
- •Тема 10. Морфологічні норми іменника
- •Рід відмінюваних іменників з нульовим закінченням
- •10. 2. Особливості вживання (використання) числа іменників у професійному мовленні Тільки в однині вживаються:
- •Тільки у множині вживаються іменники, які означають:
- •10. 3. Особливості вживання відмінка у професійному мовленні Родовий відмінок іменників
- •Давальний відмінок іменників
- •Орудний відмінок іменників
- •Кличний відмінок іменників
- •10. 4. Правопис складних іменників
- •Тема 11. Морфологічні норми прикметника План
- •11. 1. Ступені порівняння якісних прикметників
- •11. 2. Прикметники, що не утворюють ступенів порівняння:
- •11. 4. Відмінювання прізвищ прикметникового походження
- •11. 5. Правопис складних прикметників.
- •Тема 12. Морфологічні норми числівників План
- •12. 1. Відмінювання числівників
- •2. Числівники 2, 3, 4 відмінюються за окремим зразком:
- •3. Числівники від 5 до 20, 30 в усіх непрямих відмінках мають паралельні форми.
- •12. 2. Особливості поєднання іменників з числівниками
- •12. 3. Вживання збірних числівників
- •12. 4. Запис числівників словом чи цифрою
- •12. 5. Найтиповіші помилки щодо використання числівників і відчислівникових складних слів.
- •Тема 13. Морфологічні норми займенників, дієслів та прислівників
- •13. 1. Вживання займенників
- •13. 2. Неправильні особові закінчення
- •13. 3. Типові помилки при вживанні дієслівних форм
- •13. 4. Правопис прислівників
- •Контрольні питання
- •Тема 14. Морфологічні норми прийменника, сполучника та часток План
- •14. 1. Уживання прийменника по.
- •14. 2. Порушення норм у вживанні прийменників
- •14. 3. Правопис прийменників
- •14. 4. Правопис сполучників,
- •14. 5. Правопис часток
- •Тема 13. Синтаксичні норми сучасної літературної мови План
- •13. 1. Синтаксис сучасної української мови. Одиниці синтаксису
- •13. 2. Особливості синтаксису простого речення
- •13. 6. Узгодження присудка з простим підметом
- •13. . Узгодження присудка зі складеним підметом.
- •Контрольні питання
- •9. Використання складних речень у професійному мовленні.
- •Типові помилки у вживання складних речень
- •Тема 14. Пунктуаційні норми писемного професійного мовлення План
- •Розділові знаки при однорідних членах речення
- •1.1.Розділові знаки при однорідних членах речення
- •2. Тире між підметом і присудком
- •Розділові знаки в складносурядному реченні
- •3. Кома в складносурядному реченні
- •4. Відокремлені члени речення Відокремлення означень
- •Відокремлення обставин
- •Відокремлення додатків
- •Розділові знаки у складнопідрядному реченні
- •Розділові знаки в безсполучниковому реченні
- •Кома перед сполучником як
12. 2. Особливості поєднання іменників з числівниками
1. Числівник один (одна, одне¸ одні) узгоджується з іменником в роді, числі та відмінку: один клас, одна аудиторія, одне приміщення, одних приміщень.
2. Після числівників два, обидва, три, чотири, а також складених числівників, останнім компонентом яких є два, три, чотири іменник стоїть у називному відмінку множини: два викладачі, три аудиторії, двадцять чотири класи.
– якщо іменник стоїть перед числівниками два, три, чотири і вказує приблизну кількість, то його вживають у родовому відмінку множини: тижнів зо два (тижнів два), років три.
іменники з суфіксом -ин- який у формі множини зникає, після числівників два, три, чотири, а також складених числівників з компонентами два, три, чотири, вживають у формі родового відмінка однини: два львів’янина, два селянина.
якщо складений числівник, останнім компонентом якого є два, три, чотири, поєднуємо з множинними іменниками або іменниками ІV відміни, то в називному відмінку використовуємо лічильні слова: штуки, пари, голови, примірники, одиниці: двадцять чотири голови телят (але: двадцятьох чотирьох телят), двадцять три пари штанів (але: двадцятьма трьома штанами)
3. Після збірних числівників (двоє, троє..), неозначено-кількісних (багато, кілька…), а також числівників п’ять, шість … іменник стоїть у родовому відмінку множини: шість студентів, багато років, двоє товаришів.
4. Після дробових числівників іменник стоїть і родовому відмінку однини: одна друга гектара, дві третіх відсотка
5. У конструкціях два з половиною (чвертю), три з половиною (чвертю), чотири з половиною, двадцять три з половиною (чвертю) тощо іменник стоїть у називному відмінку множини: два з половиною дні, три з половиною роки.
6. У конструкціях п’ять з половиною (чвертю), шість з половиною (чвертю) тощо іменник стоїть в родовому відмінку множини: сім з половиною гектарів, шістдесят з чвертю кілограмів.
7. Після числівників тисяча, мільйон, мільярд іменник стоїть у формі родового відмінка множини: тисяча кілометрів, мільярд років.
8. Після числівника нуль іменник стоїть у формі родового відмінка однини: нуль відсотка, нуль грама. Але: нуль цілих
9. Після числівників півтора, півтори іменник стоїть у формі родового відмінка однини: півтора центнера, півтори тонни
10. Після числівника півтораста іменник стоїть у формі родового відмінка множини: півтораста метрів.
11. У датах назва місяців вживають тільки формі родового відмінка однини: третє лютого, четверте березня.
12. Зі збірними та речовинними іменниками можна поєднувати лише числівники багато, мало, чимало…: багато піску, чимало молоді.
12. 3. Вживання збірних числівників
Збірні числівники поєднуються з:
а) іменниками чоловічого роду на позначення осіб чоловічої статі, а також з іменниками спільно роду: троє студентів, п’ятеро викладачів, семеро базік
б) зі словами «особи», «хлопці», «чоловіки»: двоє осіб, троє хлопців
в) іменниками – назвами істот, що мають в однині та множині різні основи: (дитина – діти: людина – люди)
г) з усіма іменниками середнього роду: двоє вікон, четверо відер, п’ятеро поросят
д) з іменниками, що вживаються лише в множині: двоє воріт, шестеро штанів
е) з особовими займенниками: нас двоє, їх четверо
Збірні числівники не поєднуються:
а) з іменниками чоловічого роду – назвами неістот: стіл, дуб
б) з іменниками чоловічого роду, що означають назви військових звань, високих урядових посад: генерал, маршал, міністр
в) з усіма іменниками жіночого роду: теорема, сестра…
Не можна утворити збірні форми від складених числівників: сорок двоє, сто п’ятеро…