- •Тема: Загальна характеристика групи інфекційних хвороб із фекально-оральним механізмом передавання. Черевний тиф. Паратифи а та в.
- •Тема: сальмонельоз. Харчові токсикоінфекції
- •3.4.1. Питання для самоконтролю
- •Тема: кишкові інфекційні хвороби з переважним ураженням товстої кишки: шигельоз, амебіаз. Єрсиніози.
- •Тема: Єрсиніози Актуальність теми:
- •Тема: гельмінтози. Загальний вплив гельмінтів на організм людини. Нематодози (аскарідоз, ентеробіоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз, трихінельоз, стронгілоїдоз, дирофіляріоз)
- •Тема: Ботулізм.
- •Тема: інфекційні хвороби, що перебігають із клінікою атипової пневмонії: респіраторний мікоплазмоз, орнітоз, легіонельоз.
- •Тема: диференціальна діагностика ангін.
- •Тема: «дитячі» крапельні інфекції у дорослих.
- •Тема: «менінгококова інфекція»
- •2.3. Студент повинен вміти:
- •Додаткова
- •Додаткова
Тема: диференціальна діагностика ангін.
Актуальність теми:
Ангіна – гостра інфекційна хвороба, переважно стрептококової етіології з краплинним механізмом передачі збудника, характеризується запальними змінами, іноді некрозом лімфоїдної тканини глотки (здебільшого, піднебінних мигдаликів) і проявляється гарячкою, вираженими явищами загальної інтоксикації, болем у горлі за ковтання, ознаками тонзиліту, нерідко утворенням нальоту, реґіонарним лімфаденітом.
Джерело збудників інфекції – хворі на ангіну, скарлатину та інші стрептококові ураження рото- і носоглотки, а також носії стрептостафілококової інфекції, від яких збудники краплинним шляхом (особливо за виникнення групового спалаху у закритому колективі) потрапляють у сприйнятливий організм. Важливе значення у виникненні ангіни має ослаблення резистентності макроорганізму (переохолодження загальне й місцеве, виснаження захисних сил іншими хворобами тощо). Хворіють на ангіни цілорічно, однак найвищий рівень захворюваності спостерігається в осінньо-зимовий період (період сезонного імунодефіциту). Захворюваність має спорадичний характер, але можливі й епідемічні спалахи в закритих колективах (казармах, гуртожитках). Імунітет після перенесеної хвороби не виникає, інколи, навпаки, підвищується чутливість до стрептокока лімфоїдної та інших тканин.
Важливого значення набуває диференціація ангіни з дифтерією ротоглотки – кожний випадок ангіни повинен розглядатися як потенційна дифтерія.
Студент повинен знати:
етіологію, епідеміологію гострих тонзилітів та ангіни Сімановського-Венсана;
патогенез гострих тонзилітів та ангіни Сімановського-Венсана;
клінічну класифікацію;
клінічна симптоматика перебігу при різних клінічних варіантах гострих тонзилітів;
клінічні ознаки ангіни Сімановського-Венсана;
принципи лабораторної діагностики гострих тонзилітів та їх ускладнень;
диференційну діагностику даних захворювань з дифтерією та інфекційним мононуклеозом;
лікування різних клінічних варіантів гострих тонзилітів та ангіни Сімановського- Венсана;
принципи профілактики гострих тонзилітів;
правила виписки хворих на гострі тонзиліти;
принципи диспансеризації.
Студент повинен вміти:
дотримуватися основних правил роботи біля ліжка інфекційного хворого;
зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних, властивий для повітряно-крапельних інфекцій;
застосувати правила госпіталізації хворих на гострі тонзиліти та ангіну Сімановського-Венсана з дотриманням правил протиепідемічної та особистої безпеки;
виявити основні симптоми та терміни їх появи, локалізацію паталогічного процесу;
оцінити макроскопічні зміни при огляді та зібрати матеріал для бактеріологічного дослідження;
оформити попередній діагноз відповідно до існуючої класифікації;
призначити необхідне лабораторне та інструментальне обстеження, дати інтерпретацію отриманих результатів;
провести диференційну діагностику;
скласти план лікування;
дати рекомендації щодо диспансерного спостереження в періоді реконвалесценції.
Базові знання, навички, неохідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Мікробіологія |
Властивості збудника, методи специфічної діагностики. |
Інтерпретувати отримані результати |
Фізіологія |
Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг.ан.крові та сечі; біохімія крові) |
Оцінити дані лабораторного обстеження. |
Патофізіологія |
Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного генезу |
Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного генезу. |
Отоляринголо-гія |
Патогенез, клініко -лабораторні ознаки змін в ротоглотці |
Провести огляд та діагностувати патологічні зміни |
Епідеміологія |
Епід.процес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі); поширеність патології в Україні і в світі. |
Зібрати епідеміологічний анамнез та провести протиепідемічні та профілактичні заходи у вогнищі інфекції |
Урологія |
Клініко-лабораторні ознаки ураження нирок |
Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати допомогу |
Імунологія та алергологія |
Основні поняття предмету, роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника з організму людини. Імунологічні аспекти ускладнень. |
Оцінити дані імунологічних досліджень |
Пропедевтика внутрішніх хвороб |
Основні етапи і методи клінічного обстеження хворого |
Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити клінічні ознаки патології. Аналізувати отримані дані. |
Клінічна фармакологія |
Фармакокінетику і фармакодинаміку,побічні ефекти: антибіотиків, засобів патогенетичної терапії |
Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарату, виписати рецепти |
Питання для самоконтролю:
етіологію, епідеміологію гострих тонзилітів та ангіни Сімановського-Венсана;
патогенез гострих тонзилітів та ангіни Сімановського-Венсана;
клінічну класифікацію;
клінічна симптоматика перебігу при різних клінічних варіантах гострих тонзилітів;
клінічні ознаки ангіни Сімановського-Венсана;
принципи лабораторної діагностики гострих тонзилітів та їх ускладнень;
диференційну діагностику даних захворювань з дифтерією та інфекційним мононуклеозом;
лікування різних клінічних варіантів гострих тонзилітів та ангіни Сімановського- Венсана;
принципи профілактики гострих тонзилітів;
правила виписки хворих на гострі тонзиліти;
принципи диспансеризації.
Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
Оволодіти методикою обстеження хворого на ангіну
Провести курацію хворого на ангіну
Провести диференціальну діагностику ангін
Скласти план лабораторного обстеження
Інтерпретувати результати специфічного обстеження хворого на ангіну
Скласти план лікування хворого на ангіну
Матеріали післяаудиторної самостійної роботи. Тематика УДРС та НДРС:
Особливості перебігу гострих тонзилітів в сучасних умовах
Проблеми етіотропного лікування гострих тонзилітів сьогодні
Сучасні погляди на патогенез ускладнень при гострих тонзилітів
Рекомендована література :
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.1 –с. 322-380.
Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині/За ред.Андрейчина М.А. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007.
Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.
Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.
Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.
Шувалова Е.И., Осипова Г.И., Змушко Е.И. Ошибки в диагностике инфекционных болезней – Москва «Медицина», 2001.- 223 с.
