10. 3. Особливості вживання відмінка у професійному мовленні Родовий відмінок іменників

У Родовому відмінку іменники чоловічого роду можуть мати закінчення -а (-я) або -у (-ю).

Закінчення -а (-я) мають іменники, які позначають:

• назви людей: студента, викладача, Петра.

• назви тварин: лева, слона.

• назви дерев: дуба, клена.

• назви предметів: комп’ютера, портфеля (але телефону)

• назви міст і сіл: Львова, Парижа

• інші географічні назви з наголосом у родовому відмінку на закінченні, а також із суфіксами присвійності -ов (-ев, -єв), -ин (-їн): Дніпра, Іртиша, Дністра.

• назви машин та їх деталей: автобуса, трамвая, двигуна

• назви мір довжини, ваги, часу: гектара, кілограма, відсотка (але: віку, року)

• назви днів та місяців: понеділка, жовтня.

• назви грошових знаків: долара, фунта

• назви десятків: десятка, мільйона.

• терміни іншомовного походження, що означають конкретні предмети, елементи побудови чогось, геометричні фігури та їх частини: атома, катода, синуса.

• українські за походженням суфіксальні слова-терміни: іменника, прикметника (але виду, стану...)

Закінчення -у (-ю) мають іменники, які означають:

• речовину, масу, матеріал: воску, гіпсу, піску (але: хліба)

• збірні поняття: деканату, старостату, колективу

• назви кущових і трав’янистих культур: бузку, глоду

• назви будівель, приміщень та їх частин: залу, коридору, вокзалу (але: хліва, куреня, гаража, млина, бліндажа – з наголосом на закінченні).

• назви установ, закладів, організацій: університету, факультету, офісу.

• назви явищ природи: дощу, снігу

• переважна більшість іменників із значенням місця, простору: лісу, гаю, майдану (але: ліска, гайка, майданчика – бо є суфікс -к-, а також горба, хутора)

• назви почуттів: болю, гніву.

• назви процесів, станів, властивостей, ознак, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: бігу, іспиту, абзацу, способу (але: ривка, стусана).

• терміни іншомовного походження, що означають хімічні та фізичні процеси, частину площі: аналізу, імпульсу

• літературознавчі терміни: журналу, альманаху, роману.

• назви ігор, танців: футболу, хокею, вальсу (але: гопака).

• більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): водогону, рукопису, манускрипту.

• переважна більшість префіксальних іменників з різними значеннями (крім назв істот): вибою, випадку, прикладу.

• назви річок, озер, гір, рік, островів, країн тощо: Дону, Байкалу, Китаю.

Давальний відмінок іменників

У давальному відмінку іменники мають закінчення -ові (-еві, -єві) або -у (-ю). Слід пам’ятати, що при іменниках-назвах істот перевагу надають закінченню -ові (-еві, -єві): студентові, деканові, Степанові.

Запам’ятайте: Якщо в тексті зустрічається поряд кілька іменників чоловічого роду у формі Давального відмінка, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень спочатку слід уживати закінчення -ові (-еві, -єві), а потім -у (-ю): Миколаєнкові Петру Степановичу, панові декану.