
- •3.2 Ферити в хвилеводних трактах
- •3.3 Об'ємні резонатори
- •«Поширення радіохвиль»
- •4.2 Особливості поширення радіохвиль різних діапазонів
- •«Антени»
- •5.2 Випромінювання радіохвиль
- •5.3 Симетричний вібратор
- •5.4 Несиметричний – заземлений вібратор
- •5.5 Особливості приймальних антен
- •5.6 Антени сдх, дх, сх Передавальні антени сдх, дх і сх
- •Приймальні антени діапазонів ндх, дх і сх
- •5.7 Антени коротких хвиль Слабонапрямлені антени кх
- •Гостронаправлені антени кх
- •5.8 Антени ультракоротких хвиль Антени метрових і дециметрових хвиль.
- •Антени сантиметрових хвиль
- •5.9 Фазовані антенні решітки Призначення фазованих антенних решіток
- •Взаємний вплив елементів фар
- •Схеми збудження фар
- •Лекція № 6
- •«Антени літальних апаратів» План лекції
- •Зміст лекції
- •6.1 Антени зв'язку
- •6.2 Антени радіонавігаційного устаткування
- •6.3 Антени радіолокаційного устаткування
Параметри довгих ліній.
Первинні погонні параметри.
На рис. 1.5а і б показані поперечний переріз і умовне позначення двопровідної лінії. Погонні параметри такої лінії розраховують по формулах 3-5, які виводяться в теорії електромагнітного поля.
Рис. 1.5 Поперечних розмірів і умовні позначення двопровідної лінії.
Індуктивність
погонна:
Ємність
погонна:
Як видно з цих формул погонна індуктивність лінії пропорційна відносній магнітній проникності середовища μ і логарифму відношення подвоєної відстані між дротами до їх діаметру (рис. 1.5). Погонна ємність пропорційна відносній діелектричній проникності середовища ε і обернено пропорційна до цього логарифма. для повітряної лінії μ=1 і ε=1.
Для розрахунку погонного активного опору мідної лінії використовується формула, що враховує зростання опору з ростом частоти (укороченням хвилі) внаслідок поверхневого ефекту.
де d - діаметр в мм; λ - довжина хвилі в метрах.
Рис. 1.6 Поперечні розміри (а) і умовні позначення (б) коаксіальної лінії
Для коаксіальної лінії (рис. 1.6) відповідні формули мають вигляд:
Втрати енергії в діелектрику, як правило, значно менше, ніж в активному опорі дротів. Тому провідність втрат (у1) зазвичай не береться до уваги.
Приклад: Вимагається розрахувати первинні параметри мідної повітряної двопровідної лінії і коаксіальної лінії, заповненої діелектриком з ε=4, якщо для обох ліній задано:
D=10мм; d=1мм; λ=1м.
Відповіді: для двопровідної лінії:
L1=1.2 мкГн/м; С1=9,27 пФ/м; r1=2,88 Ом/м.
Для коаксіальної лінії:
L1=0,461 мкГн/м; С1=9,64 пФ/м; r1=1,58 Ом/м.
Як видно з результатів рішення при однакових поперечних розмірах і сумірних значеннях погонної ємності, коаксіальна лінія має майже втричі меншу індуктивність і удвічі менший активний опір.
Вторинні параметри лінії
Вторинні параметри лінії – це постійні величини, що характеризують процес БХ в лінії. До них відносяться:
хвилевий (характеристичне) опір – ρ;
постійна загасання – α;
постійна зрушення фази (хвилеве число) – β.
Хвилевим опором лінії БХ струму – називається відношення:
Основні властивості хвилевого опору:
1) Хвилевий опір в усіх точках лінії однаково (у довільній точці М, віддаленій від ГВЧ на відстань х, воно виявляється таким же, як на початку лінії):
2) Хвилевий опір носить активний характер. Це пояснюється тим, що електромагнітна енергія, заповнюючи усе більш видалені ділянки лінії безперервно споживається від ГВЧ.
3) Хвилевий опір дорівнює кореню квадратному з відношення погонної індуктивності до погонної ємності.
4) Величина хвилевого опору залежить від поперечних розмірів, а також електромагнітних властивостей матеріалів лінії.
для
двопровідної лінії:
для
коаксіальної:
Розміри вказані на рис. 1.5 і 1.6.
Чисельні значення двопровідної повітряної лінії лежать в межах від 200 до 800 Ом, а коаксіальній лінії з діелектричним наповнювачем від 50 до 200 Ом.
Постійна
загасання характеризує
зменшення амплітуди БХ на 1 метр довжини
лінії обумовлене активними втратами.
Виразив з рівняння БХ амплітуду напруги
отримаємо:
Звідки:
.
Якщо
загасання
дорівнює одиниці, то амплітуда зменшується
в
раз
.
Така одиниця називається 1 непер.
Постійна
загасання
вимірюється в неперах
на метр (неп/м). З метою використання
єдиної логарифмічної шкали рівнів
посилення і загасання для усіх елементів
радіоканалу, постійну загасання прийнято
вимірювати в децибелах на метр (дБ/м),
враховуючи співвідношення: 1неп/м=8,7дБ/м.
Чим більше активний погонний опір r1 і чим більше струм в лінії (тобто чим менше хвилевий опір ρ) тим більше потужність втрат, і тим швидше затухає амплітуда коливань. Тому:
чи
Постійна
зрушення фази – β
показує на скільки радіан (чи градусів)
змінюється фаза БХ на відрізку лінії
завдовжки в 1 метр. Оскільки для ділянки
завдовжки х
зрушення фаз рівне
то
.
Якщо
,
то
.
Тому
чи
Приклад: Для двопровідної і коаксіальної ліній, (параметри мідної повітряної двопровідної лінії і коаксіальної лінії, заповненої діелектриком з ε=4, якщо для обох ліній задано: D=10мм; d=1мм; λ=1м.) розрахувати вторинні параметри.
Відповіді:
для двопровідної лінії:
Для
коаксіальної лінії:
Для
обох ліній:
.
Як видно з результатів рішення, постійна згасання у коаксіальної лінії майже в 3 рази більше, ніж у двох провідної, хоча її погонний опір майже в 2 рази менший. Це пояснюється зменшенням в 5 разів хвилевого опору. Цей розрахунок не враховує втрат на випромінювання, що двох провідної лінії значно більше ніж у коаксіальної. Тому на МХ та ДМХ віддають перевагу екранованій лінії.
Коефіцієнт корисної дії погодженого фідера. Умова узгодження фідера з навантаженням.
Реальні лінії передачі енергії радіохвиль – лінії фідерів сполучають вихід РПДП (радіопередавального пристрою) з передавальною антеною або приймальну антену з входом РПП (радіоприймального пристрою). Для передачі в навантаження максимальної потужності радіосигналу необхідно забезпечити у фідері режим БХ. Він забезпечується, якщо фідер навантажений активним опором рівним хвилевому опору фідера.
Рис 1.7. До отримання БХ в лінії кінцевої довжини.
Таке
навантаження називають погодженим.
Умова узгодження:
.
При
БХ опір лінії у будь-якій точці активний
і дорівнює хвилевому. Тому якщо відключену
частину нескінченно довгій лінії
замінити на
,
то режим частини лінії, що залишилася,
не зміниться і БХ в ній збережеться, але
потужність БХ цілком витрачатиметься
на
.
ККД погодженого фідера
ККД фідера η дорівнює відношенню потужності, що виділяється на навантаженні до потужності, ГВЧ, що віддається.
Для розрахунку ККД погодженого фідера завдовжки (рис. 7):
;
Остаточно:
.
Тобто
ККД зменшується при зростанні загасання
.
Точна формула незручна, оскільки для
обчислення по ній потрібно таблиці
показової функції. Тому на практиці
часто користуються формулою:
Рис 1.8 Графіків ККД погодженій лінії
При
значеннях η ≥ 0,8, погрішність розрахунку
за формулою
близько 1%. Правомірність застосування
наближеної формули ілюструється
графіками функцій, побудованих по
формулах
і
,
які майже співпадають при значеннях η
≥ 0,8.
Приклад: Двопровідна і коаксіальна лінії (параметри мідної повітряної двопровідної лінії і коаксіальної лінії, заповненої діелектриком з ε=4, якщо для обох ліній задано: D=10мм; d=1мм; λ=1м.) використовуються як фідери. Вимагається:
1)
Розрахувати, при яких довжинах
фідерів
і
забезпечується η ≥ 0,8
2)Для
двопровідного фідера розрахувати
значення:
якщо
Вказівки:
Для розрахунку напруги
перетворити формулу
потужності:
Відповіді:
